За його словами, причиною цього є недофінансування системи охорони здоров’я з державного бюджету.
«За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, якщо медицину фінансують менш, як на 6% ВВП, системи охорони здоров’я в такій державі немає. Попри це в Україні виділяють лише 3,5% (!) ВВП. За такого фінансування система охорони здоров’я не може існувати. Решту коштів (хоча б до 6% ВВП) доводиться доплачувати людям з власної кишені. Тобто так звані сірі платежі в медицині становлять 50%, а це ще один бюджет на охорону здоров’я», – заявив він.
Мусій зауважує, що до «сірих» платежів входять і хабарі.
«Однак, я розрізняв би поняття хабарництва і тих коштів, які змушені платити пацієнти. Наприклад, якщо в медичних закладах немає медикаментів і пацієнти купують їх за свої кошти, то це тіньові, чи сірі, кошти, а не хабарництво. Що ж до подяки лікареві за медичні послуги, то її також можна розділити на хабарництво і подяку як таку. Різниця між ними полягає в такому: хабарництвом однозначно можна назвати оплату пацієнта, яку вимагає лікар і яка є умовою надання медичних послуг. У протилежному разі – це вдячність, і тут спостерігається тенденція до зниження. Натомість зростає саме хабарництво», – зазначає експерт.
«Заробітну плату лікаря становлять три складники: офіційна зарплата (від 1,5 до 4 тис. грн), платежі лікареві за надані послуги у вигляді конверта з грішми та кошти від фармацевтичних компаній за виписування рецептів. Водночас що вища кваліфікація лікаря, то вища частка коштів у конвертах від загального доходу лікаря», – додав він.
Повну версію інтерв'ю читайте тут.