Попри поширений міф, добробут явної більшості жителів Криму не залежить від туристичного бізнесу (і навіть радше потерпає через літнє подорожчання), тож зменшення турпотоку на 50% не здатне ні задушити Крим, ні автоматично повернути його в Україну. Складні проблеми не мають простих вирішень. Тож, поки в Києві шукають (чи вже не шукають?) складних, тут уже врочисто зустріли і мільйонного, і двомільйонного відпочивальника. Фанфари кримської «влади» щодо тримільйонного гостя ще попереду, а сьогодні вони трублять із приводу прибуття «неювілейного», але дуже примітного туриста — Путіна.
Формально він припхався на окуповану територію провести два незначні заходи: засідання російської Державної ради, присвячене питанням розвитку туризму, та зустріч із представниками національних громад. Туристичне зібрання було формальністю, Путін явно нудьгував, поки якісь чиновники з ведмежих кутів рапортували йому про успіхи турбізнесу на засніженій вологодській «батьківщині Діда Мороза». Розмова трохи пожвавилася, коли Аксьонов порушив «найактуальнішу» тему про дозвіл продажу вина в кримських санаторіях. «Прем’єр» наполягав на користі виноградного напою для серцевих м’язів, віце-очільниця російського Мінохорони здоров’я цього не підтвердила, Путін пожартував, мовляв, охочі знайдуть де випити й поза санаторієм, тощо. (Тут мимоволі пригадалося, що вибір за воротами оздоровчих закладів не такий уже й широкий, і не лише через політику Москви щодо цілеспрямованого знищення винзаводів півострова, а й через параноїдальну боротьбу кримського «уряду» з енергетичними напоями. Через неї під «санкції» підпали як алкоенергетики, так і невинні безалкогольні напої із вмістом кофеїну; дійшло до того, що в курортних містах звичайна кока-кола продається виключно за паспортами, бо заборонена до вживання неповнолітніми.)
Читайте також: Грім небесний
Наступним пунктом порядку денного стало спілкування з нацменшинами. Представники національних та конфесійних громад по черзі співали осанну мудрій національній політиці «білого царя». «Головний німець» Криму, наприклад, запевнив русішфюрера, що 80% жителів Німеччини підтримують анексію; знайшлося що сказати в тому самому дусі і вірменам, і болгарам, і грекам, і кримським татарам, і решті. Митрополит УПЦ (МП) навіть намагався підбурити присутніх на хорове «многая літа!», проте присутнім іновірцям забракло досвіду співу на криласі, тож пісня не вдалася. Але головними гостями на зустрічі були не ці дрібні громади, а кримські татари. Путін мусив дати якусь «відповідь чемберленам», котрі на початку місяця влаштували в Туреччині Світовий конгрес кримських татар. Він таки дав її, із презирством відгукнувшись про організаторів конгресу як про грантоїдів та провокаторів. Кримськотатарські прибічники Росії цілком погодилися з ним і піднесли своєму президентові подарунок у туземному стилі — ковану «Золоту колиску». Якби Путін знався на кримських легендах, йому варто було б відскочити від такого презенту чимдалі. Золота колиска — це в міфах кримських татар найвища реліквія народу, яку в тяжкі часи сховали в таємній недоступній печері під охороною магічних чарів. Цю легенду друкували й у радянських збірках кримського фольклору, викинувши згадки про кримських татар, але залишивши знаменний діалог «князя горців» із духами в печері. «Могутні духи! — каже герой. — Я і народ мій ввіряємо вам найдорожче, що маємо… Заклинаю вас покарати того, хто захоче взяти цю колиску заради поневолення іншого народу чи будь-якого іншого злого умислу!» — «Хай буде так!» — грізно відповідають йому потойбічні сили. Від цього закляття Путіна тепер може врятувати хіба одне: що підсунута йому колиска є насправді фальшивою, причому не золотою, а лише залізною.
Читайте також: «Отец крымской демократии»
Звісно, гість навідався до Криму не для того, щоб бавитися тут іграшками. Його справжня мета — заспокоїти власною присутністю мешканців півострова. Плани народних протестів у Севастополі закінчилися пшиком, але засвідчили близький до кипіння градус невдоволення місцевою владою. Тож доброму барину, в котрого свято вірує більшість кримчан, доводиться особисто демонструвати турботу про підданих. Кажуть, у Путіна заплановані дуже сувора кулуарна розмова із севастопольськими владцями Мєняйлом та Чалим і не менш непростий «розбір польоту» з Аксьоновим.
А поки кримські очільники подалі від камер п’ють заспокійливе перед путінським прочуханом, зірка арени готується до смертельного трюку: дует Путіна й Мєдвєдєва планує на очах у захопленої публіки зануритися на батискафі на глибину поблизу кримського берега, аби там оглянути залишки знайденої підводними археологами візантійської галери. Таки шкода, що колиска була несправжня, а чорна магія злопам’ятних духів печер не має жодної сили на дні морському…