Роман Олеся Ільченка «Місто з химерами» створений за всіма правилами теорії змови. На першій сторінці книжки розміщена подяка автора «панові Сергію Кілессо за безцінні архівні матеріали та панові Дмитру Малакову, який зібрав і впорядкував велику кількість фактів із життя Владислава Городецького». В основу яких саме подій роману лягли архівні матеріали і факти, зібрані згаданими вище панами, щоправда, не уточнюється. Проте в читача одразу виникає враження певної достовірності. Тим більше що дійовими персонажами в романі виступають реальні історичні особи: Вікентій Хвойка, Леся Українка, Олександра Екстер, Петро Антонович, архітектор Михайло Бобрусов.
Сюжетна лінія розгортається на тлі будівництва Владиславом Городецьким костелу Святого Миколая. У центрі інтриги – київська архітектура. Зокрема, кілька цілком реальних столичних будинків початку століття, довкола яких і без цього вже існує чимало легенд. Один із них – так званий Будинок з химерами. Втім, оскільки за жанром роман – містичний детектив, усі ці реальні особи й відомі архітектурні об’єкти вплетені в зовсім іншу, паралельну історію, що відбувається за межами будь-яких фактів, десь у площині невидимих матерій. Зрештою історичні події, архітектурний план Києва і всі ці дивні «химери» на київських будинках складаються в одну цілісну картину, й усі випадковості знаходять своє пояснення. Як підтвердження цьому на останній сторінці додається фрагмент карти Києва з накресленим на ній трикутником, що об’єднує добре знайомі нам будинки.