Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
9 квітня, 2015   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Проти системи чи проти себе?

Антисистемні партії знаходять родючий ґрунт серед виборців у ЄС, у той час як мейнстримні ліво- чи правоцентристи, намагаючись копіювати політику один одного, втрачають підтримку
Матеріал друкованого видання
№ 13 (385)
від 2 квітня, 2015
Проти системи чи проти себе?

«Syriza, Podemos – venceremos» («СІРІ­­ЗА, Подемос – ми переможемо») – ця фраза гучно лунала під час мітингів у Іспанії після перемоги грецької ліворадикальної СІРІ­ЗА на парламентських виборах у своїй країні в січні цього року. «Подемос» – партія, що виросла з іспанських протестів 2011–2012 років проти режиму жорсткої економії, – досягла стрімкого розвитку, набравши 8% голосів під час останніх виборів до Європарламенту. На той момент офіційно вона існувала лише чотири місяці.

Більшість аналітиків не прогнозує найближчим часом «Подемосу» такої самої підтримки, яку мала СІРІЗА на останніх перегонах у Греції, однак багато хто вже забив на сполох через зростання симпатій до популістських партій, не важливо, ліворуч чи праворуч вони себе розміщують на ідеологічній прямій. З одного боку, збільшення підтримки лівих популістів – це очікувана відповідь на політику жорсткої економії після кризи 2008 року. І ліворадикальні партії знаходять для себе родючий ґрунт у країнах, які потерпають від такої політики, або в бідніших державах ЄС. У заможніших, як-от Велика Британія, Франція, таку саму роль відіграють праворадикальні політси­­ли. З другого – їх появі сприяє і те, що мейнстримні партії, шукаючи більшу підтримку й намагаючись зменшити ідеологічну різницю між собою та основним суперником, дедалі більше наближаються до центру ідеологічного спектра. На мітингу на честь перемоги СІРІЗА був присутній і голова іспанської партії «Подемос» Пабло Іґлесіас. Єднання двох елек­­торально близьких політсил за безпрецедентної уваги пре­­си наштовхувало на думку, що ЄС варто замислитися над новим вірусом лівого популіз­­му, який зароджується і потребує відповіді.

У пошуку альтернативи

Під час останніх федеральних виборів у Німеччині несподіванкою для багатьох став бли­­зький за показниками, утім, недостатній для подолання 5% ба­р’єра результат «Вільних демократів» (партії, яка на той час уперше за всю свою повоєнну історію не пройшла до парламенту й була основним спів­учасником коаліцій разом із правоцентристами з ХДС) та «Альтернативи для Німеччини» – нової консервативної політсили, що зуміла зіграти на євроскептичних настроях частини німців. Вони набрали відповідно 4,76% і 4,7%.

Читайте також: Маркс би плакав

Деякі німецькі аналітики стверджують, що причиною такого результату «Альтернативи» великою мірою стало те, що в останні роки Анґела Меркель, намагаючись перетворити свою партію на більш центристську, вдавалася до політики лівого спрямування. Відштовхуючись від позицій соціал-демократів, своїх основних суперників, вона скасувала обов’язковий призов до армії, наполягла на запровадженні мінімальної зарплати. Це, дехто вважає, призвело до того, що більш консервативні виборці правого крила, які рані­­ше голосували за ХДС, лишилися без вибору. Саме на тому вакуумі й вибудувала свою політику «Альтернатива для Німеччини».

Такими вакуумами в заможних країнах нині користується більшість антисистемних партій. Зважаючи на те що криза торкнулася не лише бідніших країн Півдня, а й заможних західноєвропейських держав, кро­­ки у лівий бік стали популярними серед мейнстримних політсил, проте залишили можливість для зростання і радикалам. Так, за статистикою, підтримка лівих і ліворадикальних партій дещо зросла в країнах ЄС, однак кардинальна її зміна відбулася лише в Греції (симпатії до СІРІЗА порівняно з останніми виборами збільшилися на 13%), Данії та Словенії (утім, обидві політсили лишаються на міноритарних позиціях у своїх парламентах).

Quo vadis?

Причин підтримки антисистемних ліво- та праворадикальних партій (які часто окрім різкої правої риторики використовують ще й ліві популістські гасла) може бути кілька. Аналітики зазначають, що со­ціал-демократи як помірковані представники лівого крила зно­­ву переживають політичну кри­­зу. Їм не вдалося скористатися моментом, як це зробили ліві антисистемники, як-от СІРІЗА в Греції чи «Подемос» в Іспанії, і, зважаючи на те що нішу вже зайнято, не вдасться. Ще одні­­єю причиною є політика ЄС після економічної кризи, коли переважають соціальні запити й партії на них змушені реагувати. Це призводить до того, що консерватори вдаються до бі­льш лівої політики, відбираючи час­­тину «політичного хліба» в лівоцентристів, але водночас відкидаючи своїх прихильників, які воліли б підтримувати партії, що перебувають трохи правіше в ідеологічному спектрі.

Читайте також: Російські праві під маскою українських лівих

Серед причин також зменшення кількості «відповідальних виборців», що призводить до підтримки популістів чи то правого, чи то лівого крила (свідченням цього є антимусульманські протести прихильників ПЕҐІДА у Дрездені, де відсоток мігрантів найменший серед німецьких міст). Антисистемні, популістські партії зростають незалежно від того, чи це Греція, чи Іспанія, чи Швеція, і є на сьогодні величезним викликом для ЄС. Проблема тут не лише в економічній політиці Євросоюзу, якій вони протистоять (якщо це ліві), чи міграційній політиці (якщо праві), а й у тому, який вихід вбачають і кого шукають за союзників.

Російський чинник

Усі антисистемні ліво- чи праворадикальні партії своїм союзником вважають Росію, для якої зростання їхньої підтрим­­ки є важливим чинником власної політики. Саме представники таких політсил були спостерігачами на псевдореферендумах у Криму та на Донбасі, а нещодавній візит депутатів Бундестагу від німецьких «Лівих» на окуповані території Сходу України є доволі небезпечним жестом.

Своєю політикою та провокаційними діями такі партії ставлять під питання довіру до ЄС як до функціонального інституту. Це спричиняє різке падіння довіри громадян до Євросоюзу. Як наслідок – зростають євроскептичні настрої, що ставлять під загрозу той єдиний організм, який європейські країни вибудовували впродовж останніх 65 років. Незайве додати, що за тим самим механізмом підриву довіри стоїть і російська пропаганда.

Поки що в ЄС особливо не переймаються загрозою, яку становлять радикальні політсили, особливо ті, що перебувають по лівий бік ідеологічного спектра, вважаючи, що потреба взаємодіяти, аби отримати кошти для існування країни, так чи інакше примусить їх до спів­праці. Однак зростання радикальних настроїв і зближення політики ліво- та правоцентристських партій наштовхують на думку, що найближчим часом європейцям доведеться замислитися над протистоянням п’ятій колоні у власних рядах.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
  • Тиждень.ua поспілкувався із комісаром Ради Європи з прав людини Нільсом Муйжнієксом про стан прав людини на Донбасі та в Криму і його подальший план дій щодо цих територій
    25 липня, Віталій Рибак
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено