Сьогоднішнє обговорення у Європарламенті розпочалося із запальної суперечки. Лідера фракції Альянс лібералів і демократів Ґі Вергофстада обурило, що Кетрін Ештон проігнорувала їхнє засідання. «Ми маємо сьогодні важливі дебати: про Україну, про Сирію, про Єгипет… Я знаю, що вона зараз у дорозі до України, але, можливо, було б краще, якби вона прийшла спершу сюди. Немає різниці, чи вона буде там ввечері, чи вранці. Ви думаєте, що вирішити проблеми в Україні можна за 20 годин?… Можливо, краще обговорити тут стратегію, і вже тоді їхати. Страсбург не на іншому кінці світу», – обурювався він. Весь цей час він говорив дивлячись у бік співголови фракції «Зелені/Європейський вільний альянс» Ребекки Гармс, яка заперечно кивала головою. Пізніше вона пояснила свою позицію…. «Я думаю, що кожна година, яку Ештон та Фюле проводять у Києві, розмовляючи з урядом та Партією регіонів – це все добрі новини, оскільки ситуація настільки непередбачувана. Ніхто не знає…».
Гармс також говорила про найгірший сценарій, який чекатиме на ЄС, якщо він не працювати активно над подоланням конфлікту в Україні. «Я не думаю, що в наших інтересах буде, якщо у цій країні відбуватиметься громадянська війна, а перед цим вона збанкрутує. Для безпеки ЄС та континенту це буде катастрофою», – наголосила Гармс.
Читайте також: Рада ЄС щодо ситуації в Україні
Її підтримала європарламентар із Португалії Анна Ґомес: «Час спливає для вирішення ситуації шляхом переговорів. Після Сочі розгін може бути вчинено в якості реакції на будь-яку екстремістську провокацію. Громадяни ЄС тоді постраждають через кровопролиття та наплив біженців. Громадянська війна чи розділ України може спричини війну в Європі. Ще одну світову війну»
Дебати у Європейському парламенті розпочав комісар з питань розширення Штефан Фюле. Він відзначив важливість візитів до Києва та необхідність переговорів,. Пізніше цю думку, розвивали дехто із європарламентарів, аж до того, що польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольський запропонував створити постійну спеціальну місію у Києві.
Проте, не зважаючи на запальні заяви щодо санкцій від декого із парламентарів, у заключних ремарках, Фюле зазначив, що стратегія ЄС базується на залученні до європейських цінностей та принципів, а не на санкціях.
Читайте також: Перша реакція Заходу на криваві сутички у Києві
Лідер фракції Прогресивний альянс соціалістів і демократів Ганнес Свобода закликав утриматися від застосування насильства усі сторони: уряд, тітушків та радикальних протестувальників.
«Це не завдання Європи – звільнити Україну, але це не право Росії – колонізувати Україну. Україна – суверенна держава і має сама вирішити свій шлях. Так, ми маємо довгострокову європейську перспективу. Проте, давайте не давати обіцянок, яких ми не можемо дотриматися », – заявив він.
Для більшості парламентарів санкції повинні «залишатися на столі», проте на цьому етапі більшість погоджується з тим, що потрібен діалог та політичне рішення. Одним із тих, хто наполягав на фактично негайному застосуванні санкцій був Ґі Вергофстадт.
Він заявив, що не бачить стратегії, яка б справді зупинила насильство в Україні, тому запропонував свою стратегію, яка базується на санкціях. «Спершу нам потрібно зарядити зброю. Ми маємо підготувати певну кількість індивідуальних санкцій проти режиму та його членів: забороняючи їм подорожувати до Європи, обмежуючи їх у візах та заморожуючи їхні рахунки. … Ці санкції мають йти разом із позитивними заходами для українців: наприклад, безвізовий режим для простих українців», – зазначив він.
Читайте також: Остання резолюція ПАРЄ щодо України
Наступним кроком після підготовки санкцій має бути їхнє застосування. «Коли ми зарядимо нашу зброю, то нам потрібно приготуватися до пострілу. Використати її можна, якщо Янукович негайно не почне діяти в межах демократичних правил, що на мою думку означає, звільнення в’язнів, проведення дострокових виборів парламенту та президента та відновлення конституції зразка 2004 року», – наголосив Вергофстадт. Також, на думку політика, потрібен серйозний фінансовий пакет допомоги.
Не забули європарламентарі і про Юлію Тимошенко. Закликали до її звільнення і депутат Європарламенту від Великої Британії Чарльз Теннок і голова Комітету у закордонних справах Європейського парламенту Ельмар Брок. «Я закликаю владу звільнити Юлію Тимошенко – ще одного ув’язненого активіста і нагадую Україні про її міжнародні зобов’язання – забезпечувати право на мирний протест і не стати ще однією Білоруссю, інакше буде застосовано санкції»,- наголосив Теннок.
Не забули європарламентарі і про європейські активи можновладців, які варто перевірити. Про них нагадав депутат Європарламенту з Німеччини Міхаель Ґалер.
«Я дуже втішений, що ми маємо короткотерміновий план для того, щоб допомогти подолати фінансову кризу в Україні, проте Янукович, Клюєв, Фірташ, Азаров не повинні цим скористатися. Вони вже наповнили свої кишені тим, що було призначено для процвітання країни», – заявив він.
На думку Ґалера, органи влади ЄС можуть перевірити, що робить українські можновладці в ЄС і хто з громадян ЄС на них працює.
Одним із таких, за його словами, є Роб Ван де Ваттер, який працював радником у департаменті з питань країн-сусідів секретаріату фракції соціал-демократів Європарламенту. «Українська правда» повідомляла, що Роб Ван де Ваттер є віце-президентом Фонду Клюєва, а його дружина, яка працювала тут у Європарламенті, отримувала фінансування від лобістських компаній, що працюють із Партією регіонів. Ми повинні відмежувати себе від цього», – наголосив політик.
