Аліна Пастухова Журналіст Тижня

Жертви конституційного перевороту

ut.net.ua
7 Жовтня 2010, 13:35

Якщо дотримуватися вимог Конституції 1996 року, яку Конституційний Суд оголосив чинною після скасування політреформи 2004 року, кількість віце-прем’єрів у нинішньому уряді доведеться скоротити з п’яти до трьох.  А у Верховній Раді подейкують, що на цьому президент не зупиниться,  а скористається можливостями контролю за Кабміном, які дає Основний Закон 1996, і звільнить прем’єр-міністра Миколу Азарова, що автоматично призведе до відставки всього уряду.

 

Тиждень з’ясовував, хто з членів чинного Кабміну може виявитись жертвою конституційного перевороту.

 

 

Вадим Карасьов,
директор Інституту глобальних стратегій

 – Звільнять того, хто непотрібний. А непотрібні там сьогодні віце-прем’єр із регіональної політики Віктор Тихонов та віце-прем’єр із силових питань Володимир Сівкович.  По-перше, особливою активністю чи результативністю вони не вирізняються. По-друге, Сівкович виявився жертвою внутрішньо кланової інтриги між Адміністрацією президента та Кабміном. А Тихонов належить до «луганських», і  у нього непрості стосунки з групою Ахметова.

Тігіпко звичайно не свій, і, можливо, кандидат на виліт, але за нинішніх умов президенту його відставка  не вигідна і не потрібна. Тігіпко – символ реформ, модерновості Кабміну. А президенту сьогодні потрібно буде тримати ідеологічний та політичний захист під тиском думки еліти та громадськості Заходу у зв’язку із поверненням до Конституції 1996 року. І в такій ситуації позбавлятися символу так званих ліберальних реформ означає послабити захист під тиском звинувачень в узурпації влади та авторитаризації політичного режиму.

Весь уряд відправляти у відставку не будуть. За нинішніх умов це дестабілізує виконавчу владу. По-друге, Кабмін як колективний орган іще не накопичив критичну масу негативу, яку він міг забрати з собою в політичну могилу, попередньо очистивши від нього президента. Заміни будуть, але прем’єра поки не чіпатимуть, щоб не порушувати внутрішньокланові баланси між групами Клюєва, Колеснікова, Ахметова та Бойка-Фірташа-Льовочкіна.

 

Тарас Березовець,
директор компанії Berta Communication

Скасування політреформи спрацює найбільше проти представників Партії регіонів та її  уряду. Реанімувавши Конституцію 1996 року, Партія регіонів тим самим відкрила для себе скриньку Пандори, тому що тепер Янукович вважає, що він виконав перед всіма забовязання і нікому нічого не винний. Я думаю, скоро Янукович захоче крові, і мова йтиме ледь не про половину складу уряду. Думаю президент відправить у відставку Азарова, що спричинить відставку всього Кабміну. Думаю, крім Азарова, постраждає і низка членів уряду, яких не перепризначать до наступного складу Кабінету Міністрів. У наступному складі уряду не буде віце-прем’єра  Сівковича, до якого зараз багато претензій, і у якого триває війна з першим віце-прем’єром Андрієм Клюєвим. У Клюєва позиції сильніші, але у нього давній нерозв’язаний конфлікт із головою Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним. Борис Колєсніков залишиться, бо комусь треба готуватися до Євро 2012. Не перепризначать Сергія Тігіпка. Є претензії до міністра з питань охорони здоров’я Зіновія Митника, міністра вугільної промисловості Юрія Ященка, до міністра оборони Михайла Єжиля, міністра внутришніх справ Анатолія Могильова.

 

Сергій Таран,
директор Міжнародного інституту демократії

Не будуть відправлені  у відставку Андрій Клюєв та Борис Колесніков, тому що це доволі впливові особи у середовищі Партії регіонів. Звільнити можуть Сівковича; розмови про його відставку велися ще до літніх канікул. Тігіпко на сьогоднішній день втримається, тому що відставка Тігіпка означає капітуляцію всього курсу економічних реформ ПР. Його відставку триматимуть про запас, на той випадок, якщо рейтинг Партії регіонів остаточно знизиться, і їй потрібно буде на когось перекласти відповідальність за помилки влади.

Щодо відставки прем’єра Азарова і відповідно всього складу уряду, думаю, про це може йти мова, але не одразу, а після місцевих виборів та пробних голосувань у парламенті щодо Конституційної реформи.

 

Володимир Фесенко,
директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна

Думаю, Азарова не звільнять. Базова причина, чому Азаров перебуває на посаді прем’єра, залишається актуальною. Призначення іншої фігури, особливо такої, яка буде ставлеником одної з конкуруючих груп у середині Партії регіонів, це значно більший ризик. Азаров відносно нейтральна фігура, він важливий елемент системи стримувань і противаг в оточенні президента. І не в інтересах президента зараз ламати цю стабільність.

Якщо Азарова приберуть, ця система втратить свою стабільність. Виникнуть конфлікти, виникне дисбаланс інтересів, розпочнеться боротьба всередині оточення президента.

Звільнення Азарова мало б сенс якби необхідно було принести його в жертву за провал реформ або різке зростання соціальної напруги у зв’язку з тими чи іншими непопулярними рішеннями влади. Або якщо ПР потрібно було сформувати новий баланс влади. Думаю, зараз ні перше, ні друге ПР не потрібне. Тим більше, що звільнення Азарова означатиме відставку всього уряду. А отже знову потрібно буде домовлятися з парламентом, йти на компроміси та кадрові жертви, оскільки нову кандидатуру на посаду прем’єра, запропоновану президентом, затверджує Верховна Рада.

З віце-прем’єрами інша ситуація. Є вимоги Конституції 1996 щодо кількісних обмежень по віце-прем’єрах. Думаю, на своїх посадах залишаться Андрій Клюєв і Борис Колєснікова. Не будуть поспішати із звільненням Тігіпка. По-перше, він потрібний як символ реформ. По-друге, поки не закінчились місцеві вибори і не сформовані нові формати більшостей у місцевих радах, Тігіпко потрібний ПР як потенційний союзник. Звільнити його – означає підштовхнути його до опозиції. До Віктора Слаути претензій особливо немає; вага віце-прем’єра з аграрної політики в нас завжди була високою, і посада така завжди була.

У зоні ризику внаслідок штучності самої посади віце-прем’єра з координації силових структур опинився Володимир Сівкович. Зараз дуже сильні керівники силових структур СБУ та МВС, сильні з точки зору прямих стосунків з президентом. Отже, навіщо прем’єр із силових структур, якщо їх координує сам президент і посередник в уряді для цього не потрібний. З точки зору політичної ваги в зоні ризику і Віктор Тихонов. Думаю, він може залишитися в уряді, але уже в статусі міністра.

Приймаючи рішення про відставки, президент буде виходити із  раціонального розподілу функцій та особистого ставлення до кожного з віце-прем’єрів.