Експерт британського аналітичного центру Chatham House Джон Лаф вважає, що втрата України може стати найбільшою помилкою в кар’єрі Путіна,а стратегія Путіна щодо України малоефективна, оскільки росіяни помилково вважають, що українці такі самі, як і вони. Про це Лаф заявив у коментарі польській газеті Rzeczpospolita.
«Путін зіграв так, як робив уже багато років щодо України: емоційно та без раціонального аналізу», – зазначив Лаф, додавши, що саме тому Кремлю не вдалося переконати Україну до інтеграції з Росією. «Він намагався залякати українців, змусити їх піти на поступки. І це виявилося контрпродуктивним», – наголосив експерт.
На думку Джона Лафа, стратегія дій Путіна щодо України настільки малоефективна, оскільки «росіяни вважають, що українці такі самі, як і вони, і що вони реагуватимуть так само. «Проте Україна відрізняється від Росії, і шо більше Москва буде тиснути, то більше поглиблюватимуться ці «відмінності», – зазначив екперт.
За його словами, «Україна відрізняється від Росії передусім тим, що українці мають набагато сильніше почуття власної ідентичності, аніж росіяни». Крім того, поділ на проросійський схід і проукраїнський захід набагато менш глибоке, аніж про це говорять, зазначив Лаф.
«Втрата України може бути найбільшою помилкою в кар’єрі Путіна. Проте які це матиме наслідки, зараз залежить від України. І передусім від того, чи за заявами будуть йти дії», – вважає Лаф. Крім того, це також залежить від того, чи зможе «Україна технічно зреалізувати положення Угоди про асоціацію. Якщо їй це вдасться, то геостратегічні зміни вочевидь будуть незворотними».
Що ж до інтенсивних економічних відносин Росії та Німеччини, то, на думку експерта, не зважаючи на це, канцлер Німеччини вже впродовж тривалого часу критично оцінює дії Кремля. «Останнім часом також змінилося ставлення німецької громадськості та засобів масової інформації до дій Путіна: воно стало надзвичайно критичним. Це справді допомогло українцям», – наголосив експерт.
Екс-посол США в Україні та старший науковий співробітник Інституту Брукінґса (США) Стівен Пайфер у своїй статті на сайті The New York Times пише, що ціна прорахунку Януковича дуже висока, тому він має якнайшвидше звільнити Тимошенко та дозволити їй лікуватися за кордоном, щоб забезпечити підписання Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі.
«Рада міністрів ЄС планує наприкінці жовтня вирішити, чи підписувати Угоду про асоціацію. Зараз це питання розділяє держав – членів Союзу. Якби Рада голосувала сьогодні, велика кількість членів радше проголосували б проти, оскільки вважали б, що Київ ще не зробив достатньо, щоб задовольнити умови ЄС», – вважає Пайфер.
На його думку, якби Янукович звільнив Тимошенко і дозволив їй поїхати за кордон для лікування, голосування майже напевно було б позитивним. «Тичасом як умови ЄС концентруються більше на принципах, аніж на особистостях, лікування Тимошенко стало лакмусовим папірцем готовності уряду Януковича покінчити з вибірковим переслідуванням», – наголосив екс-посол.
«Отже, питання зводиться до того, чи готовий Янукович, попри свою особисту антипатію до Тимошенко, дозволити їй піти. Чи зможе він грати в азартну гру і чи вважатиме, що його уряд може зробити достатньо, щоб відповідати умовам ЄС без її звільнення. Це висока ставка, і ціна прорахунку дуже висока», – стверджує Стівен Пайфер.
На його думку, провал у підписанні угоди буде не лише поразкою Януковича, а й «залишить Київ з меншою свободою для маневрів віч-на-віч з Москвою, яка відчайдушно намагається відтягти Україну подалі від Заходу до очолюваного Росією Митного союзу».
«Жорсткий підхід Москви також підвищив зацікавленість у Брюсселі. Представники ЄС та Європейського парламенту висловили жаль з приводу тиску Росії. Індивідуально держави – члени Союзу тепер можуть бути більш доброзичливими до України – хоча не зрозуміло, чи ця доброзичливість пом’якшить думку, що Україна повинна зробити більше, включно з рішенням стосовно Тимошенко», – зазначає Пайфер.
За його словами, зволікаючи з рішенням, Янукович витрачає необхідний час, який спливає. «Дозвіл Тимошенко поїхати лікуватися за кордон дасть можливість Януковичу виграти церемонію підписання у Вільнюсі. Чи зробить він необхідний крок для правильної дії – збереження Угоди про асоціацію, що дасть великий розвиток зв’язкам України та ЄС… Чи, може, він спробує протиснутися без Тимошенко і проситиме ЄС все одно погодитися на підпис. На карту поставлено багато чого, і саме зараз Януковичу не можна помилитися», – наголосив Стівен Пайфер.
Колишній комісар з розширення ЄС Ґюнтер Фергойґен в інтерв’ю Ульріху Крьокелю на особистому сайті журналіста kroekel.com висловив думку, що Угоду про асоціацію з Україною підпишуть на Вільнюському саміті, проте він вважає нерозумним, що ЄС не ставить перед Україною жодних перспектив вступу.
На думку Фергойґена, Україна та ЄС підпишуть Угоду про асоціацію на саміті у Вільнюсі у листопаді. «Це буде чіткою ознакою того, що ми хочемо бути тісно пов’язаними. Як об'єкт для інвестицій країна стане надзвичайно привабливою. Це своєю чергою зробить можливим більш стабільний політичний розвиток», – наголошує він.
