– Я не хочу в той бік іти.
– Чому?
– Та там між прапорами проходити. Давай може обійдемо стороною?
Двоє старих чоловіків спілкуються між собою неподалік пластмасових металошукачів, встановлених поряд із залізним сітчастим парканом. Фактично, від самого ранку силовики заблокували вулицю Мазепи й до певного моменту відмовлялися пропускати людей через кордон, чим викликали невдоволення як учасників «Бєзсмєртного полку», так і націоналістів. Наші ж співрозмовники час від часу поглядають на бійців Національної гвардії, які вишикувалися вздовж обох сторін вулиці, до самого Парку слави. Гвардійці одягнуті у камуфляж, на грудях – маки, в руках – національні прапори. Поміж них групами сновигають поліцейські. Судячи з усього, таке видовище двом пенсіонерам не до вподоби і вони швиденько завертають за спини правоохоронців і рушають покладати квіти окремо від колони.
Читайте також: МВС: В акціях 9 травня в Україні взяли участь майже 600 тисяч людей
-Скажіть, чий Крим? – допитується чоловік із телефоном в руках у жінки з портретом червоноармійця.
– Ви провокатор! – відказує та.
– І все ж таки – чий Крим? – не вгамовується чоловік.
– Сьогодні свято Вєлікой Побєди! – гне своє жінка.
– Але чий Крим? – продовжує чоловік.
– Ви провокатор! – поряд із жінкою вигулькує інший чоловік.
– Ви вважаєте цей день святом? У Другій світовій поклали мільйони людей – продовжує своє стрімер.
– У нас била нє втарая світавая, у нас била вєлікая атєчєствєнная! – відрубує новоприбулий.
Їх поволі оточують поліцейські. Поряд із жінкою стоїть дівчинка. Вона також тримає в руках плакат із портретами і попутно розповідає на камери білоруському телеканалу вірші про фашизм німців і героїзм радянських солдатів. «Громадська охорона», яка походжає поряд із поліцейськими, помічає георгіївську стрічку й кидається її ліквідовувати.
– Куди ви чіпляєтеся до дитини?! Ви що, з глузду з’їхали? Не чіпайте дитину! – кричить жіночка з портретами.
Поліцейські намагаються залагодити конфлікт і просять прибрати помаранчево-чорну стрічку. Вона ж присутня на роздруківках. Активістка «Бєзсмєртного полку» прибирати символіку відмовляється, попри наполегливі прохання силовиків.
– Та ти що, офігів?! Рюкзак він у мене перевіряти зібрася! Що ще тобі показати?! – обурюється неподалік білява дама бальзаківського віку. Поліцейський намагається повернути її, аби подивитися предмети у сумці, проте жінка не звертає уваги і йде собі.
Читайте також: У Вінниці провалилася акція "лівих" до Дня перемоги
– Колона починає шикуватися о десятій! Об одинадцятій ми будемо рушати! Прошу всіх не штовхатися, формуємо колону! – говорить чоловік у формі в мегафон.
Люд починає збиватися до купи. Десятки чоловіків і жінок з чорно-білими портретами проходять через металошукачі й вливаються у натовп. З-за паркану на них поглядають чоловіки у камуфляжі, яких поліцейські пропускати категорично відмовляються. Попереду колони шикують нечисленних ветеранів та усміхнених дітей. Трохи далі вистроюються пенсіонери-комуністи, а вже за їх спинами всі інші. Обходиться без прибічників Наталії Вітренко та медведчуківського «Українського вибору». Подейкують, що їх від ранку ледь не у квартирах заблокували «патріотично налаштовані громадяни». Ближче до одинадцятої стає гарячіше. Силовики в шоломах і подекуди балаклавах блокують під’їзд будинку неподалік від голови колони. Всередині, в одній з квартир, сидять представники ОУН Миколи Коханівського.
– Пропустіть до нас пресу! Нас поліція заблокувала у квартирі й уже ламає двері! Пустіть до нас журналістів, ми хочемо дати брифінг і пояснити, що відбувається! – кричить з вікна будинку неподалік хлопець у мазепинці із прапором ОУН.
– Слава Україні! – відказують знизу націоналісти.
– Ура-а-а! – відгукуються «бєзсмєртнополчанє».
