Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
5 лютого, 2015   ▪   Майкл Бініон   ▪   Велика Британія   ▪   Версія для друку

Лондонські мізки не промиваються

Що відкритіше Кремль використовує важелі впливу на британську політику, то більш контрпродуктивними виявляються його спроби
Матеріал друкованого видання
№ 4 (376)
від 29 січня, 2015
Лондонські мізки не промиваються

Велика Британія важлива для Росії не лише як член Ради Безпеки ООН, а і як впливова країна НАТО та Європейського Союзу, а також носій мови міжнародного спілкування. Крім того, її облюбували олігархи, студенти, туристи й фінансисти з РФ.
Отож Москва докладає чималих зусиль й інвестує кошти, намагаючись приспати ворожість британців до своїх дій та запобігти ухваленню Лондоном рішень, що шкодять її інтересам. Після захоплення Криму й початку агресії в Україні ці зусилля подвоїлися. У відповідь на протест Великої Британії проти дій Росії остання пішла в політичний і пропагандистський наступ для збереження свого впливу та підтримки бізнесу, водночас погрожуючи британцям згубними контрзаходами в разі продовження кампанії Девіда Кемерона проти Владіміра Путіна.
Розвинена від часів падіння комунізму мережа зв’язків Росії з Великою Британією, а надто з Лондоном, справді вражає. Нині у британській столиці мешкає більш ніж 100 тис. росіян, і серед них чимало заможних. Торік кожен десятий лондонський будинок вартістю понад $1,5 млн був придбаний саме ними. Їм належать деякі важливі активи країни: Роман Абрамовіч понад 10 років володіє футбольним клубом «Челсі», Євґєній Лєбєдєв – власник двох провідних лондонських газет і телестанції, колишній директор Аерофлоту Владімір Чєрнухін мешкає в лондонській квартирі вартістю $12 млн. У Британії оселилося чимало відомих олігархів (деякі – вигнанці з путінської Росії).
Росіяни відправляють своїх дітей до елітних приватних шкіл Сполученого Королівства. Дочка міністра закордонних справ Росії Сєрґєя Лаврова – студентка Лондонської школи економіки.
А ще вони звертаються зі своїми позовами до лондонських судів. Певно, тому що вірять у політичну незаангажованість британської Феміди. Одна з найгучніших справ останніх років – Романа Абрамовіча й Боріса Бєрєзовского, в якій гонорари для адвокатів сягали $150 млн. Близько 60% процесів у вищих комерційних судах Лондона, пов’язані з конфліктами навколо коштів із країн колишнього Радянського Союзу. Однак не лише гроші тягнуть росіян до британського судочинства: олігархи обирають місто над Темзою навіть коли розлучаються, адже обидві сторони сподіваються на справедливий розгляд справи.

Росія щедро підтримує британських консерваторів, сподіваючись на їхню прихильність до своїх інвесторів

