Звіт розвідки Норвегії: безпекові загрози з боку Росії та Китаю у 2020 році

Світ
3 Березня 2020, 18:21

Звіт Норвезької служби розвідки має назву "Фокус" і є однією з чотирьох оцінок загроз і ризиків, які публікуються щорічно в цій країні. Основною місією служби є попередження про зовнішні загрози, підтримка норвезьких збройних сил і оборонних альянсів, до яких входить Норвегія, а також надання допомоги у процесах прийняття політичних рішень. Так, основні безпекові фактори, що стоять перед Норвегією у 2020 році, насамперед пов'язані з Росією та Китаєм.

 

Росія

 

 

У звіті зазначається, що хоча розбудова військових баз ЗС РФ на Крайній Півночі є досить важливими, основним військовим пріоритетом Росії продовжує бути ядерна тріада (три компоненти збройних сил: стратегічна авіація, міжконтинентальні балістичні ракети та атомні підводні ракетоносці, – Ред.). Кольський півострів є одним з військових центрів, а Баренцове море – ключовим районом розміщення Північного флоту, зокрема стратегічних підводних човнів. Москва зберігає амбіції глобального ядерного паритету зі США, але також розробляє регіональний неядерний стримуючий засіб, що включає нові види зброї. Хоча інвестиції в російську економіку не зростають, витрати на оборону досі становлять високу частку держвитрат.

 

Читайте також: Дзяніс Івашин: «Росія ніколи не відпустить нашу країну у вільне плавання»

 

Зовнішня політика

 

  • Нова «Стратегія розвитку Арктики»

 

Нова російська «Стратегія розвитку Арктики», ймовірно, буде запущена в першій половині 2020 року. Вона окреслить основний напрямок політики, яку Росія здійснюватиме в цьому регіоні в період до 2035 року. За останній рік Кремль ухвалив кілька законодавчих та адміністративних змін, які тісніше зв'язали Арктику та Далекосхідний федеральний округ РФ. Москва продовжить розвивати Північний морський шлях, головну судноплавну магістраль Росії в Арктиці. За даними російських ЗМІ, «Росатом» розробив план розвитку морського шляху до 2035 року, що передбачає подальші інвестиції у розвиток криголамів та гідрографічне забезпечення. Одним із наочних прикладів є пропозиція Міноборони РФ навесні 2019 року про запровадження нових процедур для іноземних військово-морських суден, що плавають у російських територіальних водах та внутрішніх водах уздовж Північного морського шляху.

 

  • Нові виміри співпраці Росії з Китаєм

 

 

Росія продовжить працювати над тіснішими відносинами з Китаєм до 2020 року. Важливою передумовою для цього є міцний особистий зв'язок двох лідерів країн. Крім того, за останній рік було завершено декілька спільних проектів, включаючи новий газопровід «Сила Сибіру», який транспортуватиме російський газ до КНР протягом наступних тридцяти років. Також були підписані контракти щодо нових масштабних проектів, включаючи китайські інвестиції в російські розробки в сфері енергетики. «Через вплив західних санкцій, Росія хоче диверсифікувати експорт енергоносіїв, шукає альтернативні джерела капіталу, технологій та інвестицій. У час геополітичного протистояння із Заходом для Кремля важливо дати сигнал, що він не став ізольованим», – йдеться у звіті. Наразі Китай є найбільшим торговельним партнером РФ. Протягом 2018 року торгівля зросла майже на чверть, на загальну суму $108 млрд. У вересні 2019 року, коли китайський прем'єр-міністр відвідав Росію, країни погодилися подвоїти обсяги торгів до 2024 року.

 

  • Україна, Білорусь, Молдова

 

Хоча президент України Володимир Зеленський доклав чимало зусиль для вирішення конфлікту на Донбасі, його можливості, ймовірно, дуже обмежені, наголошується у звіті. Серед інших пострадянських країн особлива увага Москви в 2020 році буде зосереджена на Білорусі та Молдові. У 2019 році Кремль чинив на Мінськ значний економічний тиск, щоб переконати Аляксандра Лукашенка виконати частини угоди 1996 року щодо так званої "союзної держави" між двома країнами.

 

Читайте також: Проект бюджету Пентагону: що планують купити американські військові

 

Військовий розвиток

 

Москва заявляє, що активно проводячи військові навчання США та НАТО, нібито посягають на російські кордони. Через це Росія почала будувати так звану "Активну оборону". Ця концепція була розроблена в 2019 році начальником Генштабу збройних сил РФ Валєрієм Гєрасімовим. У серпні 2019 року відбулися військово-морські навчання "Океанский щит", які стали наймасштабнішим тренуванням поблизу норвезьких кордонів з часів холодної війни. Крім того, концепція «Бастіону» (закритий район розміщення підводних човнів-ракетоносців в Баренцовому та Охотському морях, з якого вони здатні наносити удар по території США – Ред.) на Крайній Півночі є складовою ядерної тріади і тому є важливою частиною російської концепції стримування та оборони. У жовтні Росія провела стратегічне командно-штабне навчання «Гром-2019». Під час СКШН були відпрацьовані пуски міжконтинентальних балістичних ракет, крилатих ракет стратегічних бомбардувальників та балістичних ракет з ОТРК «Іскандер».

 

  • Мілітарізація Крайньої Півночі та Арктики

 

Росія відновлює військові бази та центри забезпечення уздовж арктичного прибережжя, на Кольському півострові та навколо Баренцового моря. Арктичні центри підтримки будуть важливими для утвердження суверенітету, тоді як військові бази підтримуватимуть операції Північного флоту.

 

  • Гонка озброєнь

 

Без наявного договору між США і РФ щодо обмеження ракетного озброєння збільшується ймовірність нової гонки озброєнь. Головною причиною розірвання договору про РСМД стала розробка та розміщення Росією крилатої ракети середньої дальності SSC-8 (ракетна система "Новатор 9М729", Ред.). SSC-8 – лише один з кількох типів високоточного озброєння. Окрім цього, в Росії завершується розробка гіперзвукового ракетного комплексу середньої дальності "Кинжал".

 

 

Читайте також: Die Welt: Нові вихованці Путіна

 

Китай

 

Темпи зростання ВВП Китаю продовжують вповільнюватися. Протягом останніх 40 років легітимність Комуністичної партії Китаю (КПК) спиралася на швидке зростання рівня життя, а застій може підірвати цей суспільний договір. Тому КПК  намагається базувати легітимність режиму на політиці національної ідентичності. Авторитарна концентрація влади викликає невдоволення на периферії Китаю, про що свідчать демонстрації в Гонконзі.

 

  • Система соціального рейтингу

 

Система соціального рейтингу Китаю наразі переходить у стадію впровадження. Вона використовує покарання та винагороду для того, щоб впливати на поведінку осіб та компаній. Аспект покарання є помітним, а поведінка, яку вважають сильним відхиленням від встановлених норм, може призвести до потрапляння до «чорного списку». Особам із «чорного списку» може бути заборонено доступ до роботи, товарів та послуг. Протягом 2020 року буде запроваджена комплексна система оцінювання соціальної поведінки компаній, яка охоплюватиме китайські фірми в усьому світі.

 

Зовнішня політика

 

  • Прагнення до переваги у цифровому просторі

 

В останні роки китайські спецслужби інвестували значні ресурси в розвиток спроможностей в кіберсфері. У рамках стратегії Нового Шовкового шляху Китай прагне утвердитися в цифровій інфраструктурі інших країн, зокрема, в новітніх мобільних мережах та системах «розумне місто». Китай є лідером у розвитку сенсорних технологій та мобільних мереж нового покоління (5G). Паралельно Пекін прагне впливати на розробку міжнародних технологічних стандартів. Разом з тим Китай використовує широкий спектр засобів, щоб переконати державні органи влади та приватний бізнес у західних країнах вибирати китайські товари та постачальників послуг.

 

Військовий розвиток

 

Пекін допускає використання військової сили для забезпечення територіальної цілісності не лише у Сіньцзяні, Тибеті та Гонконзі, а й по відношенню до Тайваню. Протягом останніх 15 років китайська армія створювала регіональні військові бази, які ускладнювали військові операції США біля кордонів Китаю. Лише за кілька років КНР зможе створити ядерну тріаду з метою посилення стримування на стратегічному рівні, в той час як військово-морський флот покращує свою здатність діяти на регіональному та глобальному рівнях.