З вікна летять пакети з червоною фарбою. Заблоковані намагаються поцілити у поліцейських, втім фарбують журналістів. Побачивши наслідки невдалої кольорової атаки, «праві» вибачаються і викидають з вікна рулон туалетного паперу, аби працівники ЗМІ хоч якось могли привести себе до ладу. З колонок, які стирчать у сусідньому вікні, лунають брутальні гітарні рифи й низький чоловічий голос співає про батальйон «Нахтігаль». Колона «бєзсмєртнополчан» рушає. Поліцейські починають рух.
Читайте також: У Києві поліція затримала вже 30 людей на акціях до 9 травня
– У нас ламають двері! В квартирі є неповнолітні! У нас тут дівчата! Що ж ви робите?! У нас є дозвіл на проведення власної акції, підписаний цим вашим… Кличком! Ми мали провести свій мітинг! – кричать з вікна коханівці.
До будинку із заблокованими активістами доходить голова колони. Бабусі, побачивши червоно-чорні прапори, заводять: «Фашизм нє прайдьот! Україна і Рассія – одін народ!» У відповідь з вікна летять димові шашки, команди пожежників кидаються їх гасити. Шиплять вогнегасники, вулицю затягує білим димом. Десь у ньому тонуть крики «нєпрайдьо-от». Коли ж піротехніка закінчується, з вікна летить каміння, картопля і пляшки. Щось таки влучає у натовп, проте, здається, без особливих наслідків. Колона у відповідь на крики ОУНівців тицяє дулі і середні пальці, приправляючи таке спілкування матюками, активісти у вікні в боргу не лишаються. Хтось поривається кидатися камінням у відповідь, проте така ініціатива завершується провалом. Колона відносно спокійно проходить до Парку слави, коханівці мовчки спостерігають за рухом з другого поверху.
Тим часом, біля готелю «Салют» силовики у червоних беретах блокують групу націоналістів з банером «За перемогу України». Поруч, у підземному переході, поліцейські силою зупиняють активістів із величезним національним прапором. Хтось з мітингувальників примудряється вирватися на вулицю, проте там їх вже чекають: частину людей намагаються затримати. Прапор опускають на землю, активістів оточують. Виникають сутички.
«Фашизм нєпрайдьот! Ур-ра!» – лунає над вулицею.
– Це що там таке відбувається? – питає чоловік середніх років, одягнутий у камуфляж.
– «Лисий», ти хоч не лізь туди, – посміхаючись, говорять такі ж чоловіки в одязі захисного кольору.
– Це що, вони український прапор блокують і не пропускають? Вони що, зовсім офігіли?! Панове поліцейські, у вас совість є взагалі? Хлопці, не соромимося, розгортаємо прапор! – поліцейські роблять кілька кроків назад, кількаметровий синьо-жовтий прапор розгортають на всю ширину вулиці.
Хвіст колони у супроводі кінної поліції проходить повз. Силовики пропускають активістів з прапором на проїжджу частину.
Читайте також: У Дніпрі між соціалістами та активістами виникла сутичка, є поранені та затримані
– Чому ви не пускаєте нас до парку? – питає вже знайомий рятівник прапора.
– Зрозумійте, ми маємо уникати конфліктних ситуацій та різного роду провокацій. Щоб проти вас ніхто там не виступав, ми просимо трохи почекати. Коли народу в парку поменшає – зможете пройти, – ніяково відказує поліцейський.
– Тю, так хто ж буде виступати проти національного прапора? – дивується чоловік, проте лишається на місці.
«Фашизм нєпрайдьот!» – скандують біля Вічного вогню учасники маршу. Під стелою також зібралися активісти. Над головами – червоно-чорні прапори. На відміну від минулого року, їх ніхто не намагається відтіснити. Хіба що поліцейські стоять напруженим напівколом, охороняючи чи то націоналістів, чи то проросійськи налаштованих громадян.
– Ублюдкі! Ви ублюдкі! Нєкієвлянє! Фашисти! – час від часу лунає з натовпу. Особливо обурені жіночки й чоловіки тицяють в сторону стели дулі. Ображені бабусі кидаються в активістів гвоздиками.
– Савєцкій народ – народ пабєдітєль! Фашизм нєпрайдьот! – кричать «бєзсмєртнополчанє».
