Якщо узагальнити, то зараз на Заході є два погляди на те, що робити з Владіміром Путіним та Башаром Асадом у Сирії і як реагувати на події в Алеппо. Про це пише журналіст Тижня Жанна Безп’ятчук.
За її словами, з одного боку, є табір тих, хто вважає, що потрібно запроваджувати нові санкції проти РФ. За це виступає німецька канцлерка Меркель. У Європі її підтримує керівництво Франції, Великої Британії, Польщі. Ці країни щодалі менше вірять у те, що з Путіним можна мати «вибіркові відносини», тобто в те, що навіть коли десь він чинить непорядно, як-от у Криму, з ним можна успішно співпрацювати в інших питаннях.
Утім, пише Безп’ятчук, ініціативу із запровадження санкцій за Сирію на рівні ЄС сьогодні заблокували ті, хто або де-факто обстоює інтереси Кремля, або ж щиро переконаний, що санкції унеможливлять подальший діалог із Росією щодо мирного врегулювання сирійського конфлікту. Крім того, їхній головний раціональний аргумент — ефекти будь-яких обмежувальних санкцій проявляються лише в середньо- та довгостроковій перспективі, а жителям Алеппо потрібна допомога вже сьогодні. Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр.
Журналіст нагадала, що на зустрічі Європейської ради ЄС 20 жовтня глави держав та урядів ухвалили заяву, у якій щодо Алеппо йдеться про таке: «Ті, хто відповідальний за порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини, мають понести відповідальність. Євросоюз розглядатиме всі доступні можливості, якщо нинішнє насильство триватиме». У попередньому проекті заяви замість «усі доступні можливості» йшлося конкретно про «подальші обмежувальні заходи». Ця ключова поправка, як розповідають дипломатичні джерела в Брюсселі, була внесена на вимогу італійського прем’єра Маттео Ренці. Саме Італія нині блокує на найвищому рівні в ЄС можливість запровадження санкцій проти Росії за дії в Сирії.
Отже, резюмує Безп’ятчук, не маючи консенсусу щодо покарання Кремля за бомбардування мирного населення Алеппо, очільники країн Євросоюзу домовилися наразі спостерігати, що буде далі. Такі політики, як Ренці та Штайнмайєр, і далі наполягають на тому, що з Путіним потрібно розвивати саме «вибіркові відносини», тобто поки він бомбить Алеппо, з ним можна, приміром, домовитися про відведення зброї на Донбасі.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»