Зустріч G20 : поступки США Китаю та жарти Путіна і Трампа

Світ
1 Липня 2019, 15:01

Щорічні зустрічі двадцяти найбільших економік світу мають за мету посилювати економічне співробітництво між країнами, однак часто також стають місцем обговорення багатьох політичних подій. Зустріч в Осаці не була винятковою у цьому питанні. Американський президент Дональд Трамп, чиї зустрічі на полях G20 привертають, зазвичай, найбільше уваги, як пише The New YorkTimes, використовує такі події не для побудови альянсів та вирішення спільних проблем, а для того щоб «збивати з колії своїх супротивників і часом союзників». Видання вважає, що американський президент не шукає простої згоди, а прагне «американської переваги над другом та ворогом. Саме тому цей саміт залишився у тіні серйозної торговельної війни між США та Китаєм (хоч Трамп і зустрівся у другий день саміту з Сі Цзінпінем і навіть пішов на серйозні поступки), а напередодні Трамп у своїх промовах не стримував критики і щодо господарів цьогорічної зустрічі G20, і щодо Індії та Німеччини.

 

Зустрічі на полях

Важливою для спостереження в Україні була зустріч Дональда Трампа та Владіміра Путіна. Двоє лідерів востаннє бачилися минулого року і як зазначив на прес-конференції Владімір Путін 28 червня, питання полонених Росією моряків домінувало на його зустрічі із Дональдом Трампом. Однак, за його словами, жодного рішення про долю моряків не було зроблено. Раніше Дональд Трамп відмовлявся від зустрічі із Владіміром Путіним, допоки не буде звільнено українських моряків (так, наприклад, було під час саміту в Аргентині у листопаді), однак цього разу, попри те, що моряки й досі ув’язнені в Росії, не зважив на цей фактор.

 

Читайте також: Die Welt: «Інше бачення» Росії на Сході Німеччини

 

Американські журналісти та політики були доволі критичні щодо цієї зустрічі Трампа та Путіна, вважаючи її надто дружньою, як на той факт, що Росія втручалася в американські вибори 2016 року і звіт спецпрокурора Мюллера доводить це. Питання втручання в американські вибори Дональд Трамп не підіймав, аж поки хтось із журналістів не викрикнув, чи не застерігатиме Трамп Владіміра Путіна не втручатися в американські вибори 2020 року. У відповідь на це запитання американський президент розвернувся до співрозмовника і жартівливим тоном сказав: «Не втручайтеся у вибори». Путін засміявся. Сенатор Чак Шумер, як пише Associated Press, заявив, що такими репліками «президент Трамп дає президенту Путіну зелене світло на втручання у вибори 2020 року». Розкритикував чинного американського президента і екс-президент Джиммі Картер, який заявив, що немає сумнівів у тому, що росіяни втручалися у вибори.

 

Загалом зустріч Дональда Трампа та Владіміра Путіна тривала майже півтори години, і окрім питання полонених українських моряків, як видно із повідомлення Білого Дому,  вони також обговорювали ситуацію у Сирії, Ірані та Венесуелі.

 

Журналісти американського видання The Hill також відзначають, що під час вечірнього прийому Владімір Путін та Дональд Трамп сиділи поруч, а між ними господар цьогорічного саміту, японський прем’єр Сіндзьо Абе. Президенти обмінялися тостами під час цього прийому. До речі, попри скасовану офіційну зустріч двох лідерів під час саміту в Аргентині, саме під час вечірнього прийому між ними відбулася коротка «неформальна» розмова, тому журналісти і цього разу уважно стежили за політиками.

 

Окрім зустрічі із Дональдом Трампом, Владімір Путін мав зустріч на полях саміту із британською прем’єркою Терезою Мей, яка хоч і подала у відставку, але до обрання наступного прем’єра виконує ці обов’язки. На відміну від зустрічі із Дональдом Трампом, зустріч із Терезою Мей, як відзначають західні журналісти, проходила доволі «прохолодно», оскільки британська прем’єрка закликала притягнути до відповідальності росіян винних в отруєнні колишнього російського шпигуна Сєргєя Скріпаля.

 

Читайте також: Die Welt: Часто Дональд Трамп таки має рацію

 

Важливою для міжнародної торгівлі була також зустріч Дональда Трампа із китайським лідером Сі Цзінпінем, під час якої американський президент пішов на значні поступки Китаю. Так, Трамп оголосив, що послабить торговельні заборони, які його адміністрація нещодавно наклала на китайського телекомунікаційного гіганта компанію Huawei. Хоча зазначив, шо остаточне рішення по Huawei відкладе до закінчення переговорів із Китаєм. Під час цих переговорів американська сторона погодилася не продовжувати плани щодо оподаткування ще однієї групи китайських товарів додатковим митом у 25%.

 

Розбіжності у спільній декларації

 

Цьогорічна зустріч Великої Двадцятки ризикували закінчитися без спільної декларації через суперечку у питанні боротьби зі зміною клімату між США та ЄС. Тим не менш 19 із 20 країн підтримали текст декларації із «схожими», за словами Анґели Меркель, зобов’язаннями щодо боротьби зі зміною клімату, як і в попередніх деклараціях у Буенос-Айресі та Гамбургу.

 

Читайте також: Die Welt: Найбагатший концерн Росії

 

Як пише Politico.eu, компромісу вдалося досягнути в останні хвилини у суботу 29 червня, коли 19 з 20 країн підтримали пункти як у Паризькій кліматичній угоді. Лише США, як і щоразу на зустрічах G20, відколи Дональд Трамп став президентом, утрималися від цього. Американці намагалися схилити на свій бік й інші країни, однак в останні хвилини цього не вдалося досягти. Важливо, що Китай також підтримав ЄС у питанні боротьби зі зміною клімату. 
«Після днів та ночей перемовин нам знову вдалося отримати декларацію 19 до 1, де 19 країн-підписантів підтвердили відданість тим самим речам, що й у Буенос-Айресі», – заявила під час прес-конференції за підсумками зустрічі канцлерка Німеччини Ангела Меркель.

Серед інших важливих тем, яких торкалася Спільна декларація країн Великої Двадцятки після зустрічі в Осаці, були стимулювання глобального економічного зростання, водночас із використанням технологічних інновацій як от діджиталізація. Країни G20 також вважають, що для досягнення стійкого та інклюзивного економічного зростання необхідною є гендерна рівність та розширення прав жінок. Найбільші світові економіки відзначають свою відданість боротьбі із корупцією, завдяки імплементації Антикорупційного Плану дій країн Великої Двадцятки на 2019-2021 роки.