– Рашизм не пройде! – відповідають активісти.
Неподалік проросійські мітингувальники намагаються розгорнути радянський прапор, проте не встигають. Тут же, під стелою, частина націоналістів із криками «тримай ватного провокатора» кидається бити чоловіка з натовпу і передає його поліції. За кілька метрів група жінок співає радянських військових пісень, частина натовпу намагається їм підспівувати.
Читайте також: В Одесі на мітингу до 9-го травня сталися сутички, є затримані
– До солдатів з АТО претензій немає, але оцих молодиків візьміть і заберіть із собою на Донбас! Хай воюють, а не влаштовують тут аби що! – на підвищених тонах говорить бабуся з ветераном війни на сході України.
– Ублюдкі ви мєлкіє! – злобливо виходячи з натовпу кидає у спини активістів огрядна пенсіонерка.
– Ну а ви тоді великі, – відказують націоналісти.
– Хлопці! Хрістос васкрєсє! – звертається до молоді з червоно-чорними прапорами дама у хустині. Загалом цьогоріч хоругв і церковно-приходської публіки УПЦ МП на марші практично немає.
На початку парку активний рух. Це повз кордони силовиків прорвалися активісти з багатометровим українським прапором. Хлопці кидаються продиратися до Вічного вогню крізь кущі, проте там їх блокують силовики у шоломах. Після кількасекундної штовханини поліцейські беруть активістів у кільце. Повз, пришвидшуючи кроки, дріботять жіночки з портретами і пенсіонерки.
– Ти диви, вони ж там цей, фашистський свій флаг розгорнули! Треба поліції сказати, хай вони їх приберуть! – каже одна пенсіонерка іншій, роздивляючись групу молоді під стелою.
– Фашисти! Чому ви проти георгіївських стрічок?! Це символ перемоги! – обурюється бабуся на військового.
– Бо в мене стріляли люди, обвішані цими стрічками! А потім моїх хлопців вони ж вбивали! Ці ж з «георгіївськими стрічками» потім у підвалах наших пацанів різали! А ви їх на себе чіпляєте! – на підвищених тонах пояснює він.
Між тим, силовики зламують двері до квартири, в якій заблокували коханівців. Під під’їзд підганяють ПАЗік, з темних сходів виводять різного ступеню побитості активістів. Їх закидають до автобуса, поліцейські в шоломах беруть його в кільце і супроводжують на виїзд, до Печерського райвідділку. Там окремих активістів без пояснення причин, або ж за «лайку в публічному місці» протримають кілька годин. Дорогою дістається дівчині, яка обурювалася таким розвитком подій. «Її автозак переїхав!» – кричать одні. «Їй кийком по голові дали!» – запевняють другі. «Та по ній мєнти потопталися» – переконують треті.
«Викличте хтось швидку! Медика! Медика сюди!» – кричить хлопець, тримаючи дівчині голову. Та ж не може себе контролювати, рухи і координація даються погано, здається, їй складно говорити. Агресія в оточуючих переливається за край.
– Ви мусора! Ви не поліція! Ви сором свого мундира! – надривається хлопець із татуюваннями на руках.
– Уроди! Ви уроди! Вас так само кинуть, як і Беркут на Майдані! Подумайте, що ви робите! – обурюється огрядний чоловік.
«Це все режим Вальцмана!» – лунає десь біля під’їзду, з якого кілька хвилин тому вивантажували націоналістів. Поліцейські групою відходять від озлоблених людей. Чути, як поряд кричить жінка. Силовиків намагаються копати ногами, обливають водою. Ті швидко відступають. Представники ж «бєзсмєртнополчан» розійшлися. Під стелу, до вічного вогню, повз все ще заблокованих націоналістів із банером «За перемогу України» тягнуться люди з гвоздиками.
«Етот дєнь побєди» – лунає з великого Mercedes, який поволі котиться дорогою. У глибині парку з натовпу відбиваються двоє жіночок. Вони вмощуються прямо на лавочці і накривають святковий стіл, розливаючи дешевий коньяк у пластикові стакани і закусуючи хлібом і ковбасою. Десь вдалині чути, як сваряться одне з одним націоналісти і прибічники комуністичної ідеології. Починає накрапати холодний, весняний дощ.