Життя в кредит, «воєнні рейки» та друк грошей: на чому тримається «бум» російської економіки після двох років війни

29 Грудня 2023, 13:38

Згідно з прогнозами міжнародних організацій (зокрема, Міжнародного валютного фонду), попри війну та санкції, російська економіка у наступному році зросте на 2,2%. «Що стосується основних причин цього буму, то експерти називають три головні на додаток до базового ефекту 2022 року: величезні бюджетні витрати на війну, різні форми друкування грошей і агресивні запозичення з боку населення», — пише Die Welt.

На відміну від минулого року, коли росіяни намагалися жити в режимі заощаджень, цьогоріч вони перейшли до режиму витрат, навіть якщо не завжди мають на це гроші. Держава сама заохочує людей жити в кредит, надаючи спеціальні програми субсидування витрат на позики — особливо при купівлі житла. «Впадає в око не стільки те, що кількість боржників зросла на два мільйони — до 47 мільйонів у першій половині 2023 року, скільки те, що з початку 2022 року до середини 2023 року кількість людей з трьома і більше кредитами одночасно зросла на 29%, тобто до 11,2 мільйона, а їхнє боргове навантаження — на 33% до 14,1 трильйона рублів (143 мільярди євро)», — пише Die Welt.

Утім найбільш значна частина економічного зростання — економісти говорять про третину — пояснюється державними витратами на війну. Інститут економіки перехідного періоду при Банку Фінляндії, як зазначає німецьке видання, оцінює внесок секторів, пов’язаних з війною (зокрема, обробної промисловості та різних видів будівельної діяльності, наприклад, на окупованих українських територіях), у зростання ВВП у першій половині 2023 року на рівні 40%.

Окрім того, російська економіка перейшла на воєнні рейки і в наступному році йтиме цим шляхом ще більш послідовно, збільшивши витрати на національну оборону на 70%. «Звичайно,  оборонні витрати на рівні близько 6% ВВП у 2024 році все ще далекі від 16% в останні роки існування Радянського Союзу і навіть не наближаються до середнього показника  (трохи більше 8%) у США під час війни у В’єтнамі», — пише Die Welt, але порівняно із близько 3,6% у США в рік вторгнення до Іраку – це значний показник. Щоправда підйом та зосередженість економіки через війну оголив ще одну значну проблему — брак робочої сили на ринку праці. «У жовтні рівень безробіття склав несподівано низькі 2,9%. Це [брак робочої сили — Ред.] відчувають насамперед приватні компанії, оскільки держава переманює працівників в оборонну промисловість, зокрема, непропорційно високими заробітними платами. Не випадково, що обробна промисловість стала найбільшим драйвером зростання заробітної плати — з тією особливістю, що середня заробітна плата далеко від великих міст зросла найбільше в тих провінційних регіонах, де базується оборонна промисловість, яка працює на повну потужність цілодобово. За даними федеральної служби статистики, заробітна плата в Новосибірській області з січня по серпень зросла на 17%, а в деяких регіонах Поволжя – на 16%, порівняно з середнім показником по країні, що становить 13,2%.», — пише Die Welt.

Нові економічні обставини потребують інвестицій і упродовж останнього часу вони зростають найшвидшими темпами за останні дванадцять років. «Однак інвестиції йдуть не стільки на економічне зростання, скільки на структурну перебудову, пояснює аналітична платформа Re:Russia на основі даних центрального банку: Відхід західних компаній довелося замінити власним виробництвом, спричинену санкціями втрату якісних імпортних товарів також потрібно було по можливості замінити, розширення військового сектору відволікло ресурси з інших цивільних секторів, а обхід санкцій і перенесення зовнішньої торгівлі з Європи до Південно-Східної Азії вимагало дорогих інвестицій у нову інфраструктуру», — зазначає німецьке видання. «… Це схоже на поріділий ринок праці: щоб мати змогу оплачувати найнеобхідніші витрати — без підвищення продуктивності — а також відповідати вимогам війни, людям доводиться все глибше і глибше залазити у свої кишені. Але це призводить до зростання інфляції. Нещодавно вона сягнула 7,5%, при тому, що центральний банк оцінює інфляцію у понад 15%. Споживання, підживлюване високими інфляційними очікуваннями, в свою чергу, ще більше підживлює інфляцію». З цієї перспективи майбутнє російської економіки не видається таким багатообіцяючим як цифри прогнозів міжнародних організацій.