На сайті Інституту національної пам’яті оприлюднено список прізвищ осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік.
До переліку увійшли 520 історичних діячів, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію. Вулиці та інші топоніми, названі на їхню честь, мають бути перейменовані до 21 листопада 2015 року.
"Названі співробітники ЧК—ГПУ—НКВД—КГБ, а також діячі комуністичної партії, Жовтневого перевороту 1917 року. Також під декомунізацію потрапляють ті, хто встановлював радянську владу в Україні, переслідував учасників боротьби за незалежність України у XX столітті", – йдеться в повідомленні.
«Серед осіб, чиї прізвища увічнені в радянських назвах, є й комічні приклади. Зокрема, Мойсей Мурінсон, на честь якого названо вулицю в Чернігові, свого часу украв на вокзалі валізу, ща що його схопила поліція. У відділку виявилося, що в чемодані — більшовицькі прокламації. Злодій помилково її потяг, але радянська пропаганда зробила з нього палкого революціонера», – розказав працівник Інституту національної пам’яті Богдан Короленко.
Як зазначається в повідомленні Інституту, окрема категорія осіб, що потрапили до списку – персонажі, на які, на перший погляд, дія «декомунізаційного» закону не поширюється, але вшанування яких або увічнення пам’яті безпосередньо пов’язане зі встановленням радянської влади та діяльністю комуністичної партії.
Це, до прикладу: Фрідріх Енгельс, один з основоположників «марксизму» – вчення, що стало підґрунтям комуністичного руху в Європі і світі; Карл Маркс, лідер міжнародного комуністичного руху, політекономічні дослідження якого стали підґрунтям комуністичного руху в Європі і світі; Роза Люксембург – активна діячка міжнародного робітничого руху, засновниця Німецької комуністичної партії.
«Незважаючи на те, що перші двоє навіть не дожили до Жовтневого перевороту 1917 року, а Люксембург «творила комунізм» у Німеччині, потрібно мати на увазі, що становлення та подальше утвердження радянської влади супроводжувалося їх меморіалізацією з неприхованим політичним підтекстом. Їх іменастали невід’ємною частиною ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму”, — коментує Короленко.
Список створений істориками для зручності місцевих громад, які обирають нові імена комуністичним вулицям згідно Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. Він не є вичерпним, УІНП продовжує над ним працювати.
Нагадаємо, закон про заборону комуністичної ідеології в Україні набув чинності 21 травня 2015 року.