У. Т.: Новий французький президент Франсуа Олланд під час спільної прес-конференції з Владіміром Путіним у Парижі заявив, що «Юлії Тимошенко нічого робити за ґратами» і тому ані він особисто, ані жоден із його міністрів не поїдуть до України на чемпіонат Євро-2012. Як французький політик ви поділяєте таку позицію?
– Від імені моєї парламентської групи я однозначно та рішуче засудив неприйнятну поведінку української влади щодо пані Тимошенко. Не припиню робити це, доки її не звільнять. Поважаю позицію тих, хто оголосив бойкот змаганням через політичні процеси та погіршення ситуації з дотриманням прав людини в Україні. Утім, думаю, український народ заслуговує на свято, на те, щоб насолодитися Євро-2012. Сподіваюся, спортивна подія дасть нагоду міжнародному співтовариству та, зокрема, Європейському Союзу ще раз засудити поведінку вашого керівництва.
Читайте також: Чи відповідає вердикт щодо Юлії Тимошенко європейським стандартам?
У. Т.: Ви казали в одному зі своїх недавніх інтерв’ю, що, власне, не закликаєте до бойкоту спортивних змагань, а, навпаки, радите європейським політикам побувати в Україні й спробувати побачитися з ув’язненими колишніми посадовцями. Чи багато депутатів із Європейської народної партії поїде до України?
– Я особисто не планував поїздки на Євро-2012. Утім, закликаю членів групи Європейської народної партії скористатися цією можливістю, щоб зустрітися з Тимошенко, Луценком та іншими ув’язненими, а також обговорити назрілі проблеми у відносинах між українською владою та ЄС. Група ЄНП завжди залишатиметься на сторожі інтересів українського народу. Мої однопартійці готові надати допомогу, щойно до них звернуться по неї. Ми солідарні з усіма, хто бореться за відновлення демократії в країні.
У. Т.: Що ви думаєте про можливість застосування санкцій проти українських високопосадовців, якщо політична ситуація й далі погіршуватиметься? Наскільки, на ваш погляд, санкції ЄС проти білоруської влади виявилися ефективними?
– Наше бачення ситуації у Східній Європі дуже просте: що краще ми співпрацюємо, що глибше ці країни інтегровані в європейські процеси, що стабільнішою є їхня внутрішня ситуація, а економіка успішнішою, то краще захищений ЄС. Отже, пріоритетом для нас є передусім інтереси білоруського та українського народів. Ми дуже уважні до того, щоб покарання високих чиновників, відповідальних за порушення основних прав і свобод, не призвели до їх ізоляції. Європейський парламент завжди вирізнявся саме такою уважною до простих людей політикою стосовно сусідніх країн.
Я вважаю, що європейська допомога має бути більше скерована на підтримку громадянського суспільства та незалежних мас-медіа, співпрацю з громадськими організаціями. Коли до білоруської влади було застосовано санкції, Європарламент водночас збільшив фінансову підтримку громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та неурядових організацій з метою сприяння демократії та всім тим, хто бореться за принципи верховенства права і права людини. На мою думку, така політика щодо Білорусі виявилася успішною.
У. Т.: Частина українських можновладців відверто сподіваються, що угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС може бути підписана без її політичної складової. І що на нинішньому етапі такої співпраці цілком достатньо. Це можливо?
– ЄС був першою інституцією, яка підписала 13 січня 2005 року резолюцію про європейські перспективи України. Крім того, Європарламент далі підтримує європейські прагнення українського народу. Утім, наші відносини затьмарені політичною нестабільністю та повільними реформами у вашій державі. Враховуючи реальні політичні обставини, що склалися нині, не думаю, що ми могли б сьогодні просуватися вперед в обговоренні угоди про асоціацію України.
Читайте також: Як Єврокомісія оцінює ситуацію в Україні
У. Т.: Чи розглядаєте ви можливість приїхати до України спостерігачем на парламентські вибори в жовтні?
– Я відвідав Україну відразу після того, як очолив групу Європейської народної партії, 2007 року. Під час цього візиту зустрічався з керівниками уряду держави. Якщо політична ситуація дозволить, наша група, безперечно, братиме участь у спостереженні за виборами. Як і завжди, вона є активним прихильником міцних відносин з Україною. Утім, якщо її керівництво надалі зневажатиме засадничі європейські цінності, ми знову не забаримось із критикою.
У. Т.: Чому в Комісії зі співпраці Європейського парламенту з Україною немає жодного представника Франції? Це при тому, що двосторонні відносини між цими двома країнами не надто добре розвиваються.
– Кількість місць у делегаціях Європейського парламенту дуже обмежена. Саме тому його депутати розподілилися в них таким чином, щоб якнайкраще застосувати свій досвід співпраці з тією чи іншою країною. Природно, що до групи з роботи з Україною потрапили депутати від Польщі, Румунії, Болгарії та Балтійських країн. Отже, ця ситуація не відображає стану французько-українських відносин, що є дуже важливими. Багато хто з групи ЄНП у Європарламенті, які не належать до делегації ЄС – Україна, дуже активні щодо вашої держави. Вони опікуються українськими питаннями на рівні інших робочих органів, політичних груп або, наприклад, у Комітеті із закордонних справ Європейського парламенту.
У. Т.: Зараз чимало говорять про можливий вихід Греції з єврозони. Якими, за вашими очікуваннями, будуть наслідки такого кроку для майбутнього ЄС?
– Ми мусимо підтримати греків і нагадати їм, що реформи, які вони мають здійснити, задумані для поліпшення роботи їхнього державного апарату та збільшення конкурентоспроможності економіки. Вони мають зрозуміти, що проводять їх не для Європейського Союзу, а заради власного майбутнього. Ми повинні заохочувати наших грецьких друзів, але водночас мусимо казати правду: ЄС лише тоді виявлятиме подальшу солідарність із цією країною, якщо вона виконає свою частку зобов’язань. Для цього потрібно призначити уряд, який після виборів буде здатним виконати взяті на себе завдання. Але Греція є суверенною державою, вона сама має обирати власну долю. Ніхто не зробить це замість неї. Євросоюз може допомогти, як він чинив багато десятиліть поспіль. Але не може визначати майбутнє країн-учасниць замість них самих.
У. Т.: Ви є депутатом Європейського парламенту впродовж 13 років. За цей час ЄС розширився за рахунок 12 нових членів. Що думаєте про його подальше можливе розширення в довготерміновій перспективі?
– Розширення є одним із найуспішніших напрямів політики ЄС. Група ЄНП у Європарламенті є його активним прихильником. Можливість вступу до Євросоюзу варто розглядати під кутом основних цілей організації: зміцнення свободи, безпеки, стабільності, економічного розвитку, соціальної справедливості та солідарності на континенті. Невдовзі до нас приєднається Хорватія. Це доводить, що ідеї та засади, на яких був побудований ЄС, залишаються привабливими. Такий урок варто засвоїти нам усім: європейська солідарність є відповіддю на виклики кризи.
Читайте також Присмак ізоляції: сподівання Банкової на Євро-2012 не виправдалися