ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА: ПОЛІТВ’ЯЗНІ, «СВОБОДА» В РАДІ, НОВИЙ УРЯД
Тон внутрішній політиці з початку року задали ув’язнені лідери опозиції та підготовка до парламентських виборів.
«Ворогам – закон». 27 лютого Печерський суд Києва присудив чотири роки ув’язнення екс-міністрові внутрішніх справ Юрієві Луценку. «Польовому командиру» Помаранчевої революції інкримінували перевитрату державних коштів на святкування Дня міліції та незаконне просування по службі міністерського водія. При винесенні вироку суд виявив дещо неочікувану «гуманність» – адже обвинувачення просило 4,5 років тюрми.
17 серпня Луценко також отримав два роки за порушення при проведенні слідства щодо отруєння у 2004 році кандидата в президенти Віктора Ющенка. За законом, цей термін «поглинається» раніше винесеним суворішим вироком.
Наприкінці грудня вітчизняна Феміда відмовила у звільненні Луценка за станом здоров’я з Менської колонії в Чернігівській області, де він відбуває покарання. Тепер його адвокати та дружина Ірина, котра стала народним депутатом за списком «Батьківщини», покладаються лише на Європейський суд із прав людини. Раніше той уже визнав незаконність арешту Луценка на стадії судових слухань і присудив йому матеріальну компенсацію.
Екс-прем’єр Юлія Тимошенко, ув’язнена ще торік на 7 років за перевищення службових повноважень при підписанні «газових угод» із Росією, в квітні заявила про її побиття тюремниками при спробі доправити її до суду. Понад два тижні вона голодувала на знак протесту.
«Жертвою» заяв Тимошенко стала омбудсмен Ніна Карпачова, котра розповсюдила фото ув’язненої з синцями та експертний висновок про її побиття. В офісі Карпачової провела обшук СБУ, а сама вона пішла з посади (саме закінчився 5-річний термін її обрання). Новим Уповноваженим із прав людини стала Валерія Лутковська.
«Веселі» перегони. Новий виборчий закон, прийнятий ще торік, дозволив обирати за партійними списками лише половину депутатів, тоді як інша половина обиралась у мажоритарних округах. Закон освятила своїми голосами парламентська фракція «Батьківщини», хоча, як пізніше стало відомо, формальний лідер партії Тимошенко наполегливо радила соратникам голосувати проти.
Мажоритарна складова призвела до значних зловживань як під час агітації, так і в ході підрахунку голосів. Кандидати в округах відзначились масовим підкупом виборців. У низці випадків це було надання відповідним округам багатомільйонних субвенцій із державного бюджету, що кандидати подавали як власну благодійність (рекордсменами стали спікер попереднього скликання Ради Володимир Литвин, сестра глави АП Сергія Льовочкіна Юлія та син прем’єр-міністра Миколи Азарова Олексій). Інші кандидати роздавали виборцям від свого імені продуктові набори, товари першої необхідності, а також такі екзотичні товари, як апарати для вимірювання артеріального тиску, велосипеди, окуляри чи навіть отруту від колорадських жуків.
Такі ініціативи були неможливими без негласної підтримки виконавчої влади. У підсумку Партія регіонів зуміла створити в новій Раді найбільшу фракцію за рахунок мажоритарників, котрі виграли вибори на округах, де за партійними списками перемагали опозиційні сили. Водночас 5 округів, де під час підрахунку голосів відбувалось відверте фальшування протоколів, псування бюлетенів та навіть силові протистояння, чекають на перевибори.
Важливою подією кампанії став союз трьох опозиційних партій – «Батьківщини», що утворила спільний список із «Фронтом змін» Арсенія Яценюка, ВО «Свобода» та партії Віталія Кличка УДАР. Результат виборів продемонстрував зростання протестних настроїв у суспільстві: комуністи отримали понад 13 % голосів, з іншого боку, до Ради неочікувано пройшла «Свобода» з майже 10,5 % голосів (при цьому фракція «свободівців» сьогодні складає 36 осіб проти 31 у КПУ, котра не завоювала жодного мажоритарного округу).
Предметним проявом радикалізації парламенту став скандал довкола батька і сина Табалових, кіровоградських бізнесменів, котрі відмовились виконати свою обіцянку увійти до фракції «Батьківщини». З подачі «свободівців» у перший день нової Ради їх фізично не допустили до складення присяги.
Водночас опозиція не перешкодила обранню головою ВР регіонала Володимира Рибака т повторному затвердженню прем’єром Миколи Азарова.
