Значення трагедії Бабиного Яру в історії України та світу. Про що дискутували в ефірі “Свободи слова” на ICTV

Політика
5 Жовтня 2021, 11:20

Вчора, 4 жовтня, на каналі ICTV у спецформаті «Свободи слова» відбулася прем’єра документального фільму «Бабин Яр. Контекст» режисера Сергія Лозниці. Глядачі змогли побачити унікальні історичні кадри про трагедію 1941 року, що призвело до тисяч смертей. Після показу в обговоренні стрічки взяли участь – режисер Сергій Лозниця, голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Натан Щаранський, заступник генерального директора Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Руслан Кавацюк, Головний Рабин Києва та України Яков дов Блайх, публіцист Юрій Володарський, філософ Вахтанг Кебуладзе, історик Василь Расевич. Вбивство євреїв – це було частиною систематичного геноциду – Натан Щаранський

Бабин Яр – це найсильніший символ того, як радянська влада намагалася викреслити і знищити в пам’яті людей цю локацію – Щаранський

 

– Вбивство євреїв – це було частиною систематичного геноциду в Україні. Те, що це було непоміченим у політичному житті, це потрібно аналізувати не тільки Україні, а й усьому світові, – заявив він.

За словами Щаринського, Бабин Яр – це братська могила, що залишилась в Європі. Тут були вбиті тисячі євреїв, але про це нічого не знали, адже забороняли про це говорити.

– Бабин Яр – було таємниче, підпільне слово чогось жахливого, – додав Щаринський.

Як додав голова Наглядової ради, одразу після Другої світової війни почалася антисемітська політика Сталіна. Тоді, зокрема закривали єврейські заклади та вбивали єврейських поетів.

– Країни воюють, водять колони полонених, потім вітають нову владу і в проміжок цього часу зникло півтора мільйони євреїв в Україні, які жили тут багато років, – сказав Щаринський.

За його словами, це все пройшло майже непомітно і радянській владі було дуже легко прийняти рішення, щоб перетворити Бабин Яр у найбільшу сміттєву яму чи найбільший стадіон, лиш би заасфальтувати пам’ять.

З 27 вересня до 7 жовтня у Києві вшановують пам’ять жертв Бабиного Яру різними заходами, зокрема, виставками, презентаціями книг та показами фільмів. 6 жовтня, в урочищі відбудеться церемонія вшанування пам’яті жертв трагедії за участі президента України Володимира Зеленського та президентів Німеччини й Ізраїлю – Франка-Вальтера Штайнмаєра та Іцхака Герцога. Також у середу представлять новий об’єкт Меморіального центру Голокосту Бабин Яр – Кристалічну стіну плачу всесвітньо відомої художниці Марини Абрамович. Захід розпочнеться о 17.00 за київським часом біля пам’ятника Менора.

Це все-таки витвір мистецтва: Лозниця про ідею створення фільму Бабин Яр.

Режисер фільму Бабин Яр. Контекст Сергій Лозниця розповів про ідею створення кінострічки та її сенс. У ефірі програми Свобода слова на телеканалі ICTV він розповів, що від початку своєї кар’єри намагався робити щось інше, на відміну від радянських документальних фільмів.

– Відштовхнувшись від радянських документальних фільмів, які були в основному пропагандою, де якийсь наратор розповідав, що вам необхідно усвідомити, а в основному зображенні грав другорядну роль, я намагався від початку своєї кар’єри робити щось інше, – пояснив Лозниця.

За словами режисера, в усіх фільмах, які він робив, відсутній будь-який коментар.

– Окрім, можливо, самої структури фільму, де я дозволяю собі вибудовувати думку таким образом як я хочу. Звук та зображення несуть свою драматургічну роль. Це все-таки витвір мистецтва, – пояснив Лозниця.

Водночас режисер наголосив, що цей фільм не відрізняється від решти кінострічок.

– Я це роблю, бо хочу щоб глядач сам приймав рішення і сам, перебуваючи у тій ситуації, яку я показую, думав про те, що відбувається. Мені важливо щоб глядач, який дивиться фільм, думав, – додав він.

Фільм не лише про розстріл 34 тис. євреїв у Бабиному Яру, а й про події, які передували трагедії, і про те, як радянська влада її замовчувала. Режисер кілька років працював з архівами різних країн: Німеччини, Росії, України, а також з приватними колекціонерами кінохроніки. Так, отримав відео зняте німецькими солдатами на аматорські камери, якими вони фільмували відео-щоденники війни. У кінострічці показують трупи страчених у в’язниці НКВД перед відступом радянських військ і єврейський погром, вибухи на Хрещатику, і Київ у руїнах та багато чого іншого.

Ми не захищені від повторення подібного: Лозниця про трагедію Бабиного Яру

–Ми не захищені від повторення подібного і ця плівка цивілізації дуже тонка, тому я хотів
зробити таку картину. Я взагалі займаюся дослідженням такої тонкої грані, коли людина втрачає свій вигляд. Це часто буває в великих спільнотах або у великих групах, коли люди в натовпі перестають контролювати себе. Про це заявив режисер Сергій Лозниця у ефірі програми Свобода слова на телеканалі ICTV.

Також Лозниця розповів, про архівні матеріали процесу 1946 року.

– Що стосується процесів 1946 року, то знято три години матеріалу, які я абсолютно випадково знайшов в Красногорському архіві. Не знаю, чому туди ніхто не звертався до цього часу. У 1988 році відкрили архів похорону Сталіна, де семидесятигодинний матеріал. За тридцять років ніхто туди не звернувся, не взяв цей матеріал і нічого не зробив, – розповів режисер. Водночас Лозниця закликав усіх режисерів та документалістів йти в архіви та шукати матеріали.

Також Лозниця розповів, що з архіві СБУ взяли стенограмму Київського процесу, яку згодом мають опублікувати.
– Із трьох годин, які були зняті Московською центральною студією документальних фільмів, я зроблю фільм на 1.45. Уже змонтував цей фільм – Київський процес, – анонсував Лозниця.

За його словами, ця стрічка буде дуже цікавою, оскільки там свідчать про те, що відбувалося люди, які постраждали та ті, хто завдавав ці страждання.

Не всі жертви були євреями, але всі євреї були жертвами: Яков дов Блайх про Бабин Яр.

Було багато різних жертв у Бабиному Яру, але абсолютно всі євреї були такими жертвами. Про це заявив головний рабин Києва та України Яков дов Блайх.

На думку Якова дов Блайха, радянська влада не хотіла відрізняти євреїв, адже вона навіть не дала їм бути жертвами.

– На всіх пам’ятниках, які були побудовані за радянських часів, не було написано, що це були євреї, а що це радянський громадянин. Це була частина їхньої пропаганди, що євреї не воювали, не страждали, – пояснив головний рабин Києва та України.

У 2021 році минає 80 років з періоду наймасовіших розстрілів під час німецької окупації Києва у роки Другої світової війни. 29 вересня в Україні вшанували пам’ять жертв Бабиного Яру. У 1941 року нацисти в цьому урочищі розстріляли понад 33 тис. киян, більшість з них були євреями. Загалом у Бабиному Яру загинуло більше 120 тис. осіб – чоловіків, жінок та дітей. Ця трагедія стала всесвітнім символом Голокосту. Із 27 вересня до 7 жовтня у Києві проходить низка заходів, присвячених трагедії. Зокрема, виставки, презентації книг та Національний урок пам’яті в українських школах.
 

Позначки: