Торік The Economist писав про те, як розвиток мистецтва на основі ШІ посприяв відродженню аналогових носіїв інформації. За даними Американської асоціації звукозаписної індустрії, продажі вінілових платівок тепер такі ж високі, як і наприкінці 1980-х років. Так у 2024 році продажі в Америці зросли на 7% — до 1,4 млрд доларів, або 44 млн платівок. Вони стали колекційними предметами і, особливо для зумерів, доказом відданості фанатів артистам. Касетні магнітофони також набирають обертів. У Великобританії в першому кварталі 2025 року продажі касет зросли більш ніж на 200% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Нещодавно Los Angeles Times випустило статтю про те, що зумери дедалі активніше повертається до DVD та Blu-ray, відроджуючи інтерес до фізичних носіїв. Відеопрокати повідомляють про рекордні місяці, збільшення кількості клієнтів і загальне пожвавлення інтересу серед молоді. Це відбувається на тлі того, що падіння продажів фізичних носіїв сповільнилося: у 2025 році воно становило лише 9%, тоді як у 2023 і 2024 роках перевищувало 20%. Така зміна свідчить про помітний зсув у ринку, який тривалий час скорочувався. Опитані молоді глядачі пояснюють свій інтерес до фізичних носіїв втомою від підписок і розпорошеності контенту між різними стримінговими сервісами. Так для багатьох володіння дисками стає способом повернути контроль над переглядом і навіть формою культурного спротиву. І самі відеомагазини з DVD стають своєрідним входом у кінематографічну історію. Відеопрокати, такі як Vidiots, Vidéothèque та Cinefile, фіксують зростання кількості відвідувачів, прокатів і продажів. Навіть великі роздрібні мережі, які досі продають диски, повідомляють про збільшення попиту. Це свідчить про зміну ставлення до фізичних носіїв у середовищі молоді, яка починає бачити в них не застарілу технологію, а цінний і надійний спосіб доступу до кіно. За словами представників індустрії, продажі фізичних носіїв часто зростають разом із виходом популярних фільмів або колекцій. Особливо це стосується формату 4K Ultra HD Blu-ray, який забезпечує високу якість зображення для домашнього перегляду. Так у США витрати на придбання фільмів у цьому форматі у 2025 році були на 12% більшими, ніж роком раніше.
Відеомагазин Vidiots, зокрема, повідомив, що січень 2026 року став найуспішнішим місяцем за всю його історію: щодня в середньому видавали близько 170 фільмів, а одного дня — до 500. Кожен диск коштує приблизно 3 долари за прокат. Від моменту відкриття у 2023 році магазин значно збільшив обсяги прокату — з десятків тисяч дисків на рік до понад тисячі щотижня у 2025 році.
До появи стримінгу люди переважно користувалися відеопрокатами або автоматами з дисками, щоб дивитися нові фільми вдома. Але після запуску стримінгових сервісів попит на фізичні носії різко впав. Подібна ситуація була з вініловими платівками, які згодом повернули популярність серед молодших поколінь. Тепер схожий процес відбувається і з DVD та Blu-ray, хоча вони вже не приносять студіям таких прибутків, як раніше. Компанії, що спеціалізуються на випуску фільмів на Blu-ray, зокрема незалежні видавці, також повідомляють про зростання продажів. Їхній успіх пояснюють зацікавленістю молодих покупців, які прагнуть мати власні копії фільмів. Представники відеопрокатів зазначають, що нинішні показники ще не досягли рівня середини 2010-х років, але ситуація значно покращилася порівняно з періодом занепаду. Для багатьох користувачів фізичні носії забезпечують відчуття надійності. Якщо фільм зникає зі стримінгової платформи, власник диска все одно може його переглянути. Це особливо важливо для тих, хто хоче мати стабільний доступ до улюблених творів незалежно від рішень компаній. Деякі молоді люди навіть називають колекціонування дисків формою протесту проти сучасної моделі стримінгу. Вони змушені оплачувати кілька підписок одночасно, але навіть тоді не завжди можуть знайти потрібний фільм. Володіння диском означає незалежність від платформ і їхньої політикия
Роздрібні мережі, які продовжують продавати фізичні носії, також повідомляють про збільшення продажів. За їхніми словами, молоді покупці прагнуть створювати власні колекції та мати постійний доступ до культурних матеріалів без залежності від онлайн-сервісів. Представники індустрії зазначають, що повернення інтересу до фізичних носіїв пов’язане з бажанням уповільнити споживання контенту. Безмежний вибір у стримінгу може бути виснажливим, і фізичні носії пропонують більш усвідомлений і стабільний спосіб взаємодії з кіно. Володіння диском створює відчуття зв’язку з культурою і дозволяє зберігати доступ до фільмів незалежно від змін у цифровому середовищі. Отже, хоча стримінг залишається домінантним способом перегляду, фізичні носії переживають новий етап популярності. Для частини молодого покоління вони стають не лише засобом перегляду, а й способом колекціонування, самовираження і збереження культурної спадщини.
The Economist також фіксує цю моду як природну реакцію на засилля ШІ: бажання від цифрового повернутися до аналогового (вініл, аудіокасети, фотоплівка, кіноплівка). У світі, де все миттєво доступне на екрані, матеріальні речі стають розкішшю. Та найбільший нинішній мотиватор — обурення алгоритмами. Аналоговий тренд — це оспівування старих способів створення речей на тлі революції штучного інтелекту: цікаво, до речі, що відродження вінілу збіглося із запуском Spotify. Втім, звісно аналогова культура — досі невеликий ринок. Так вінілові платівки становлять лише 8% доходів американської музики, а Kodak продає більше плівки, але їй ще далеко до повернення свого розквіту. Втім, як зауважує The Economist, шанувальники аналогової техніки стають законодавцями моди: вони змушують цифровий ринок адаптуватися, пропонуюючи імітацію аналогових фільтрів чи плівки.
