Тиждень.ua попросив народних депутатів від опозиції назвати головні здобутки їхніх політичних сил у 2012 році, а також чого вони очікують від 2013 року.
Роман Забзалюк (фракція ВО «Батьківщина», заступник голови комітету з питань національної безпеки і оборони)
На мою точку зору, це те, що ми зберегли партію «Батьківщина». Те, що нам вдалося скоординувати дії усіх політичних сил, які входять до формату опозиції України.
Те, що кількість виборців, які проголосували за опозиційні сили, в цілому набагато перевищує те, що вдалося фальшувати Партії регіонів. Адже якщо брати навіть співвідношення виборців, які голосують за європейський вибір, за опозиційні політичні сили, це більше 10 мільйонів громадян. Що не можна сказати, наприклад, про так званий «синдикат регіоналів», де з натяжкою, фальсифікаціями і адміресурсом проголосувало лише 6 мільйонів.
І безперечно це продовження боротьби, відстоювання і збереження незалежності України і боротьба за Юлію Тимошенко і Юрія Луценка.
Я думаю, доленосні події для України, якщо ми дійсно бажаємо, щоб вона була незалежна і демократична, без кримінальної окупації, ще попереду.
(У 2013 році очікую – Ред.) перемоги опозиційних національно-патріотичних сил і реалізацію нарешті гасла «Україна для українців».
Ірина Луценко (фракція ВО «Батьківщина», заступник голови комітету з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин)
Основними досягненнями ВО «Батьківщина» за 2012 рік я вважаю, в першу чергу, те, що, не зважаючи на серйозний тиск, підкуп, компрометацію представників цих політичних сил, люди зберегли свою опозиційність, викристалізувалися і об’єдналися в єдиний суцільний кулак.
Сім партій змогли все-таки об’єднатися, незважаючи на різні протиріччя, різні образи і так далі. Перед обличчям єдиного ворога сьогоднішньої влади на чолі з Януковичем знайшли в собі мужність об’єднатися і вистояти як єдина опозиційна сила – ВО «Батьківщина».
Другим досягненням я вважаю те, що три опозиційні сили («Свобода», УДАР і ВО «Батьківщина») йшли єдиним фронтом у 2012 році проти сьогоднішньої влади.
Я вважаю, що в цьому зіграла величезну роль Юлія Тимошенко. І записую це в досягнення, плюси також Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина».
Третє основне досягнення – це результат на виборах 2012 року у Верховну Раду. 50% по партійних списках по одномандатному округу. Всі три опозиційні сили взяли на 7% більше, ніж Партія регіонів і комуністи разом взяті.
Це об’єднання було результатом довіри виборців на виборах, що вселило великий оптимізм українців, які не байдужі до своєї долі, до напрямку, куди ми рухаємося, в те, що цю владу можна перемагати, її не потрібно боятися. В нас є майбутнє, є сили, які готові відстоювати інтереси своїх виборців.
Тобто саме суспільство, так званий Верховний (народний) суд України, давши більшість об’єднаним опозиційним силам, довело, що це не кримінальні злочинці, що це чисто політичні опоненти влади, які можуть дати основну відсіч на президентських виборах.
Це чотири основних досягнення, які можна відзначити у 2012 році.
Олесь Доній (позафракційний, у Раді VI скликання (2007-2012) був членом НУ-НС)
Який у партії «Батьківщини» успіх, коли вона взяла на 5% менше, аніж на попередніх парламентських виборах?
Добре, що суспільство при такій поведінці виявилося мудріше і все рівно знайшло можливість проголосувати – також за УДАР і «Свободу». І тому загально опозиційні голоси не були втрачені за пропорційною системою. Але внаслідок неузгодженості за мажоритарною частиною, внаслідок виставляння іноді відверто слабких кандидатів голоси було втрачено.
Тому про якусь перемогу («Батьківщини» – Ред.) смішно говорити. Тут можна аналізувати поразку.
Необхідно дві речі – очищення політичної опозиції і єднання. Коли я кажу про опозицію, то це не лише парламентські політичні партії, а й громадські рухи і об’єднані в різні структури, але опозиційно налаштовані громадяни.
От я чекав би такого єднання для протиставлення цьому режимові. Я вважаю, що це найбільша необхідність.
Найбільш разюче, що відбулося цього року зі знаком «мінус», вважаю закон Колесніченка-Ківалова. Це свідчення русифікації, до якої вдається нинішня влада. І це не дрібниця. Тому що це один з елементів системної антиукраїнської діяльності. Це відвертий перехід Української держави на бік сусідньої Російської Федерації в якості сателіта і васала. Відповідно і взяття на себе зобов’язань по русифікації і ліквідації українського етносу.
Андрій Мохник (заступник голови фракції ВО «Свобода»)
Основним досягнення цього року є те, що ми побачили результат, на який працювали багато років. Що, власне, ті ідеї, які ми пропагували, які ми доносили до людей, вони сьогодні сприймаються по всій території України, можливо, нерівномірно. Але ті ідеї, які раніше сприймалися тільки на Галичині чи в Центральній Україні, вони сьогодні сприймають і на Східній Україні – ідеї українського націоналізму, підтримка програми захисту українців.
Бо, власне, ми єдина політична сила, яка впродовж багатьох років на всіх без виключення виборах іде з однією і тією ж програмою – програмою захисту українців. Сьогодні вона отримала підтримку понад 10% громадян України.
