Вже від 7 години ранку за місцевим часом сьогодні, 6 квітня, громадяни Словаччини можуть віддати свій голос у другому турі президентських виборів. Загалом вибори президента у цій країні не мали б викликати такого ажіотажу, оскільки Словаччина парламентська республіка, а отже президент тут має більше церемоніальні повноваження. Водночас, часткова зміна політичного курсу країни після перемоги на парламентських виборах восени 2023 року лівої соціал-демократичної партії SMER-SD на чолі із проросійським експремʼєром Робертом Фіцо, привертає більше уваги до того, чи Словаччина йтиме на подальше зближення з Кремлем, чи прозахідна група виборців має достатню вагу, щоб не дозволити цього. Додаткової уваги виборам додала несподівана перемога у першому турі президентських виборів 23 березня проєвропейського та проукраїнського кандидата Івана Корчока. Його основний суперник — чинний спікер Національної Ради Словаччини Петер Пеллегріні, який також вийшов до другого туру і якого підтримує керівна партія SMER-SD, має відмінні від Корчока погляди на розвиток Словаччини та, що важливо для України, на допомогу Києву. Чеський тижневик Respekt так визначає основні пріоритети Пеллегріні: «прихильник ліквідації спеціальної прокуратури, яка займалася великими політичними скандалами, прихильник помʼякшення покарань для корумпованих чиновників, відмови від допомоги Україні та захисник тези про те, що Україна повинна припинити воювати, оскільки конфлікт має лише “мирне” вирішення».
У свою чергу ліберальний дипломат (колишній міністр закордонних справ Словаччини в уряді Едуарда Геґера) Іван Корчок «критикує дії уряду, орієнтується на Захід, підтримує допомогу Україні і каже, що розмови про мир насправді є закликом до Києва здатися і прийняти умови Москви, оскільки вона хоче отримати повний контроль над Україною».
Читайте також: Вибори в Словаччині: чи дійсно Україна втратила союзника
Така постановка цілей обидвома кандидатами та політична ситуація в регіоні зумовила високий рівень уваги до цих виборів з боку світової преси. «Словацькі вибори стануть насамперед референдумом для проросійського прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який повернувся до влади в жовтні 2023 року… [Словаки] вважають Івана Корчака своєю останньою надією не допустити, щоб їхня країна остаточно перетворилася на подобу сусідньої Угорщини та її націоналістичного прем’єр-міністра Віктора Орбана», — пише про вибори щоденний загальнополітичний часопис Le Monde.
«Це найзапекліші президентські перегони за всю історію», — цитує France24 керуючого директора соціологічної агенції AKO Вацлава Гріха. Штефан Гарабін, який посів третє місце у першому турі із критичною до ЄС та дружньою до Росії та Владіміра Путіна передвиборчою програмою, формально не підтримав жодного з кандидатів. Водночас його 12% виборців, як вважають словацькі соціологи, вкрай важливі для результатів другого туру виборів. Як пише France 24, за даними AKO, понад дві третини виборців Гарабіна мають намір підтримати Пеллегріні.
Французький часопис La Croix відзначає іншу небезпечну тенденцію виборів у Словаччині — вони там регулярно затьмарюються використанням відеороликів, згенерованих штучним інтелектом, і поширенням неправдивої інформації. Як приклад, видання наводить deepfake за участі лідера опозиційної партії «Прогресивна Словаччина» Міхала Шимечки, опублікований під час парламентської кампанії восени. На записі Шимечка нібито каже, що хоче підняти ціни на пиво в країні після обрання. La Croix наголошує, що отакі deepfakes, створеними штучним інтелектом, віднедавна активно використовується як технологія з метою маніпуляцій у виборчому процесі. «Це кошмар, якого бояться європейці напередодні виборів до Європейського парламенту в червні, а американці – перед президентськими виборами в листопаді », — пише газета.
Читайте також: Александр Дулеба: «Нині для Фіцо відчинені двері, щоб спробувати перетворити Словаччину на Угорщину»
«Вибори відбуваються у напружений політичний момент: Словаччина рівномірно розколота між прозахідним табором, стривоженим російською агресією, і реакційним табором, який з підозрою ставиться до Заходу і прислухається до тез Кремля. І саме цей поділ визначатиме результат суботи. Хоча політичні лідери, партії та конкретні політичні питання приходять і йдуть, певна версія цього поділу між Сходом і Заходом завжди була присутня в Словаччині», — зазначає Politico.eu. Як приклад, видання наводить вибори 1998-го року, коли на виборах, що також вважалися екзистенційними, вдалося «прогнати» тодішнього авторитарного прем’єр-міністра Владіміра Мечіара. На початку 2018 року, словаки вийшли на вулиці після вбивства журналіста Яна Куцяка та його нареченої Мартіни Кушнірової, скинувши політичного та ідеологічного наступника Мечіара Роберта Фіцо. Однак у жовтні 2023 року Фіцо вдалося повернутися до влади. «Відтоді словацький уряд рішуче схилився до Росії і припинив допомогу Україні. Фіцо також скасував спеціальну прокуратуру, яка займається справами, пов’язаними з корупцією, і намагався скоротити термін давності щодо низки злочинів — схоже, щоб захистити себе і своє найближче оточення від поточних розслідувань», — пише Далібор Рохач, автор статті у Politico.eu
Словацьке видання aktuality.sk зазначає, що результати сьогоднішнього голосування і словаки, й інші зацікавлені зможуть дізнатися вже доволі швидко після завершення волевиявлення. «Обробка результатів першого туру зайняла менше чотирьох годин, що на одну годину менше, ніж на попередніх президентських виборах», — пише видання. Цитуючи речницю Словацького статистичного управління Яну Моргачову actuality.sk підсумовує, що згідно з досвідом попередніх президентських виборів, терміни отримання проміжних результатів у другому турі будуть дещо швидшими, ніж у першому. Тож вже незадовго після того, як зачиняться виборчі дільниці, знатимемо який курс обирає Словаччина цього разу.