Експерт зазначає, що тривалий час, розбудовуючи військо нового формату, в Україні плутали поняття.
«Зокрема, переходом від строкової служби до контрактного принципу комплектування особовим складом підмінено поняття власне професіоналізму армії», – зауважує Копчак, наголошуючи, що ці речі аж ніяк не завжди тотожні.
«Підготовлений і висококваліфікований персонал безвідносно до способу набору плюс оснащення сучасними озброєнням і технікою – ось два базиси, дві головні ознаки справді фахової армії. Інакше кажучи, нині говорити варто не про контрактну армію як таку, а про армію професійно навчених людей, котрі щодня займаються відповідною підготовкою і експлуатують нові або принаймні модернізовані бойові машини», – зазначає Копчак.
Утім, за словами експерта, планових, а не поодиноких надходжень нової техніки в найближчій перспективі не буде.
«На папері, як завжди, на переозброєння відводять майже фантастичні для українських реалій кошти. Однак цього року на закупівлю нових зразків зброї оборонним бюджетом передбачено лише 900 млн грн, тоді як, за найскромнішими підрахунками, для якісного переоснащення армії потрібно не менш ніж $500 млн щороку з виходом на $1,2 млрд у 2017-му, на який заплановано масове постачання нового озброєння у ЗСУ, зокрема й того, над яким дослідно-конструкторські колективи працюють нині. Але, як навчає наша новітня історія, коштів у таких обсягах не виділятимуть», – зазначає Копчак.
Детальніше читайте у матеріалі «Контрактна армія: поза стандартами та поза блоками» у № 41 «Українського тижня».