«Знайомі всі обличчя». По десяти днів роздумів президент Віктор Янукович призначив новий склад уряду, а також низку губернаторів та голів райадміністрацій. У новому Кабміні знайшли відображення інтереси найбагатшого українця Рината Ахметова, так званої «групи Фірташа» та президентської «Сім’ї». Люди, близькі до старшого сина президента Олександра, відтепер контролюватимуть фінанси держави через мінфін та новостворене (за російським зразком) міністерство податків і зборів, а першим віце-прем’єром став представник тієї ж когорти, екс-глава Нацбанку Сергій Арбузов.
Деякі нові та старі кадри підсилюють підозри в тому, що Янкович при їх (пере)призначенні мусив враховувати думку Москви. Так, лишився на місці одіозний міністр освіти й науки Дмитро Табачник, росіянина Дмитра Саламатіна на посаді міністра оброни замінив росіянин Павло Лебедєв, а закордонними справами замість гнучкого Костянтина Грищенка тепер займеться Леонід Кожара, котрий весь цей рік без особливих успіхів намагався відбили імідж Януковича на Заході, але в своїх виступах всередині України виступає як один з поміркованих прибічників «Русского міра».
Водночас із нового уряду пішли кілька впливових осіб. Грюкнув дверима, нібито через незгоду з прем’єрствуванням Азарова, його перший заступник Валерій Хорошковський. Не в доброму гуморі, судячи зі спілкування з ним Тиждень.ua, полишив крісло «соціального» віце-прем’єра Сергій Тігіпко (на чиє місце призначили аутсайдера виборів Наталю Королевську). Ще до виборів вирішив перейти у парламент міністр економіки Петро Порошенко. Позбувся керівництва розформованим тепер МНС Віктор Балога. Усі ці політики тепер критикують владу – хоч поки й без надміру.
Скандал року. На початку липня Верховна Рада прийняла запропонований регіоналами Сергієм Ківаловим та Вадимом Колесніченком закон про мови, котрий дозволяє місцевим радам вводити «паралельно» з державною ту чи іншу з місцевих мов, якщо нею розмовляє понад 10 % населення даної території. Закон піддавався різкій критиці,в тому числі з боку Венеціанської комісії, за суперечливість формулювань та пріоритетний захист інтересів російської мови. Прийняття закону викликало пікет і голодування проукраїнських активістів під «Українським домом» у Києві, що переросло у сутички з міліцією.
На даний час робоча група під керівництвом екс-президента Леоніда Кравчука готує поправки до закону, що мають уточнити його норми та забезпечити дієві ший захист української. Водночас депутат Колесніченко уже подав до Ради свій варіант поправок, спрямований на поглиблення проросійського крену.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА: НА ШПАГАТІ МІЖ ЄВРОПОЮ Й КРЕМЛЕМ
Зовнішня політика України в цьому році була взаємообумовлена внутрішньою. Подальше охолодження відносин із Заходом штовхає Київ у обійми Росії.
Неправильна асоціація. 30 березня Україна та європейський союз парафували угоду про асоціацію, до чого Україна йшла довгі роки. Водночас підписання документу, що відкрило б дорогу до його реалізації, так і зависло в повітрі. Наприклад, Німеччина буквально в день парафування угоди заявила, що не ратифікує її через політичні переслідування в Україні й відсутність верховенства права. Цю думку поділяє низка інших впливових членів ЄС.
Влітку в Європі гучно лунали заклики бойкотувати Чемпіонат Європи з футболу, що проходив в Україні. Бойкоту не відбулось, проте керівники ЄС та певних окремих країн, у першу чергу тієї ж Німеччини, під пристойними приводами відмовились від запрошення на відкриття Чемпіонату. Відтак мовчазна ізоляція Януковича в Європі стала фактом, не зміненим і досі.
З упевненістю спрогнозувати підписання Угоди про асоціацію, текст якої вже з’явився в українських ЗМІ, не може ніхто. Понад те, під питанням весь рік перебував навіть давно запланований саміт Україна – ЄС. Про його дату домовились лише за лічені дні до кінця року.
В союз непорушний. Натомість триває активна робота із залучення України до Митного союзу на чолі з Росією. Під кінець року Кремль остаточно перестав маскувати свій енергетичний шантаж: численні витоки від «високопоставлених чиновників» у російських ЗМІ зводяться до того, що зниження ціни на російський газ можливе лише у відповідь на юридичні гарантії вступу до МС.
