До студента-архітектора Романа Тесленка правоохоронці завітали ввечері 10 грудня. В гості вони прийшли не з порожніми руками, а з ордером на обшук, який дозволив їм вилучити у хлопця рюкзак та лижну маску. А ще – сірники. З дому забрали і їх, і Романа.
Наречена хлопця не розгубилась. «Політичні репресії. Потрібна допомога», – написала дівчина у соцмережі. Потім – зателефонувала мамі Романа у Черкаси. Жінка відразу побігла займати чергу на маршрутку до столиці, щоб встигнути до суду – вже об 11 ранку 11 грудня суддя мав обрати запобіжний захід.
В Києві сильний мороз. Біля будівлі Шевченківського районного суду стоїть кількадесятків активістів з Майдану. Деякі з них досі в касках – прибігли сюди просто зі спроби штурму КМДА, яку вранці все ж таки відбили. «У Роми виразка шлунку, гостра форма, – розповідає матір затриманного. – Це студентське життя довело…» З собою вона привезла купу медичних довідок, результатів обстежень тощо. Вірить: її дитину, якій необхідно дотримуватись суворої дієти, до СІЗО не відправлять… Хоч і підозрюють в організації масових заворушень 1 грудня. А саме – у штурмі КМДА.
Призначений на 11 годину ранку суд все не розпочинається. Згодом з'ясовується, що його перенесли на 12. До будівлі з незрозумілою метою прямують правоохоронці. «Ви били людей на Інститутській?», – намагаються розважитись розмовою присутні. «Не били ми людей, – серйозно відповідає один з міліціонерів. – І не будемо. Наше завдання – захищати український народ». У Шевченківському суді, де «народ» і без того охороняють бійці спецпідрозділу «Грифон», він планує захищати людей від злочинців, яких привозять на засідання. «Там кримінальні справи різні», – констатує міліціонери.
«Справи» кримінальні й у Романа Тесленка – йому інкримінують ст. 191 ч. 1, ст. 294 ч. 1 ст. 341, 342 ч.2 та ст. 345 ч. 2. Все це – побиття міліціонерів, організація масових заворушень, опір працівникам міліції (хоч вони Романа першого грудня і не затримували) – тягне років так на вісім.
О 12:00 суд раптом закривається на обід. Тепер засідання має розпочатись лише о 12:45. До людей, що й далі мерзнуть біля установи, підходить міліціонер у цивільному. Пояснює, що Романа Тесленка не привезуть – буде скайп-трансляція з ізолятори тимчасового утримування (такий нехитрий метод дозволяє уникнути блокування мітингувальниками виїздів з суду – це та кількагодинне скандування «Без Андрія не підем!» правоохоронцям вже довелось пережити після суду над Андрієм Дзиндзею). Запевняє присутніх – хоч і не може пояснити чому – що на відкрите засідання зможе потрапити тільки преса.
О 12:45, протримавши людей на морозі дві години, суддя вирішує перенести засідання на 16:00.
О 17:00 засідання й справді розпочинається. Суддя Волокітіна забороняє зйомку, підкреслюючи, що знімати не варто навіть на мобільні телефони, та починає слухати матеріали справи.
Їх слідчий із прокурором підготували аж 180 сторінок. Тут – свідчення міліціонерів, які відчули «удар сзаду», але не бачили, хто їх бив; свідчення охоронців КМДА, які бачили «натовп невідомих», що потрапив до будівлі. І аж одне свідок, який згадує про головного, за версією суду, організатора заворушень, Романа Тесленка. Свідок Березюк нібито бачив його того дня біля КМДА. Роман (але зі світлим волоссям замість темного та, за описом свідка, на 10 см нижчий за «оригінал») стояв поруч із розбитою пляшкою, що лежала на асфальті… Жодних доказів того, що розбита пляшка була коктейлем Молотова, відбитків пальців Романа Тесленка чи то навіть живих свідків, які б підтвердили, що дійсно розповідали все це, обвинувачення надати не може. Але, оскільки йдеться про небезпечного злочинця – хоч і раніше не судимого – пропонує залишити хлопця під вартою на два місяці.
Суддя Волокітіна питає Романа Тесленка чи він має заперечення. «Хотілося б додому, звісно», – відповідає Роман. Посміхаються навіть бійці «Грифону».
Адвокати вщент розбивають «аргументи» обвинувачення. Народні депутати-опозиціонери пропонують взяти студента на поруки – аж троє. Суд видаляється до нарадчої кімнати.
Повернувшись звідти за годину, традиційно пропонує всім присутнім встати. Й констатує: Романа Тесленка необхідно залишити під вартою. Починається ухвала зі слів «Іменем України…». За це особливо соромно.