Якщо Європа хоче діяти відповідально, у своїй політиці щодо Росії слід дотримуватися трьох основних принципів: твердості, ясності, і готовность до компромісу. Про це пише західне видання The Foreign Policy.
«Зайнявши агресивну ревізіоністську позицію, Путін допустив історичну і стратегічну помилку. Йому варто було б перейняти модель Петра Великого, пов'язуючи майбутнє Росії з Європою. Замість цього Путін звернувся до досвіду Миколи I – найбільшого реакціонера серед російських монархів дев'ятнадцятого століття», – йдеться в статті.
«Провальність політики Путіна можна усвідомити, порівнюючи Росію з Китаєм. Розрив між ними – з точки зору поведінки і досягнень кожної з цих країн – ще ніколи не був більшим. Цього місяця під час саміту G-20 в Брісбені Китай зіграв роль майстерно, підкреслюючи свою добру волю, особливо в питаннях зміни клімату. Росія тим часом продемонструвала самоізоляцію – це сумно, враховуючи вплив такого відокремлення на її економіку», – зазначає видання.
На думку авторів статті, сила Путіна полягає в слабкості і нерішучості Європи, в той час як Захід повинен встановити чіткі межі для амбіцій господаря Кремля.
«Якщо він прагне послабити Україну або збільшити територію Росії, реакція Європи повинна бути чіткою. Путіна треба переконати в тому, що за будь-які його кроки росіяни понесуть відповідальність. Враховуючи неоднозначну поведінку Кремля – якщо це не свідомий обман – видається очевидним, що Франція не повинна поставляти Містралі, який вона раніше погодилася продати Росії. Для Франції набагато краще отримати славу ненадійного постачальника озброєння, ніж безвідповідального стратегічного гравця, який дбає лише про свої меркантильні інтереси», – переконує The Foreign Policy.
На думку видання, досягнути компромісу буде складно, доки Росія не відмовилася від своїх неприйнятних амбіцій, супроводжуючи свої заяви брязканням ядерною зброєю, однак немає нічого неможливого.
«Завдяки компромісу щодо майбутнього Криму, який зараз контролює Росія, можна буде підтримати незалежність України. Путіна треба переконаний, що, отримавши Крим, він втратив Україну. Зі свого боку, українські лідери повинні взяти на себе зобов'язання не вступати в НАТО, в обмін на прийняття Росією права України на вступ до Євросоюзу. Поступове усунення санкцій дозволить всім сторонам зосередити свої зусилля на інших пріоритетах – економічних чи стратегічних. У переговорах з Росією, виграшні карти на руках у Європи. Але доки вона, як і раніше, погано їх використовуватиме, Путін виграватиме кожну партію», – резюмує The Foreign Policy.