Це відбувається на тлі кепських особистих стосунків президента РФ Владіміра Путіна та Віктора Януковича. В липні Путін змусив Януковича кілька годин чекати на рандеву в Криму, оскільки перед тим демонстративно вирішив навідатися до севастопольського фестивалю байкарів, що проходив під гаслами «Русского міра». Не менш демонстративно Путін навідався в гості до Віктора Медведчука, котрий приміряє на себе роль головного провідника російських інтересів в Україні.
Своє чергою, Янукович (як стверджують на Печерських пагорбах) скасував свій грудневий візит до Москви (прикметно, що саме після цього надійшло повідомлення про узгоджену дату саміту з ЄС). Водночас експерти сумніваються у здатності Києва самостійно опиратись російському тискові. Недарма напередодні пізніш скасованого візиту Янукович уперше заявив, що Україна готова приєднатися до «деяких» положень угоди про Митний союз. Між тим, насправді це неможливо – угода вимагає тільки повного приєднання…
В цьому ключі розглядається, зокрема, такий внутрішньополітичний крок, як прийняття закону про референдум, що дозволяє змінювати Конституцію та приймати інші доленосні для країни рішення в обхід парламенту, через кероване виконавчою владою «народне волевиявлення». Є небезпека, що в критичній ситуації влада спробує таким чином легітимізувати здачу суверенітету північному сусідові.
Скандал року. Безумовно, таким стала поява відкритого листа першого заступника Генпрокурора Рената Кузьміна до президента США Барака Обамі. Нечуваний в дипломатичній практиці документ зводився до звинувачень на адресу Держдепу та Конгресу, «окремі представники» яких нібито перешкоджають слідству у справі про вбивство 1996 року народного депутата Євгена Щербаня. Кузьмін продовжує запевняти, що має докази причетності до цієї справи Юлії Тимошенко.
ЕКОНОМІКА: ПОГЛИБЛЕННЯ КРИЗИ Й ГРОШІ ДЛЯ «СВОЇХ»
Бюджетний голод. Якщо початково дефіцит держбюджету цього річ планували на рівні 8 млрд. грн., то в підсумку він виріс до 38 млрд. грн. Але, як стверджують в опозиції, офіційна картина надто райдужна: адже існують іще 12 млрд. грн.. дефіциту Пенсійного фонду, близько 40 млрд. неповернутого ПДВ, 70 млрд. державних гарантій (зокрема, Нафтогазу України) та інші приховані бюджетні «дірки».
На цьому тлі уряд протягом року не спромігся добитися поновлення співпраці з міжнародними позичальниками, в першу чергу – з МВФ. Не останню роль тут відіграла критика внутрішньої політики Києва з боку європейських столиць та Вашингтону. Відповідно, приватні західні інвестори також з обережністю ставляться до придбання українських цінних паперів, і якщо і йдуть на це, то на невигідних для Києва умовах.
Як наслідок, прямий та гарантований державний борг наближається вже до 600 млрд. грн. також зростає негативне сальдо зовнішньої торгівлі: якщо минулого року воно склало $14?5 млрд, то лише за 9 місяців 2012-го – $11,5 млрд.
Щосили намагаючись втримати протягом року курс гривні, Нацбанк під керівництвом Сергія Арбузова вдався до низки адміністративних заходів. Зокрема, фізичні особи зобов’язані обмінювати валюту лише по пред’явленню паспорта, а експортери змушені продавати 50 % валютної виручки.
«Покращення» поліцейської держави. На такому тлі експертів неприємно вразив нещодавно підписаний Януковичем закон про держбюджет на 2013 рік. З урахуванням інфляції, в ньому фактично скорочені видатки не лише на низку соціальних програм, але й навіть на армію. Проте для силовиків, навпаки, віднаходять усе нові суми. Так, скажімо, субвенції місцевим бюджетам на ремонт систем водопостачання і водовідведення при розгляді бюджету зменшили на 160 млн. грн. Але аж на 1,5 млрд. порівняно з попереднім роком підвищили фінансування МВС (причому в початковому проекті бюджету ця сума була втричі скромнішою).
Скандал року. Восени в парламенті зареєстрували законопроекти про 15 % податок на операції з обміну валюти. Частина наляканих драконівським податком громадян кинулась по швидше здавати готівкові долари та євро, в чому об’єктивно був зацікавлений Нацбанк. На думку низки експертів, саме таку провокацію й ставили за мету ініціатори закону. Водночас у пресу потрапила інформація про скандал всередині Партії регіонів – нібито група депутатів з її лав прямо заявила урядовців, що не допустить прийняття нового закону. І нібито саме через те документ зняли з розгляду.