Цілком несподіваний, для сторонніх спостерігачів, релігійний аспект державного візиту президента України до Грецької республіки може виявитись набагато вагоміший ніж економічний, евроінтеграційний, візовий та інші, раніше анонсовані, разом узяті.
Нагадаємо, що за повідомленням російських та українських ЗМІ, з посиланням на Афінську агенцію новин, під час відвідин Святої гори Афон, Віктор Янукович мав зустріч з Вселенським патріархом Варфоломієм. Ця зустріч виглядає ще більш знаковою, якщо врахувати, що лише тиждень тому президент через «поважні причини» не зміг зустрітися з Московським патріархом Кирилом, незважаючи на всі старання, яка прикладала для організації цієї зустрічі російська сторона.
Вагомими були й результати зустрічі – український президент запросив Константинопольського патріарха відвідати нашу державу. Коли подивитись на це запрошення не з точки зору світської, а з точки зору міжцерковних відносин, то це є явним нехтуванням амбіцій МП. Адже, саме Російська православна церква з усих сил намагається довести, що Україна є її канонічної територією, а значить, щоб відвідати її, Варфоломій мав би отримати запрошення від Кирила. Проте ця «канонічність» існує тільки в заявах відповідальних осіб РПЦ, а спітльне комюніке п’яти найдавніших патріархів говорить дещо про інше.
Тому, для того щоб відвідати Україну, Вселенському патріарху може вистачити й запрошення президента. Звісно, краще, аби подібна пропозиція надійшла й від глави УПЦ МП, як такої, що визнана іншими помісними церквами. Проте, у крайньому випадку можна обійтись й запрошеннями від УПЦ КП або УАПЦ. Подібний візит може служити для зміцнення зв'язків між українськими церквами та «матір'ю-церквою, і для того, щоб знову допомогти з боку матері-церкви усуненню розколів, які, на жаль, продовжують існувати в лоні українського православ'я».
Такі преценденти, хоча й не на таком високому рівні, вже існували. У жовтні 2009 року Священний Синод Вселенського Патріархату надсилав свою офіційну делегацію у відповідь на звернення єпископів Української Автокефальної Православної Церкви з проханням долучити цю невизнану українську автокефалію до Вселенського Патріархату на правах автономії. Тоді подібне питання було «вивчене», але остаточного рішення не було прийняте. Тому, якщо подібний візит патріарха все-таки відбудеться, це може досить серйозно вплинути на розстановку сил в українському православ’ї, в тому числі й всередині самої УПЦ МП.
Проте, існує ще одне важливе питання – чим викликані подібні дії з боку самого президента. Якщо це еволюція державного керманича, й усвідомлення їм того, як повинно розвиватися православ’я в Україні – це одне. Якщо ж це кулуарна гра проти Росії з намаганням надавити на її чутливі місця – це зовсім інше. Відомо, що під час загострення конфлікту між білоруським лідером та російським керівництвом 2010 року, Лукашенко також зустрічався з патріархом Варфоломієм. Тоді в пресі навіть пройшли повідомлення, що Білоруська митрополія може проголосити свою автокефалію. Проте, після того як минула гостра фаза білорусько-російського конфлікту всі ці розмови припинились.
Тому, що мав на увазі президент України, коли зустрічався з Константинопольським патріархом – дійсне бажання подолати розколи в українському православ’ї та посприяти тому, щоб УПЦ перебувала в єдності зі Вселенською церквою, а не була частиною неоімперського «русского міра»? Можливо, Янукович просто використовує релігійних козир при переговорах із Кремлем