Цей тиждень у всьому світі був насичений різноманітними войовничими та миротворчими сенсаціями щодо можливої повномасштабної агресії Росії в бік України. Ну а на окупованих територіях Донеччини та Луганщини інформаційний простір “хитало” у всі боки. Щойно представник партії “Єдина Росія” Андрєй Турчак натякнути, що Росія може розпочати офіційне постачання зброї на окупований нею Донбас, як “республіки” вибухнули захопленням. Ейфорії бойовиків не вгамувала навіть заява заступника адміністрації президента РФ Дмітрія Козака, що Турчак з ними не радився, і що більшість подібних ініціатив блокуються. У “республіках” сповістили, що не проти отримати від Росії високотехнологічну зброю і оголосили увесь список: системи РЕБ З-330 “Жизель”, комплекси ПВО малої дальності “Оса-АКМ” та РЗСВ “Град-М” чи “Торнадо-Г”. Так званий “представник Народної міліції ДНР” Едуард Басурін заявив, що вони, мовляв, не просять нічого, але якщо така “допомога” надійде, будуть тільки раді. І всі ці дипломатичні ігри виглядали досить кумедно — наче хтось серйозно припускав, що раніше вся зброя у бойовиків виключно “трофейна”, а не завезена з Росії.
Безумовно, подібні “вкиди” у інформаційний простір не випадкові: на тлі масштабних міжнародних перемовин, окупаційній владі на Донбасі відведена конкретна роль, яку вони з завзяттям кинулися виконувати. На цьому тижні основним меседжем, який просували на різних рівнях “республіках”, стало твердження про наступ українських військ, який нібито має ось-ось розпочатись. Йдеться про тактику “віддзеркалення”: виправдання постачання зброї на тлі військової підтримки України та звинувачення у підготовці до наступу, коли весь світ намагається утримати від агресії саме Росію. До такого окупанти вдаються не вперше. Але якщо у вторгнення України на територію Росії не вірять навіть наївні поціновувачі пропагандистського телебачення, то ймовірність наступу ЗСУ для звільнення власних територій охоче припускають й пересічні коментатори ліберальних російських ЗМІ.
Читайте також: Харків та необережні слова. Як місто реагує на інформацію про ймовірне вторгнення Росії
Преса, контрольована бойовиками, розгорнула на цьому тижні справжню інформаційну війну: мешканці окупованих територій, навіть ті, хто не є прибічниками загарбників, не на жарт налякані можливими боями на вулицях і площах міст. “Якщо у вас там навіть жінок вже до військкоматів змушують йти, то, мабуть, у нас тут скоро будуть криваві ріки”, – пояснила свій страх мешканка Донецька в приватній бесіді. Але жінка не припускала, що ініціатором бійні може бути Росія чи “народ Донбасу”, бо на всіх телеканалах та в інтернет-виданнях мусується тема масштабного та кривавого захоплення міст та селищ саме українськими військовими. Про це говорять якісь “прості люди” з населених пунктів біля лінії фронту, кілька гучних заяв оприлюднили й посадові особи. Керівник управління так званої “Народної міліції ЛНР” Ян Лещенко прокоментував створення в Україні підрозділів територіальної оборони спробою відтворити “фольксштурм за прикладом Третього Рейху”. А в так званій “Народній міліції ДНР”, нібито посилаючись на агентурні данні, запевнили, що Генштаб ЗСУ вже закінчує розробку плану наступальної операції під керівництвом військових радників зі США. Вони стверджують, що дату наступу оголосить РНБО після того, як будуть сформовані ударні групи.
Свої п’ять копійок вставив і колишній ватажок бойовиків Ігор Гіркін, заявивши, що Кремль недостатньо допомагає “ЛДНР”. Він впевнений, що демонстративне зібрання військ біля кордонів, як це відбувалося рік тому, зараз вже не спрацює для стримування “воєнної кризи”. І раніше чи пізніше Україна піде в наступ за допомогою союзників, а зволікання Росії суттєво знижує її шанси на перемогу. Своїми фантазіями поділився й “головний ДНРівець” Денис Пушилін, який розповів російським журналістам про підготовку Україною “постановчих хімічних атак за прикладом Сирії”. Самі ж бойовики зізнаються, що “протримаються” у випадку наступу декілька тижнів, аж поки на допомогу не прийде регулярна армія РФ. Своєрідною підготовкою до ймовірної ескалації конфлікту можна вважати й статистику, яку помпезно презентували на цьому тижні в Донецьку. За даними так званої “міграційної служби МВС ДНР”, паспорт “громадянина ДНР” з 2016 року отримали понад 900 тисяч осіб. А до цього губернатор Ростовської області відзвітував, що громадянство Росії отримали 720 тисяч мешканців окупованих частин Донеччини та Луганщини. Саме на захист цих “росіян” й може бути спрямований наступ, формальним приводом для котрого різні політики та чиновники називають можливі страшні провокації з боку ЗСУ.
Але поки що психологічні диверсії відбуваються тільки проти самих мешканців, що опинилися в окупації. Окрім залякування через ЗМІ, відчуття терористичної загрози підтримують не тільки приписуванням українським ДРГ вибухів у воронезькому автобусі, а й мінуванням різноманітних будівель в захоплених містах Донбасу. На цьому тижні у Донецьку “замінували” будівлі п’яти “міністерств”, бізнес-центр та магазин “Пасаж”, бібліотеку імені Крупської, Будинок дитячої та юнацької творчості, так званий “Центральний республіканський банк” і навіть пивзавод “Сармат”. Мабуть, “українські диверсанти” все ж більш гуманні, адже “мінування”, від яких останнім часом потерпають вільні українські міста, стосується ще й шкіл, що б’є по найбільш психологічно вразливих — по дітях. І ті дзвінки, які вдалося вслідкувати нашим правоохоронцям, надходять саме з окупованих частин країни.
Читайте також: Український кіберальянс: хакерську атаку на українські веб-ресурси можливо планували ще в 2019 році
Водночас “республіки” все глибше і глибше занурюються у минуле, яким намагаються витіснити зі свідомості людей не дуже світле теперішнє. Пошта так званої “ЛНР” ввела в обіг блок марок з зображенням комсомолки Антоніни Мащенко — комсомолки з “Молодої гвардії”, міф про котру створив радянський письменник Алєксандр Фадєєв на особисте замовлення Сталіна. Несподівано урочистим святом на Луганщині стала 78-річниця звільнення Ленінграду. На цьому тижні там відшукали місцевих “блокадників” і привітали їх продуктовими наборами. І не менш урочисто відзначили й п’яту річницю загибелі “першого голови ЛНР” Валерія Болотова: школі у Стаханові, де він навчався, присвоїли його ім’я, а на мітинг вивели дітей у червоних шарфах та з нашивками незаконних угрупувань на рукавах.
А пропагандисти з “Всеросійського громадського об’єднання ветеранів “Боевое братство” продемонстрували приклад звичного російського цинізму. Вони похвалилися, що хочуть запустити програму, за якою вже оздоровили 10 місцевих “ветеранів-ополченців”, що постраждали у бойових діях на території, яку захопили їхня країна. І оздоровили не десь, а в Криму, який теж анексувала Росія. Але якби не агресія Москви, у такій благодійності не було б потреби: ті, хто стали бойовиками-колаборантами лишилися б здорові і могли б спокійно відпочивати на кримському узбережжі.