Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 березня, 2017   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

1:27 – що штовхає Польшу до ізоляції

Перетворивши зовнішню політику в інструмент внутрішньої, польський уряд заганяє себе у все глибшу конфронтацію з ЄС
1:27 – що штовхає Польшу до ізоляції

Після переобрання екс-прем'єра Польщі Дональда Туска головою Європейської Ради, більшість європейських ЗМІ вийшли із заголовками про "ізоляцію" Польщі в ЄС. Справді, поведінка польської делегації під час саміту 9-10 березня у Брюсселі була схожа на театр абсурду.

"Погано, що той вибір зроблено у такий спосіб. Це небезпечний прецедент", - так зреагувала на обрання Дональда Туска головою Європейської Ради, прем'єр-міністр країни, з якої він походить, і яка б мала бути найбільшим прихильником його кандидатури, Беата Шидло. Однак не склалося. Вона була головним опонентом його переобрання, яке все одно відбулося з історичним рахунком 1:27.

Нинішній польський уряд та керівна партія на чолі із Ярославом Качинським ще за довго до початку саміту декларували своє небажання підтримувати колишнього прем'єр-міністра Польщі і "заклятого ворога" Ярослава Качинського Дональда Туска. Доходило до того, що вмовляти поляків на початку лютого приїжджала Анґела Меркель - політик, яка чи не найбільше підтримувала і підтримує кандидатуру Туска на цій посаді.

Читайте також: Туска переобрали президентом Європейської Ради

Для ПіСу, окрім особистої ворожнечі із головою партії Ярославом Качинським, Дональд Туск вважався "кандидатом Німеччини" чи радше інших держав, а не Польщі. Про це в інтерв'ю тижневику wSieci Качинський заявив напередодні саміту, назвавши його кандидатом Меркель, а інший член керівної партії, євродепутат Здіслав Краснодебський навіть запропонував, аби Туск взяв німецьке громадянство: "Дональд Туск є кандидатом інших держав, якого проштовхують в основному німці", - написав євродепутат у своєму твіттері і відзначив, що кандидатом від Польщі є Яцек Саріуш-Вольський.
Ідея висунути євродепутата, донедавна члена Громадянської Платформи Яцека Саріуша Вольського польським кандидатом на посаду голови Європейської Ради, за даними польського тижневика Polityka, з'явилася ще восени. Тоді, як пише видання, також ще домінувала думка, аби Саріуш-Вольський замінив Вітольда Ващиковського на посаді міністра закордонних справ. Врешті у січні ця думка викристалізувалася. Саме тоді Качинський говорив про те, що Польща не повинна підтримувати кандидатуру Туска, оскільки він виступає за рішення, які є "надзвичайно шкідливими для Польщі". У тій розмові Качинський додав, що Туск виступає за фінансові покарання для країн ЄС, що не хочуть приймати свою квоту біженців. "Ми просто не можемо підтримати таку людину", - заявив тоді Качинський.

Саме цю позицію, озвучену Качинським, і відстоювала прем'єр-міністр Беата Шидло під час саміту європейських лідерів у Брюсселі. Однак ця опозиційнійність зайшла надто далеко для решти членів європейської спільноти. Позицію Польщі не підтримав навіть її найближчий на сьогодні соратник в ЄС - прем'єр Угорщини Віктор Орбан (польська Gazeta Wyborcza писала, що Качинський до останньої хвилини сподівався, що позицію Польщі підтримають представники Вишеградської четвірки та Велика Британія). А на закиди Шидло про принципи (вона наголошувала, що кандидата на посаду голови ЄС має підтримувати країна, з якої він походить) французький президент Олланд нагадав їй, що у неї є "принципи, а в нас структурні фонди". Оглядачі різних польських та європейських видань також відзначають, що поляки своєю "антикампанією" лише зміцнили позиції та рівень підтримки Дональда Туска в ЄС, адже там, як пише у Gazeta Wyborcza Павел Вронський, прагнуть знайти голову, який би не був залежним він " національних партикуляризмів".

Читайте також: У Польщі відреагували на переобрання Туска головою Європейської ради

Варто відзначити, що про ізоляцію Польщі в ЄС тепер багато говорять також і польські медіа різного політичного спрямування. Так, політолог Павло Зерка в коментарі виданню Rzeczpospolita, каже: "Наша політична позиція в ЄС і найближчому сусідстві почне слабшати, якщо ми не знайдемо себе в ключових колах європейської інтеграції".
Він також пропонує, яким чином Польща може подолати власну ізоляцію. "Запропонувати конструктивну програму реформ ЄС і переконати інші країни у своїх ідеях. На жаль, вчорашній саміт ЄС показав, наскільки ми самотні в ЄС, крім того, це за власним бажанням", - вважає експерт. Як відзначає Gazeta Wyborcza, Туск залишається єдиним кандидатом, для якого важливо, аби Польща залишалася в ЄС та не втратила "бойових" позицій. Цього стосувалися численні запитання, які ставили журналісти Тускові наприкінці прес-конференції по закінченні саміту минулого тижня. На запитання одного із журналістів, як Туск спілкуватиметься із правим урядом у Польщі, він віджартувався, що спілкуватиметься з ним польською. Проте тоді ж він наголосив, що робитиме все можливе, аби Польща не була ізольованою в ЄС.

Окрім риторики ізоляція Польщі в межах ЄС може мати юридичні наслідки. І польське видання Polityka і європейське Politico, посилаючись на європейських дипломатів кажуть, що після голосування 1:27 за голову Європейської ради минулого четверга, Європейська комісія може просити Європейську раду запустити в дію статтю 7 Лісабонської угоди. Ця стаття передбачає санкції за порушення верховенства права (йдеться про ситуацію із Конституційним Трибуналом у Польщі) і як результат цих санкцій у країни можуть відібрати право голосу в Раді. “Ще донедавна можна було б бути певним у програші Комісії. Однак зараз, коли “зрадив нас” навіть Віктор Орбан, результат вже не виглядає таким очевидним”, - відзначає польський тижневик Polityka.

Читайте також: Туск прокоментував позицію Польщі щодо переобрання його головою Європейської ради

Утім, здається така перспектива не лякає самих польських урядовців. В одному із інтерв'ю на минулих вихідних міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський заявив, що Польща сама бойкотуватиме ЄС. “Ми повинні різко скоротити рівень довіри до ЄС. Почати вести негативну політику”,- заявив Ващиковський в інтерв'ю виданню Super Express. Він пояснив, що має на увазі “блокування інших ініціатив” та ведення “дуже різкої гри”. Видання Polityka, аналізуючи сказане міністром, відзначає, що так гостро представники ПіСу не говорили навіть про Росію.

Так, чи інакше нинішня позиція Польщі в ЄС, виглядає дуже непевною, що також має наштовхувати на роздуми в Україні, адже західний сусід, здається, втрачає вплив у спільноті навіть як рупор Східної Європи. Підтримувати нинішній польський уряд у його політичних “блуканнях” відмовляються і інші країни Вишеградської четвірки, що вважалися раніше ключовими партнерами, а Німеччина самим ПіСом сприймається швидше як противник, а не як партнер. Як ситуація розвиватиметься далі поки невідомо, однак перспективи світлого майбутнього приховані за хмарами авторитаризму та євроскептицизму керівної партії країни.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.