Життя в окупації: блокування ютуб-каналів, очікування українського повітряного десанту та “анафема” Вєрці Сердючці

Суспільство
4 Лютого 2022, 16:15

Інколи новини по той бік лінії фронту можуть виглядати досить дивно. Наприклад, з першого лютого на окупованій території Луганщини повернулася комендантська година, яку тимчасово скасували напередодні виборів до російської Держдуми в жовтні минулого року. Тим, хто мешкає на території окупованої Донеччини, “пощастило” трохи більше — згідно з наказом ватажка бойовиків Дениса Пушиліна, там заборона на пересування містом у вечерні години не стосуватиметься вихідних та п’ятниць до кінця 2022 року, але буде актуальною в інші дні тижня. Чим пояснюється необхідність в скасуванні чи поверненні таких обмежень, для більшості мешканців вже давно не є зрозумілим. Але подейкують, що через тимчасові “вільності” в армії та “народному господарстві” просто створився брак безплатної робочої сили, яку черпали з “порушників режиму”, що вийшли в аптеку або невчасно поверталися додому з гостей.

Тим часом окупаційна влада гучно обурилася зовсім іншим “наступом на свободу”: третього  лютого YouTube заблокував низку каналів так званих “ЛНР”, а через день — й “ДНР”. Пропагандисти, звісно, одразу заявили, що це точно зачищення інформаційного поля перед вірогідним наступом “київських нацистів на республіки Донбасу”. Не забарилися й “підтвердження” майбутнього воєнного наступу: “офіційний представник оборонного відомства ЛНР” Іван Філіпоненко заявив, що до них у тил ось-ось злетяться повітряні десантники зі складу 79-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Що з цим робити луганські “оборонці” поки що не знають, а ось у Донецьку вирішили піти кардинальним шляхом. Щоб не пропустити десантування, а також для знешкодження “Байрактарів” на багатоповерхівках обладнують “вогневі точки”. Про ці “революційні” способи “закрити небо” за допомогою ПЗРК “Ігла” в мережі розповів український блогер з ніком “Добрий Шубін”.

 

 

Читайте також: Ворог біля воріт. Що відомо про концентрацію російських військ

 

Водночас окупанти продовжують волати про гостру потребу військової допомоги: через збільшення підтримки України різними країнами, вони заявляють, що залишають за собою право звертатися до Росії та її сателітів з вимогою постачання новітньої зброї. І щоб це звучало більш переконливо, доповідають: їхня розвідка точно знає, що Генштаб ЗСУ вже завершив розробку плану наступальної операції на Донбасі. При тому, сам Денис Пушилін роздає інтерв’ю підконтрольним ЗМІ, де зізнається, що не відмовився від планів відділення від України південно-східних областей. Мовляв, зі зрозумілих причин, ідея все ще “на паузі”, але у своїх мріях він бачить таке возз'єднання, бо “там живуть руські люди”.

Продовжують мріяти на окупованих територіях й про економічний розквіт. Гарантією якого для невизнаних “республік” є тісні зв’язки з РФ. Але не все так сталося, як гадалося. Колишній ватажок так званої “ДНР” Олександр Ходаковський цього тижня написав у соцмережах про факти корупції під час закупівель Росією продукції з окупованих нею територій Донеччини. Він обурений тим, що майже кожний контракт супроводжується величезними “відкатами” для російських чиновників. А наприкінці року з голів міст та районів збирали немалі кошти у “фонд миру”. “І це теж стало нормою, і це мені не подобається. Дивлячись на це, мимоволі думаєш: скоріш би війна — вона трохи струсить болото”, – пише він.

 

 

Читайте також: Винятково мирний Донбас

 

 

Поки окупаційна влада чекає на можливе визнання “республік” Росією, сподіваючись на майбутнє розширення міжнародної торгівлі, такого жаданого “економічного дива” так і не відбулося. Телеграм -канал “Донбасс решает”, наприклад, оприлюднив одкровення начальника дільниці лиття дзвонів Донецького металургійного заводу. Він з захопленням розповів, що у свій час вони виготовили сотні дзвонів для храмів різних країн світу (навіть того, що розташований в Антарктиді), вага найбільшого була понад 14 тонн. А зараз спеціалісти мають замовлення тільки на маленькі дзвони місцевих церков — міжнародна ізоляція невизнаних республік дається взнаки.

А поки що Росія продовжує в незаконний спосіб “інтегрувати” мешканців окупованої території. На цьому тижні в Москві заявили, що “росіяни”, які живуть в так званих “ДНР” та “ЛНР” можуть не просто піти в незаконні збройні формування на окупованій території, а й служити у збройних силах Росії. На тлі скупчення російських військ біля українських кордонів така пропозиція видається скоріш спробою провокації та тиску на Україну, бо сутності це не змінює — служити інтересам Росії змушують хоч в так званих “республіканських” військах, хоч у складі регулярних військ РФ. Другим приводом “подражнити” Україну можна вважати доручення Владіміра Путіна розробити механізм отримання власниками “паспорта Росії” з окупованого Донбасу соціальних виплат та пільг через портал держпослуг. Це означатиме, що пенсії чи “материнський капітал” мешканці Донецька чи Луганська зможуть оформити без пошуку “липової” реєстрації на теренах Росії. І, звісно, просування подібної “додаткової інтеграції” – не що інше, як накопичення приводів для псевдозахисту населення територій, які були окуповані.  

 

 

Читайте також: Спекуляції білоруського фронту. Які маніпулятивні повідомлення про буцімто українську розвідувальну та військову активність поширюють в Білорусі

 

 

Хоча насправді приводом для претензій може стати що завгодно. Алєксандр Бородай, колишній “прем’єр-міністр ДНР”, а зараз депутат Держдуми РФ засипав прокльонами українського шоумена Андрія Данилко, який під час одного зі своїх виступів заспівав повстанську пісню “Батько наш — Бандера”. Бородай зажадав, щоб Данилку заборонили в’їзд до Росії, але той запевнив, що після 2014 року скасував практику гастролей та корпоративних виступів в країні-агресорці. “Краще бути придурком, ніж терористом”, – відповів Андрій Данилко на слова Бородая, що в Росії й своїх придурків достатньо. Власне, з останньою реплікою бойовика взагалі складно не погодитися.

читати ще

показати ще