Сьогодні є націоналістична фракція у парламенті, четверта за розміром. Це вперше в українському парламенті є націоналістична фракція. І що символічно, що українських націоналістів сьогодні в парламенті більше, ніж комуністів.
Вперше є заступник голови Верховної Ради – націоналіст, який не ховається за якимись словами, а чітко і твердо стоїть на позиції захисту української національної ідеї.
Це ті значущі моменти, які можна відзначити в цьому році.
Думаю, що ці вибори (до Верховнох Ради – Ред.) засвідчили, що Партія регіонів власне почала втрачати. Що насправді політичні сили, які задекларували, що вони є опозиційними до режиму Януковича, сумарно набрали більше, ніж Партія регіонів і їхні сателіти комуністи. Тобто це початок кінця цієї диктатури. Можливо воно так ще не відчувається, але це той дзвіночок, який вже пролунав.
Наступного рику чекаємо продовження боротьби. Перемоги остаточної ще немає. Ми бачимо, що є намагання нас повернути чи затягнути в «Русскій мір» і квота Москви в уряді Азарова – Табачник і інші – це яскравий сигнал, що Москва «Русскій мір» тут буде будувати за допомогою своєї п’ятої колони.
Розслаблятися нам не можна. Треба боротися, щоби не допустити втягування України у Митний союз.
Ми розуміємо, що сьогодні, крім іншого, перед Україною стоять серйозні соціально-економічні виклики і, очевидно, ситуація в державі буде змінюватися дуже швидко, враховуючи кризу, яка виникла внаслідок панування Партії регіонів.
Оксана Продан (фракція УДАР, перший заступник голови комітету з питань податкової та митної політики)
Фракція партії «УДАР Віталія Кличка» є наймолодшою в парламенті. Ще навесні 2012 року багато хто не вірив, що ми пройдемо до Верховної Ради, а ми набрали не просто 5%, ми набрали майже 15% голосів виборців за партійною системою.
Більше того саме партія «УДАР Віталія Кличка» рівномірно підтримується в усіх областях України, що є надзвичайно важливим для нашої наступної роботи як в парламенті, так і в суспільстві.
Вибори Верховної Ради України не дали Партії регіонів конституційної більшості, а значить забезпечили нам усім шанс на найскорше змінення існуючої корупційної та монопольної системи в Україні.
(Від 2013 року очікую – Ред.) боротьби. Боротьби за права людей, за дотримання владою законів, за збереження підприємництва.
Ірина Геращенко (фракція УДАР, перший заступник голови комітету з питань європейської інтеграції)
Для УДАРу це була перша виборча кампанія до парламенту і вона здобула той результат, який прогнозувала. Ще рік тому партія мала 3% підтримки виборців і прийшла до парламенту з потужною фракцією. Сьогодні фракція налічує 42 депутати.
По-друге, партія УДАР на сьогодні єдина має рівномірну підтримку у всіх регіонах України. Це та політична сила, яка об’єднує, а не розколює країну. І це на сьогодні є дуже важливим для України.
Ми бачимо, що сьогодні в парламенті відбуваються певні зміни. УДАР докладе всіх зусиль, щоби повернути парламенту його незалежність, його авторитет і нормальну законодавчу роботу. Для цього політична сила буде діяти всіма можливими методами. Ми це довели – навіть в останній день роботи сесії було кілька голосувань, коли більшості кілька разів не вдалося набрати 226 голосів тільки тому, що опозиція, в тому числі УДАР, жорстко вимагають дотримання особистого голосування.
Мені здається, що для партії дуже важливим буде 2013 рік, тому що здобути перемогу – це дуже важко для молодої політичної сили. Навіть якщо в неї є яскравий лідер, хороша проєвропейська програма. Ще важче цю перемогу закріпити, аби не розчарувати виборців. От саме над цим партія буде працювати в опозиції.
Крім того, ми докладемо всіх зусиль для того, аби контролювати дії влади, або дуже жорстко моніторити дії влади і оприлюднювати будь-яку інформацію щодо порушень, неправомірних дій, які ця влада буде робити.
Так само, якщо говорити про зовнішній вектор, дуже важливим є той факт, що партія УДАР вже отримала підтримку Європейської народної партії (EPP). Вважаємо, що у 2013 році ми станемо офіційними спостерігачами в EPP. Також у 2012 році партія закріпила серйозний діалог з партнерськими партіями, зокрема, у Грузії, Німеччині, Польщі. Це є дуже важливим не тільки з точки зору розбудови партійної, а й з точки зору розбудови діалогу між країнами.
Мені здається, що, на жаль, цей рік був роком стагнації для України. Я можу назвати ту подію, яка не стала доленосною для України. Власне, цього року Україна мала всі шанси підписати угоду про асоціацію з ЄС і тим самим дуже серйозно наблизитися до своєї стратегічної мети, яка сьогодні є об’єднуючою для 70% громадян – це до євроінтеграції.
Власне, через тоталітаризм режиму в Україні, через відступи від демократії, через вибіркове правосуддя, політичних в’язнів ця угода не була підписана. І тому насправді це сьогодні є серйозним сигналом не лише неуспіхів України в зовнішній політиці, а й тих прогалин, які є у внутрішній політиці.
Тому що угода про асоціацію, а значить наближення України до Європи, не лише говорить про створення відповідних європейських стандартів в демократії, в правах людини, але і про відповідні стандарти в економіці, в соціальній сфері, в освіті, медицині. Очевидно, що на сьогодні в Україні з усіма цими питаннями є величезні проблеми.
Читайте також: Експерт: для України різко погіршується геополітична ситуація