Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
22 квітня, 2014   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Астрід Торс: «Не вирішуйте питання меншин наспіх»

Верховний представник ОБСЄ із питань національних меншин Астрід Торс про те, які бачить проблеми кримських татар у теперішній ситуації, чи вважає українців у Криму національною меншиною та про те, що змінювати законодавство треба не поспішаючи.
Матеріал друкованого видання
№ 16 (336)
від 17 квітня, 2014
Астрід Торс: «Не вирішуйте питання меншин наспіх»

У. Т.: Якою є стратегія роботи ОБСЄ з кримськими татарами як національною меншиною в Криму?

– Важко говорити про стратегію, коли події застають кожного зненацька. Як верховний комісар у справах національних меншин намагаюся стежити за ситуацією та перевіряти, чи помічаємо ми ті проблеми, повідомляти про них інші органи. Але переважно, звісно, питання стосується кримських татар. Вони мають представницький орган – Меджліс, і ми уважно дослухаємося до його пропозицій. Рівень участі у виборах до Меджлісу незмінно високий, що свідчить про його репрезентативність.

У. Т.: Чи є у вас спостерігачі в Криму зараз? Як ви там вирішуєте ситуацію?

– На сьогодні спостерігачів від моєї організації там немає. У нас є можливість підтримувати зв’язок із людьми, які знають ситуацію і позицію Меджлісу.

У. Т.: Чи вважаєте ви етнічних українців у Криму національною меншиною в нинішній ситуації?

– Таке визначення має виходити з їхнього боку. Ми маємо схожі ситуації на автономних територіях, де групи, що становлять більшість у решті країни, перебувають у меншості в автономії і заслуговують на особливу увагу там. Українськомовне населення в Криму є групою із іншими мовними потребами, тому ми почали їм приділяти більше уваги. Наприклад, необхідно стежити за ситуацією з їхніми школами, щоб знати, скільки їх лишиться в Криму у майбутньому.

Читайте також: Лілія Шевцова: «Захід не готовий до серйозних санкцій»

У. Т.: Якими були проблеми національних меншин в Абхазії та Нагірному Карабасі? Чи можна їх порівняти з тими, із якими стикаються зараз меншини в Криму?

– Я не пригадую жодних дій у Нагірному Карабасі. Що ж до Абхазії, то мій офіс намагається виокремити освітні потреби та необхідність вільного пересування через адміністративний кордон. Мій попередник також висловлював неабияке занепокоєння, коли в Південній Осетії ускладнився його перетин. Ось деякі типові проблеми, які мали місце раніше, і ми звертаємо на них увагу, зокрема на питання громадянства та паспортів.

У. Т.: Чи схожі вони на ті, що виникають нині в Криму?

– У певному сенсі ситуація в Криму відрізняється. На півострові вона юридично ще складніша, оскільки зараз вступає в абсолютно нову правову базу. Тому потрібно простежити, як дотримуватимуться прав меншин, зокрема освітніх потреб. Ми можемо винести певний досвід із попередніх випадків, але кожна ситуація унікальна.

У. Т.: Чи бачите ви якісь проблеми з правами меншин у Східній Україні?

– Як я вже казала, на законодавчому рівні нічого не змінилося. Так званий закон про мови діє й далі. Ситуація з російською в останні місяці не погіршилася. Проте нічого й не поліпшилося. Ми також маємо закон про національні меншини, який ніяк не відображає реальність. Структури для участі та репрезентації меншин не такі, як зазначено в документі. Ця різниця між законом та реальністю є проблемою протягом уже багатьох років, і такі меншини, як угорці, греки та інші, просять про нові структури. Уряд вирішив розпочати роботу з їх напрацювання.

Читайте також: Не стріляйте в піаніста. Де межа критики влади і сприяння ворогу?

На жаль, у Східній Україні ми зараз спостерігаємо ситуацію, коли в людей складається враження, що їхній голос не враховують. І це більш політичне питання та питання суспільства.

У. Т.: На Сході є російськомовні групи, які становлять більшість, і етнічні росіяни, які є меншістю. Яка різниця між цими визначеннями і кого ви там вважаєте меншиною?

– Думаю, дуже важливо враховувати, як групи самі себе називають. Маємо ситуацію, коли де-факто меншини говорять про себе як про спільноти замість меншин Я також хочу підкреслити чітку розбіжність, яку бачу: у вас є російськомовні українці й російська меншина. Сподіваюся, що люди не розглядатимуть згадане питання з етнічного погляду. Це також питання поваги до мови одне одного, що дуже важливо.

У. Т.: Що, на вашу думку, має бути покращено в питанні прав меншин у теперішній ситуації в Україні?

– Не поспішайте з розробкою законодавства про мови, щоб можна було визначити й інші потреби, особливо деяких дрібніших меншин. Не вирішуйте цих питань наспіх. У довгостроковій перспективі, на мою думку, дуже важливо мати чітку законодавчу базу, яка визначатиме права, особливо на участь меншин та їхню освіту.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено