Голосування через «Дію» під час нацвідбору на Євробачення могло стати тест-драйвом електронного волевиявлення. Натомість воно довело неготовність «Дії» до серйозних навантажень
Національний відбір учасників пісенного конкурсу Євробачення зрідка минає в Україні без скандалів. То до фіналу потрапляють учасниці, яким важко вимовити, що Крим — це Україна, то переможниця відмовляється представляти нашу країну. Були часи, коли ведучі не чули підказок, і це було схоже на те, що в них проблеми з елементарною математикою й підрахунком голосів. Цьогорічний фінал теж не обійшовся без проблем, які знову виникли під час голосування. Охочі просто не змогли проголосувати через те, що в українців припинив працювати застосунок «Дія». Через це країна не дізналася імені переможців 3-го лютого, як було заплановано спочатку. Оголошення результатів перенесли на добу, на вечір 4-го лютого. Урешті, застосунок таки запрацював, і свої голоси в такий спосіб віддали понад 1,1 млн українців.
Проблеми цьогорічного нацвідбору — це не стільки про конкурс і музику, скільки про технології. Вони стали вироком, доказом ненаДІЙності «Дії», застосунку, яким Мінцифри пишається як головною інновацією влади.
Хронологія подій: як «Дія» помирала й відроджувалася
Деякі користувачі писали в соцмережах про проблеми із сервісом ще до початку трансляції конкурсу, наприклад, їх «викидало» з «Дії», тобто застосунок вимагав повторно пройти аутентифікацію. Така його поведінка загалом не викликає подиву: час від часу ця аплікація просить підтвердити користувача свою особу, дати дозвіл на роботу з його даними чи оновити документи. За умови, що «Дія» стала не лише обов’язковим ідентифікатором для багатьох людей, який замінює паперові документи, але й зручним способом взаємодії з державою, отримання адміністративних послуг й здійснення деяких операцій (від подачі заявки на компенсацію через втрачене майно до продажу авто), то періодичні прохання «Дії» оновити дані є звичним явищем.
Коли трансляція виступів учасників нацвідбору добігла кінця й глядачам порекомендували проголосувати в «Дії», розпочалися справжні проблеми. У когось застосунок не відкривався, хтось не бачив опитувань — вони реалізовані як сервіс, який пропонує «Дія», і доступні в спеціальному розділі. У багатьох людей зникли всі документи, а на екрані смартфона з’явилося повідомлення про проблему із застосунком. Цей збій розпочався в суботу, 3 лютого, близько 20-21-ї години. Цікаво, що в той самий час по телебаченню та на ютуб-каналі розпочалося «Шоу результатів», у якому ведучі рекомендували проголосувати в «Дії». І одночасно з цим на екрані в рухомому рядку повідомлялося про збій у застосунку.
Приблизно через годину телетрансляції й постійних спроб проголосувати, які активно обговорювали в різних соцмережах, ведучі повідомили про рішення продовжити голосування до вечора наступного дня, 4-го лютого. Подивитися на ці обговорення можна, до прикладу, у Twitter (X) за хештегом #Vidbir2024. За цим хештегом у блоці «Популярне» поряд із дописами користувачів представлений офіційний Twitter-акаунт «Дії». Через активні згадування дописувачами застосунку, зокрема й через популярний допис самого профілю «Дії» про те, що українці покладають великі сподівання на цей інструмент.
Близько 23-ї години 3-го лютого, після понад 1,5 години проблем із «Дією» з’явився допис міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, який пояснив проблеми великою кількістю запитів: 15 тисяч на секунду, що майже у 20 разів більше від торішнього показника у 800 запитів на секунду. Щоправда, згодом з’явилося трохи інше пояснення у Facebook-акаунті Мстислава Баніка, керівника директорату розвитку електронних послуг у Мінцифри. Він писав про 24 тисячі запитів на секунду, на які доводилося реагувати «Дії». Проте навіть ці дані не особливо вражають, якщо пригадати, що в січні 2024 року «Монобанк» відбив атаку з 580 млн запитів, про що розповів один із його засновників Олег Гороховський.
Тим часом «Дія» й далі не давала змоги проголосувати. Натомість настирливі користувачі, які намагалися вперто домогтися хоч якоїсь реакції від напівмертвого застосунку, раптом виявили, що в них відображаються не їхні документи. Перша паніка про можливий злив даних прокотилася після обговорень у тому самому Twitter (X), коли виявилося, що всі українці побачили одні й ті самі документи з тими самими фотографіями, номерами паспортів, пенсійними й водійськими посвідченнями на ім’я такої собі «Дії Надії Володимирівни». Саме ім’я цієї вигаданої українки автори застосунку використовують у своїх рекламних матеріалах. Цікаво, що останні два документи (посвідчення — водійське та пенсійне) бачили навіть ті, хто не є пенсіонерами за віком та не мають водійського посвідчення, як-от, авторка статті. Нові жарти викликала наявність у всіх українців одного й того ж автомобіля – Nissan Skyline із тим самим реєстраційним номером.
Понад дві години спроб змусити «Дію» хоч якось працювати й показувати правильні документи виявилися невдалими, тож я припинила цю марну справу близько 1.30 ночі 4-го лютого.
Уранці 4-го лютого, приблизно о 8-й годині, «Дія» працювала, показувала правильні документи і давала змогу голосувати. За годину, близько 9-ї ранку, застосунок знову припинив приймати голоси, але близько 10-ї вже запрацював. Принаймні після 11-ї ранку можна було зайти в «Дію» й побачити, що голосування за учасників відбору триває. Проте у Twitter (X) час від часу окремі користувачі скаржилися на проблеми в роботі застосунку.
Проте фінальний результат в 1,1 млн прийнятих через застосунок голосів та офіційне оголошення підсумків голосування дає змогу припустити, що «Дія» знову працює.
Спроба технічного аналізу того, що відбулося
На жаль, офіційного пояснення того, що сталося із головним мобільним застосунком України, досі немає, окрім допису Федорова й твіту «Дії» про роботу команди розробників «у турборежимі».
Імовірно, пояснення Михайла Федорова щодо того, чому «Дія» припинила працювати з початком голосування, близьке до істини. Велика кількість користувачів одночасно намагалася віддати голоси за обраних артистів. Вірогідно, застосунок не був розрахований на таку кількість одночасних запитів користувачів, і тому він припинив працювати.
Під час роботи «Дія» зв’язується із серверами, де, власне, й розміщені дані, які застосунок використовує, щоб відображати наші документи чи інші дані. За правильно обраного тарифного плану використання хмарних інструментів такі сервери й програмне забезпечення, яке керує ними, можуть дуже швидко збільшити потужності й реагувати на зростання запитів користувачів. Звісно, такі речі продумуються заздалегідь й обговорюють із постачальником хмарних послуг, а ще за них доплачують, саме за те, щоб у разі пікових навантажень сервери й застосунки працювали. Якщо ж під час вибору тарифного плану підключення до хмарних сервісів це не врахувати й не закласти таку гнучкість (і не заплатити за неї), великі навантаження призведуть саме до того, що спостерігали українці, — непрацездатності сервісу чи застосунку. Наразі невідомо, що саме — неправильно налаштовані сервери чи неоптимальний тарифний план — призвели до проблем. Однак зростання навантаження на «Дію» під час голосування було очевидним й очікуваним, і тому проблема в роботі застосунку викликає ще більше запитань.
Можна пояснити й те, чому всі українці бачили ті самі документи добре відомої «Дії Надії Володимирівни». Вірогідно, цей профіль було створено як тестовий, і з ним працювали розробники, які створювали «Дію». Саме тому «Надія Володимирівна» володіє всіма документами — паспортом, пенсійним і правами. Коли сталася проблема із роботою застосунку, то або користувачам запропонували умовну «заглушку», яка показувала всім той самий тестовий профіль, або під час спроби розширити канали й збільшити потужність хмарних інструментів розробники перемкнули всіх користувачів «Дії» на спеціальну версію сайту (чи бази даних) для розробників, яку використовували для створення застосунку і яка містила згадані вище тестові документи.
Коментуючи проблеми з «Дією», експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун, колишній керівник CERT-UA, був вельми скептичний щодо наведених Федоровим даних про навантаження на «Дію» в 15 тисяч запитів. Корсун порівнює ці показники із даними про нещодавню DDoS-атаку на «Монобанк», яка була набагато потужнішою, але не призвела до таких наслідків, та, базуючись на нескладні підрахунки, висловлює припущення про існування «кількох мільйонів «лівих» акаунтів, які раптом кинулися одночасно голосувати».
Питання організації та непройдений тест-драйв
Багато запитань є щодо організації голосування під час нацвідбору. Насамперед те, чому охочим проголосувати було запропоновано єдиний канал для цього. До прикладу, під час голосування за переможців основного Євробачення користувачі могли обрати з-поміж кількох способів, як це зробити. Окрім офіційного застосунку, можна було скористатися старими-добрими СМС чи зателефонувати за спеціальним номером. Ті, хто дивився конкурс через гаджет, могли проголосувати навіть під час перегляду офіційної трансляції, просто скориставшись підказками під час шоу. Такий підхід значно знижував ймовірність потенційних проблем з одним із каналів зв’язку. Умовно кажучи, якщо раптом застосунок припинив би сприймати голоси, охочі могли б скористатися СМС чи іншим каналом.
Наразі офіційний сайт Євробачення стверджує, що конкурс охопив 162 млн людей. Статистика не містить інформації про те, скільки людей проголосували через мобільний застосунок. Згадано лише про те, що так чи інакше проголосували люди із 144 країн світу. Можна припустити, що кількість тих, які обрали цифрову платформу й голосували через аплікацію, була досить великою. А якщо пригадати, що час голосування під час офіційного Євробачення був обмежений, то, мабуть, і навантаження на мобільний застосунок пісенного змагання теж було доволі значним.
Голосування та його провал у «Дії» стало квінтесенцією спроб нинішньої влади організувати голосування у смартфоні. Опитування в «Дії» запустили давно, а ще раніше заговорили про «голосування у смартфоні» — ідея, яка не витримує жодної критики, особливо після цього збою «із присмаком Євробачення».
Сама організація голосування на цьогорічному нацвідборі — відсутність альтернативних каналів, за якими можна було проголосувати, мимоволі змушує замислитися над тим, що цьогорічний пісенний конкурс і голосування в ньому вирішили перетворити на тест-драйв голосування в «Дії», так би мовити, перевірити працездатність застосунку в польових умовах, тобто в ситуації, наближеній до реальної.
Навіть якщо не зважати на перестороги Костянтина Корсуна щодо гіпотетичної мережі ботів і заплющити очі на те, що голосування в «Дії» нівелює саму ідею таємного волевиявлення, проблеми з роботою застосунку й потреба продовжити голосування майже на добу показали, що вибори в смартфоні українцям найближчим часом не загрожують. Вибори — це не той процес, який можна продовжити, бо не працює застосунок, немає світла чи голова комісії пішов у запій. То ж всі противники цієї дивної ідеї цифрового голосування можуть сприймати історію із Євробаченням та «Дією» як свою перемогу.
Окремою проблемою стане довіра до «Дії» як надійного інструмента, адже через Євробачення застосунком не змогли скористатися, до прикладу, водії, які сподівалися на наявність у себе цифрових документів, чи люди, яким треба було ідентифікувати себе, наприклад, на блок-постах.
Чи зможуть ініціатори диджиталізації відновити репутацію застосунку та чи довірятимуть йому люди в інших ситуаціях, до прикладу, під час взаємодії з ТЦК, банками чи іншими структурами — саме так звучить головне питання, яке постало після історії із провальним голосуванням.