Київський турнір вважають одним з етапів підготовки до Олімпійських ігор. Але фактично запекла боротьба за пекінські медалі між українками і росіянками розпочалася саме з Кубка Дерюгіної. Цього разу збірну РФ представляв найсильніший склад. Про колишні чвари – коли українки не приїжджали на турнір серії Гран-прі до Москви, а російська збірна у відповідь ігнорувала Кубок Дерюгіної в Києві – забуто, принаймні, на деякий час.
Під шалені оплески
Столична публіка доволі прохолодно сприймала виступи гостей, віддаючи всю силу своїх емоцій нашим спортсменкам. Але Ольга Капранова, Євгєнія Канаєва і Вєра Сесіна без бою не здалися. Перша лише на одну десяту обійшла Безсонову в олімпійському багатоборстві в суботу. Перемогу росіянки, крім власне її блискучого виступу, також зумовила невелика помилка Ганни у вправі зі стрічкою.
Наша «відповідь Чемберлену» не забарилася – в неділю киянка впевнено вела перед у всіх індивідуальних вправах. Зал гаряче аплодував Безсоновій, яка продемонструвала шедевральну роботу з обручем під музику з кінофільму «Аврора». Втім, так само захоплено глядачі вітали й вихід спортсменки зі стрічкою під композицію, складену з українських народних мотивів – не помічаючи ні дрібних помилок, ані відсутності чемпіонської легкості, котра так необхідна «художницям».
Зате росіянки чітко виконали індивідуальні вправи, витіснивши нашу Наталю Годунко. В підсумку другий номер української команди – тільки четверта, через недостатньо високі оцінки за виконання вправ з обручем, булавою, стрічкою і скакалкою.
У складі італійок – українка
До старту Олімпіади нашим майстриням гімнастичного килима залишається перевірити себе в лічених змаганнях – літньому чемпіонаті Європи і кількох етапах Кубка світу. Цього року програма Кубка Дерюгіної зазнала деяких змін.
Додалися групові вправи, які ніколи не були нашим «коником». Тому третє місце української дружини у складі Дарини Андрєєвої, Олени Дмитраш, Аліни Максименко, Віри Передерій, Юлії Слободян і Віти Зубченко можна вважати цілком приємним результатом.
Перемогу ж «у групі» відсвяткували італійки, серед яких було відзначено нашу колишню співвітчизницю Анжеліку Саврасюк. Вона почала займатися художньою гімнастикою у Львові. П’ять років тому Саврасюк разом із родиною переїхала до Італії на постійне місце проживання й наразі вже закріпилася в національній збірній цієї країни.
Формула успіху: Пекін замість Києва
Швидше за все, Безсоновій, яка стала абсолютною чемпіонкою світу на торішній світовій першості в грецьких Патрах, у китайській столиці доведеться змагатись одночасно з двома російськими примами – Сесіною та Капрановою. Сьогодні кожен старт розглядають крізь призму суперництва саме цих гімнасток, хоча фахівці не виключають, що в протистояння найсильніших може втрутитись і Канаєва, котра прогресує напрочуд динамічно.
«Прагнеш золота Олімпіади – в рік Ігор не перемагай на Кубку Дерюгіної», – це містичне правило, на жаль, досі працює. За всю історію київського турніру (а це чотири олімпійські цикли) тільки Катерині Серебрянській вдалося відсвяткувати подвійно: і на столичних змаганнях, і в Атланті 1996-го. За чотири роки до того чемпіонка першого турніру Оксана Скалдіна на Олімпіаді в Барселоні завоювала бронзову нагороду, поступившись золотом Олександрі Тимошенко.
Російська зірка Аліна Кабаєва, яка виграла два київські Кубки, у Сіднеї-2000 у вирішальний момент випустила з рук обруч – а з ним і найвище чемпіонське звання. Нарешті, в Афінах-2004 Безсонова, яка за кілька місяців до цього здолала всіх на Кубку Дерюгіної, на олімпійському килимі фінішувала третьою.
Цього року в індивідуальному заліку в Києві знову перемогла Безсонова…
Гімнастика і політика
Після завершення турніру Ганна відзначила, що хвилювалася надміру: «Все ж перед рідною публікою хотілося виступити якнайкраще. Я чудово усвідомлювала, що не мала права на помилку, і це на мене тиснуло психологічно. На жаль, трохи наплутала зі стрічкою».
«Безсонова вперше виходила на килим Палацу спорту в ранзі абсолютної чемпіонки світу, – резюмувала тренер Ганни Ірина Дерюгіна. – І щоб там не казали, у сумнозвісній стрічці вона не повторювалася, а показала цілком нову програму. Ми дуже довго вибирали музику до цієї композиції. Тому що ставимо перед собою завдання примусити глядачів не просто споглядати, а співпереживати кожному виступу спортсменки».
А ось кому насправді доведеться не лише переживати, але й замислитися над олімпійською перспективою, так це Наталі Годунко. Вона подумує після Пекіна завершити свою спортивну кар’єру.
Час проаналізувати помилки в Наталі ще є. Інша річ, що навіть за феєричного виступу Безсонової і Годунко на дві олімпійські медалі Україні розраховувати не доведеться – така зараз політика в світовій художній гімнастиці.