Колишній єврокомісар вважає нерозумним те, що ці угоди не ставлять жодних перспектив вступу до ЄС у майбутньому для України: «ЄС завжди педантично прикривався тим, що перед Україною не стоїть жодних надійних перспектив вступу. Це, на жаль, стосується також і теперішніх угод. З погляду довгострокової перспективи це нерозумно. Україна має надзвичайно великий економічний потенціал».
Ґюнтер Фергойґен вважає, що і Україна, і Туреччина мають з часом стати членами ЄС: «На мою думку, ЄС також не повинен виключати перспектив членства перед Україною. Україна – це європейська держава, і я маю нагадати, що європейська інтеграція необхідна для об’єднання континенту. Можливе членство в ЄС – це моральне та історичне право України. Ми на Заході радо це робимо, оскільки ми маємо ексклюзивне право на ідею європейської єдності. Проте ця ідея належить усім європейцям – і нам, і українцям».
Що ж до Росії, то Фергойґен вважає, що зараз ніхто не знає, як вона відреагує на підписання угоди між ЄС та Україною: «Президент Владімір Путін не завжди передбачливий. Україна має стратегічне значення для Росії, отже, угода спричинить більше, аніж просто атмосферний неспокій. Стратегічна концепція пострадянського Євразійського союзу Путіна без України не матиме сенсу, але доки ми не означили наші стратегічні відносини з Україною, Кремль, безумовно, неподоланий», – наголосив він.
Дослідниця центру Карнеґі Лілія Шевцова вважає, що українцям на шляху до ЄС доведеться перетнути «долину сліз», проте якщо їм це вдасться, то це матиме не лише геополітичні, а й величезні цивілізаційні наслідки. Про це вона пише у статті, опублікованій на сайті центру Карнеґі.
«Не лише ляпас по обличчю «Тріумфатора», а й кінець плану виживання і впевненого майбутнього попереду. Ось що означає для Путіна втрата України. А те, що ми бачимо впродовж цих жовтневих днів, – є саме втеча України з російських обіймів», – вважає Шевцова.
На думку дослідниці, зараз можна спостерігати те, що офіційний Київ став на свій шлях до Європи. «Справді, це буде довгий шлях, і українцям доведеться перетнути долину сліз, доки їхня країна стане по-справжньому європейською державою», – наголошує вона.
«Для Путіна дедалі більша готовність України повернутися до Європи, незважаючи на велику ціну такого рішення, є справжнім лихом. Євразійський союз Путіна не може бути серйозним утворенням без другої великої слов'янської держави… Він потребує України як якоря. Євразія просто не може існувати без України… Нова доктрина Путіна, яку він запропонував світу недавно у Валдаї, базується на зв'язку між російською «державою-цивілізацією» і Євразійським союзом, який має бути галактикою, тимчасом як Росія буде її полюсом. Галактика виглядатиме жалюгідно без України. Не буде перебільшенням сказати, що Україна, що віддаляється від Москви, означатиме нищівний удар по стійкості російської «держави-цивілізації», яку намагається побудувати Путін», – вважає Шевцова.
Експерт Центру Карнеґі вважає, що Москва безсумнівно «чинитиме тиск, вмовлятиме і залякуватиме Київ, щоб спробувати змусити його «возз’єднатися» з російською орбітою. … Здатність України почати новий шлях матиме не лише геополітичні, а й величезні цивілізаційні наслідки. У разі, якщо це вдасться, вона може стати зразком для наслідування для іншої частини Євразії».
The Economist пише, що фестиваль Гогольfest став уособленням нового творчого покоління в Україні, не зважаючи на те, що бізнес-клімат у країні не сприяє розвитку культури
«Зважаючи на бізнес-клімат, який залишає в Україні мало місця, щоб богема, яка має мізерні гроші, змогла відкрити кафе чи театр, неонові вивіски та плазмові екрани зайняли тут чільне місце. Навіть найбільш стильні місця можуть здатися ерзацом порівняно із західноєвропейським «альтернативним» стилем» ,– пише видання.
The Economist відзначає, що, незважаючи на скрутні економічні можливості, в Україні з’являються «ознаки естетичного бунту». «Пісня Dakh Daughters “Rozy / Donbass” улітку стала популярною на YouTube й очевидно сприймається як гімн молодої контркультури. Відважні українські хіпстери вже можуть похвалитися щорічним мистецьким фестивалем. У дусі напіврозваленого хаосу фестиваль Гогольfest вшосте відбувся минулого місяця на Видубичах, у занедбаному промисловому комплексі на півдні Києва. Фестиваль тимчасово перетворив промислові ангари в концертні зали, театри та кіно, де було повно відвідувачів», – пише видання.
«Це не має бути політичною подією, але врешті-решт вона політична», – сказав засновник і керівник Гогольfestу Владислав Троїцький у коментарі виданню. Він стверджує, що до нього звернулися з пропозицією допомагати в організації майбутніх фестивалів політики і з уряду, і з опозиційних партій. Культурні інституції з півдюжини держав – членів Європейського Союзу надіслали своїх учасників, які виступали на фестивалі та співпрацювали в його організації. П'єр Роті, французький вуличний художник, який провів два тижні, малюючи величезну картину на одній зі стін головної будівлі на Видубичах, був вражений. Він вважає, що Гогольfest уособлює «нове творче покоління тут». Це справді обличчя зовсім іншої України», – підсумовує The Economist.