Москві не завжди подобаються рішення Лондона. Кілька разів вона відправляла «місії», щоб змусити замовкнути незручних свідків або позбутися людей, які висували звинувачення. Сумнозвісна історія 2006 року з отруєнням колишнього агента КГБ Алєксандра Літвінєнка кинула тінь на британсько-російські відносини. Путін відповів відмовою на запит щодо екстрадиції головного підозрюваного Андрєя Луґового, який подбав про недоторканність, ставши депутатом Думи. Тепер Велика Британія збирається взятися за офіційні слухання справи – це покаже, як далеко здатен зайти Кремль у спробах затулити рота критикам за кордоном.
Але за активним потоком російських туристів і гостей до Британії ховається справжній зв’язок між двома країнами – фінансовий. Компанії з РФ витрачають чималі кошти на котирування своїх акцій на Лондонській фондовій біржі. Вони активно торгують сировинними товарами на тамтешніх майданчиках. Своєю чергою, Сполучене Королівство – один із головних іноземних інвесторів Росії, особливо в енергетичному секторі. Британські інвестиції оцінюють більш ніж у $70 млрд. Нафтовому гіганту BP належить 20% акцій державної компанії «Роснефть». Bін відіграє важливу роль для інвесторів із Великої Британії – дивіденди компанії забезпечують 15% доходів на інвестовані приватні пенсійні накопичення громадян Сполученого Королівства. Тому BP може тиснути на британський уряд, вимагаючи приязної до Росії політики.
Утім, фінансові санкції щодо Москви серйозно зашкодили торгівлі між двома країнами. Дуже негативні наслідки можуть мати й заходи росіян проти BP або інших великих британських інвесторів у відповідь на обмеження. Російські приватний і державний сектори отримали від банків Сполученого Королівства кредити в сумі близько $30 млрд і мають окрім того зобов’язання на випадок настання непередбачуваних обставин на $55 млрд. Торік британські активи у Росії дали прибутків приблизно на $6 млрд більше, ніж російські у Великій Британії. Тож підприємці останньої відверто підтримують Кремль, попереджаючи співвітчизників, що не варто посилювати санкції і ставати на бік українців у їхньому конфлікті з Москвою. Ці представники бізнесу здатні домогтися у своїй державі підтримки багатьох публічних осіб, зокрема й принца Майкла Кентського, кузена королеви, який вільно говорить російською. Усі вони обіймали посади директорів правління або консультантів у компаніях РФ, де олігархи платили їм великі гроші.
Стривожилися навіть торгівці зброєю. Нещодавно британський парламент повідомив, що Сполучене Королівство підписало з Росією 285 угод у галузі торгівлі озброєнням більш ніж на $200 млн. Тож британці не зможуть легко погрожувати новими санкціями через побоювання дуже згубного для їхньої економіки скасування таких угод.
Росія без зволікань узялася за компанії Сполученого Королівства, що можуть забезпечити її політичними та економічними важелями впливу. Ця тактика успішно апробована в інших куточках Європи. Наприклад, улітку «Роснефть» придбала 13% акцій шинної компанії Pirelli з Італії, а президент Владімір Путін відвідав цю державу, щоб оголосити про створення спеціального російсько-італійського інвестиційного фонду з капіталом у €1 млрд. Відтак Рим у ЄС виявився одним із найактивніших противників санкцій щодо Москви.
Інвестори з РФ обрали політично помітні або пов’язані з енергетичним сектором компанії. Їхня країна щедро підтримує британських консерваторів, сподіваючись на їхню прихильність до свого капіталу. Один зі спонсорів правлячої Консервативної партії – Андрєй Бородін, що втік із Росії і мешкає в Лондоні. Британська виборча комісія виявила, що 2013 року заможні росіяни виділили їй $1,5 млн. А від 2008 року Велика Британія видала вихідцям із РФ 433 дозволи на проживання (більше, ніж будь-яка інша країна). Кожен із цих приїжджих інвестував понад $1,5 млн у її економіку.
Щоправда, спроби завоювати політичний вплив не завжди успішні. Агресивна тактика Кремля іноді дає протилежні результати. Два роки тому російське посольство в Лондоні спробувало організувати Товариство консервативних друзів Росії, залучивши кількох впливових членів британського парламенту, зокрема почесним президентом запросили колишнього міністра закордонних справ сера Малькольма Ріфкінда. Однак за кілька тижнів після досить гучного заснування товариства Москва запропонувала його членам безкоштовний в’їзд до Росії і спробувала налагодити офіційну співпрацю в Раді Європи. Тоді було викрито зв’язки відповідального за проект працівника російського посольства з розвідкою РФ. Тож британські парламентарії забили на сполох. Останньою краплею виявилася спроба Москви дискредитувати депутата-лейбориста, відомого критичним ставленням до Путіна. Ріфкінд та більшість інших членів парламенту негайно відмовилися від участі в новій лобістській групі, яку невдовзі згорнули.
У зв’язку з агресією проти України Росія вдалася до завзятої пропаганди у ЗМІ. Істотно збільшився бюджет телекомпанії Russia Today (RT), котра має великий офіс у Лондоні, а BBC висловлювала занепокоєння щодо надмірного впливу московської пропаганди на її міжнародну службу. Насправді такі спроби росіян вплинути на британську громадську думку не є дуже успішними. Їхні телематеріали настільки упереджені, що з них кепкують не лише глядачі, а й самі працівники відповідних каналів Сполученого Королівства. Крім того, падіння російського рубля справило дуже згубний вплив: RT була змушена урізати бюджет на 50% і відмовитися від планів розширення.
Усе ж таки Росія зберігає за собою інструменти м’якої сили у Великій Британії, підтримуючи культурні, освітні й туристичні обміни. Однак не всі лондонці й не всі бізнесмени готові танцювати під дудку Кремля. Насамперед культурні діячі схильні уникати політично чутливих моментів. До того ж Росії не завжди вдається використовувати те, що в теорії бачиться серйозними важелями впливу, стосовно британської політики. Що відкритіше Кремль цим займається, то більш контрпродуктивними виявляються такі спроби. Давніми, традиційними методами (пропаганда і шпигунство), звісно, послуговуються й досі. За оцінками розвідслужби MI5, Велика Британія для російської розвідки ціль номер один. Та поки що всі ці намагання не вельми допомогли змінити думку британців про ситуацію в Україні та про взаємодію із Кремлем на світовій арені.

 


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено