Протягом останнього десятиліття демократичні ідеї в державотворчих процесах наражаються на багато бар’єрів, йдеться у звіті. Нездатність існуючих інституцій вирішити нагальні суспільні проблеми, зростання поляризації та рівня нерівності ускладнюються на тлі пандемії COVID-19 в основних демократій. Це створило додаткові можливості для поборників демократичного управління утверджувати авторитарні настрої.
У звіті аналітики звертають увагу зокрема на політику угорського уряду та його практику захоплення ЗМІ. У Сербії президент Олександр Вучич та його Сербська прогресивна партія (СНС) здійснювали агресивну парламентську пропаганду, що сприяло перемозі на виборах СНС та формуванню непредставницького парламенту в 2020 році.
У Словенії прем'єр-міністр Янез Янша, який виграв від угорських інвестицій у словенську медіа-індустрію, нападав на журналістів словесно. Але найбільше антидемократичний процес помітний у Польщі, йдеться у дослідженні. Тамтешній уряд минулого року використав державний енергетичний гігант для придбання чотирьох п’ятих регіональних ЗМІ в країні та оголосив про плани запровадити податок на рекламу. Це позбавляє і без того слабкий приватний медіа-сектор життєво важливих ресурсів.
Також польським урядом впроваджувались антидемократичні норми щодо прав ЛГБТ + та права жінок на аборти. У цих випадках правляча партія Польщі «Право і справедливість» (PiS) застосовувала риторику ненависті та мобілізувалась навколо боротьби проти так званої «ЛГБТ та гендерної ідеології». Після успіхів PiS, включно із переобранням президента Анджея Дуди в 2020 році після гомофобської кампанії, уряд Угорщини також почав напади на ЛГБТ + спільноту, не визнавши юридично трансгендерів та внісши зміни до конституції, які забороняють усиновлення одностатевим парам.
Читайте також: Шляхом катастроф авторитаризму
“Метою провладних партій Угорщини та Польщі є легітимізація їх антидемократичної практики. Тому після політичного підпорядкування відповідних судових систем, Fidesz та PiS почали просувати свої судові "нововведення" у нещодавно заснованих юридичних журналах. І хоча запланований ними «інститут верховенства права» ще не розпочав свою діяльність, вони чітко виділили позицію, яка виходить за рамки європейських правових норм. Таким чином партії оскаржили правозастосовний механізм Європейського Союзу як «політичний» та аргументували це тим, що не існує загальноприйнятого визначення верховенства права”, – пояснюється у звіті.
Оцінка Росії за показником «Національне демократичне врядування» знизилася, відображаючи абсолютний контроль президента Путіна. Спроба вбивства та ув’язнення Олексія Навального в 2020 році, за висновками експертів, стали найвидатнішою демонстрацією жорстокості режиму. Придушення протестів з безпрецедентною суворістю, поширення закону про іноземних агентів практично на будь-якого громадянина, який бере участь у політичній діяльності і плани посилення державного контролю над Інтернетом свідчить про те, що Кремль боїться критиків, а правляча партія хоче отримати перемогу на виборах до Державної думи Росії восени за будь-яку ціну.
Ситуація у Киргистані рухається в низхідному напрямку, зазначають у звіті: “Киргизстан зазнав у 2020 році насильницького та позаправного захоплення влади політичним ізгоєм та колишнім ув'язненим, який мав зв'язок з організованою злочинністю. До цього, це була єдина країна в Центральній Азії досить близька до виходу з категорії консолідованих авторитарних режимів. Від приходу Садира Жапарова на пост президента в січні 2021 року, незважаючи на значну підтримку з боку населення, можна очікувати змін до конституції які зміцнять його панівне становище”.
У Вірменії війна з Азербайджаном за Нагірний Карабах спричинила внутрішню кризу, яка знівелює успіх Оксамитової революції 2018 року. Показник демократії в країні вперше знизився після революції, а напруженість між військовими та прем'єр-міністром Ніколом Пашиняном демонструють, що ситуація може погіршитися.
Читайте також: Анна-Лєна Лаурен: «Демократія передбачає компроміси, які екс-радянські країни трактують як вияв слабкості»
В Україні зусилля президента Володимира Зеленського щодо реформ наразитися на сильний опір судової влади для збереження чинного стану. Можливість викорінити корумповану олігархічну систему в Україні закривається. У звіті відключення телевізійних каналів, що належать Віктору Медведчуку називають суперечливим і стверджують, що це підкреслює труднощі відстоювання демократичних принципів при протистоянні вперто недемократичному істеблішменту.
У Молдові обрання Майї Санду президенткою наприкінці 2020 року дало надію на зміни, але її спроби подолати ворожість у парламенті в 2021 році призвели до тривалої політичної та міжінституційної боротьби. Експерти резюмують в аналізі, що це може більше послабити демократичні гарантії.
У Грузії бойкот опозиції на парламентських виборах 2020 року та арешт у лютому 2021 року лідера опозиції Ніки Мелії свідчить про згортання позитивних реформ у країні. Демократичні показники Грузії зараз наближаються до тих, що були десять років тому.
На противагу цьому, у Північній Македонії та Узбекистані поодинокі зусилля призвели до певних позитивних змін на місцях, а це покращило показники країн. Реформи в Узбекистані, в тому числі в сільськогосподарському та судовому секторах, покращують життя громадян, хоча й не культивують демократію або політичний плюралізм. Тим часом у Північній Македонії лівоцентристський уряд прем'єр-міністра Зорана Заєва покращив ситуацію після збитків його правого популістського попередника.
Демократичні держави повинні провадити зовнішню політику орієнтуючись на основних принципах, не тільки на питаннях безпеки чи геополітичної конкуренції, наголошено у звіті. У “хворих” демократіях та гібридних режимах слід зосередити увагу на всебічному прогресі та підтримувати інституції, що сприяють змінам. Насамперед у виборчих системах та медіа. У авторитарних режимах, прихильникам демократії потрібно посилити моніторинг та допомагати жертвам переслідування, при цьому бути готовими реагувати на будь-яку майбутню можливість змін.