Євродепутат Павел Коваль, який головує в європейській делегації Комітету парламентської співпраці з Україною, заявив, що пам’ятає, як пан Фергойґен,завершуючи каденцію, картав себе за те, що свого часу не наважився запропонувати Україні чіткіші перспективи євроінтеграції.
Становище не покращилося і минули вже роки, які, за визнанням багатьох європейських політиків, стали роками втрачених можливостей у взаєминах Києва і Брюсселя.
Обговорюючи у середу українську ситуацію Павел Коваль був серед тієї частини депутатів у сесійній залі у Страсбурзі, які закликали до негайних кроків ЄС на зустріч Україні.
Основу групи євродепутатів – прихильників швидшого зближення з Україною складають переважно представники Польщі, які під час дебатів у середу заявляли, що чекати саміту ЄС у Вільнюсі восени наступного року не обов’язково. ЗокремаПавел Залевскі і Марек Сівец пропонували підписувати вже готові угоди не чекаючи.
Проте жоден з прихильників України у Страсбурзі не міг не визнати, що офіційний Київ розчаровує Європу. Усі без винятку учасники дебатів визнавали, що минулі українські вибори повинні були бути кращими, і що стан системи судочинства в Україні наганяє на європейців жах.
Читайте також: Ребекка Гармс про сприйняття Кузьміна на Заході
Штефан Фюле, який промовляв у Європароаменті від імені віце-президента ЄС з питань зовнішньої політики Кетрін Ештон, заявив, що ЄС простягає офіційному Києву "руку", але щиро потисне її лише тоді, коли українська влада також зробить крок на зустріч. “Ми не встановлюємо нових бар’єрів, але і не відступимося від принципів”, – сказав він.
Єврокомісар дав зрозуміти, що йдеться не просто про окремі вимоги, серед яких звільнення Юрія Луценка, чого вимагає рішення Європейського суду з прав людини, а також перегляд справи Юлії Тимошенко, яку Брюссель назвав жертвою політично вмотивованого судового процесу.
“Україна потерпає від системних проблем, – заявив пан Фюле, – і ті проблеми потребують системних рішень”.
Від Києва очікують справжньої роботи над недоліками, що стали очевидними під час минулих парламентських виборів, зміни ролі прокуратури в системі судочинства і боротьби з корупцією.
Стефан Фюле сказав, що Україні пропонуватимуть конкретну допомогу у процесі реформування судочинства, сприятимуть у модернізації газотранспортної системи, готові далі просуватися до лібералізації візового режиму тощо.
Читайте також: Висновки Ради ЄС по Україні (повний текст документу)
Комісар був змушений визнати, що в ЄС є політики, які вважають, що зближення з Україною за теперішніх умов не відповідає інтересам Європи, але Стефан Фюле тих політиків не назвав.
Хто проти?
Однією з найпомітніших обставин дебатів щодо України у Європараменті 12-го грудна був той факт, що від теми фактично усунулися представники провідної країни Євросоюзу – Франції.
З загальної кількості понад 750 євродепутатів у дебатах на тему “Ситуація в Україні” у сесійній залі були присутні лише кілька десятків, і з їхніх виступів можна зробити висновок, що ті, хто українське питання вважає неактуальним, просто вирішили не витрачати час на участь у дебатах.
Позитивним можна вважати хіба те, що противники зближення з Україною не налаштовані настільки войовничо, щоб висловлювати свої застереження прилюдно.
Дебати вчергове показали наскільки, якщо не дієвою, то, принаймні, гучною й переконливою у європейських структурах здатна бути група представників Польщі.
Отримавши право на виступ у якості представників різних політичних груп у Європейському парламенті, польські депутати створили враження нагальності українського питання і засипали комісара Штефана Фюле, закликами до рішучіших і активніших кроків на зустріч Україні.
Між депутатами головна різниця у висловлюваннях полягала лише у тому, що одні підтримували пропозицію Єврокомісії готуватися до підписання угоди про Асоціацію з Україною у листопаді 2013-го року, а інші, яких було трохи менше,пропонували не чекати і підписувати документи, не відкладаючи справу до саміту у Вільнюсі.
Цінності
Низка депутатів, хоч і не виступали проти зближення ЄС з Україною, проте зупинялися на проблемі "нерозуміння представниками української влади європейських цінностей".
Болгарський депутат Крістіан Віґенін заявив, що у Києві не розуміють, що зближення з Європою не може відбуватися, якщо українська влада не поділяє прагнень до спільних з ЄС стандартів демократії, свободи і верховенства права.
При цьому виникла коротка суперечка між депутатом Віґеніном, який належить до лівого об’єднання “Прогревивний аль’янс соціалістів і демократів” та німецьким представником Елмаром Броком з християнсько-демократичної “Європейської народної партії” стосовно українських комуністів і нової праворадкальної сили у Верховній Раді – партії Свобода.
Під час дебатів Елмар Брок закликав уважно дивитися на також присутність комуністів у Верховній Раді і попросив пояснити йому різницю між лівими і правими радикалами.
Крістіан Віґенін від імені "соціалістів і демократів" вніс до проекту резолюції поправку, в якій висловлюється "стурбованість націоналістичних сентиментів в Україні, що проявилися у підтримці партії Свобода".
У поправці наголошено, що "расистські, антисемітські та ксенофобські погляди суперечать засадничим цінностям і принципам ЄС".
Проте більшість депутатів наголошували, що наразі вони дивляться на Верховну Раду з надією.
Сам факт високої активності на виборах і також поява в українському парламенті двох нових політичних сил за словами, наприклад, Ребекки Гармс свідчить, що українці поділяють з європейцями уявлення, що саме вибори є одним з головних елементів функціонування європейської держави.
Кількаразово лунала згадка, що Верховна Рада створила комісію для розслідування проблем, що заплямували минулі парламентські вибори і євродепутати заявили, що покладають надії на те, що це один з кроків до вирішення проблем.
Єврокомісар Стефан Фюле виявився любителем футбольної термінології і заявив, що зараз “м’яч на українські частині поля”. Він також закликав українців “грати добре і стежити за часом”.
Пан Фюле зараз має мало роботи, бо один з головних аспектів його діяльності – розширення ЄСфактично зняте з порядку денного.
Залишилася політика сусідства і посадовець дав чітко зрозуміти, що дуже хотів би прикрасити Саміт східного партнерства ЄС у листопаді 2013у Вільнюсі гарною церемонією підписання угоди про асоціацію з Україною.
Упродовж року Віктор Янукович та його уряд та Верховна Рада матимуть нагоду показати наскільки цього хоче також і українська влада, і на які конкретні кроки готовий піди Київ.
Євросоюз зараз відкидає навіть припущення, що у теперішніх умовах може йтися про членство України, але пропонує натомість Україні формулу "політичної асоціації та економічної інтеграції".
