Зерно, Запорізька АЕС, Оленівка. Про що Зеленський, Ердоган і Гутерріш говорили у Львові

Політика
19 Серпня 2022, 16:10

«Сьогодні президент Ердоган сказав, що ця продовольча ініціатива дає вікно домовленостей щодо майбутнього припинення війни між Україною та Росією… Я вважаю, що в цьому вікні російська зброя», – так, президент Володимир Зеленський у четвер 18 серпня відреагував на вочевидь озвучені президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом думки щодо зернової угоди як ключа до початку мирних переговорів між Україною та Росії. Ще до початку тристоронньої зустрічі, яка відбулася у Львові, в турецькій пресі зʼявлялися повідомлення про те, що турецький президент їде до України із пропозиціями примирення із РФ. Як виглядало із його промови на прес-конференції, такі думки у нього справді були: «Вірю, що війна закінчиться за столом перегорів… її поділяють [Генсек ООН Антоніу] Гутерреш та [президент України Володимир] Зеленський. Вважаю, що можливо розглядати такі переговори, базуючись на форматі зернових переговорів. Ми готові бути медіаторами». Однак різниця між позицією України та Туреччини у тому, що Київ бачить можливості переговорів лише за умови повної деокупації усіх українських територій.

 

Турецькі карти

І українські, і міжнародні експерти відзначають, що Туреччина, яка підтримує відносини і з Україною, і з Росією у цій війні, геополітично має значну власну вигоду. Так, українська експертка, яка нині є старшим науковим дослідником центру The Atlantic Council Євгенія Габер, вважає, що завдяки цій війні Туреччина зуміла перетворити «вразливі місця своєї хиткої позиції» між Росією та Україною (і Заходом) на дипломатичні здобутки. «Анкара скористалася своїми відносинами як з Києвом, так і з Москвою, спочатку запропонувавши свої посередницькі послуги, а потім використавши свою конструктивну роль у конфлікті, щоб отримати певний «імунітет» від Заходу для розвитку торговельно-економічних відносин із підсанкційним бізнесом, водночас також військово підтримуючи Україну», – пише вона у своєму коментарі на сайті The Atlantic Council.

Справді, як пише Politico, за період з квітня по червень 2022 року Росія перевершила Китай в обсягах турецького імпорту (минулого року ситуація була протилежною, понад те, частка Росії нині вища, а ніж Китаю у 2021 році). Також європейські компанії, які переживають за репутаційні ризики співпраці із РФ, використовують Туреччину як експортну базу для торгівлі із РФ. Дослідник із аналітичного центру Carnegie Europe та турецький дипломат у минулому Сінан Юльґен, вважає, що позицію Туреччини можна охарактеризувати як «проукраїнську, що водночас не є антиросійською». Таке бачення утім викликає чимало критики в ЄС, адже у цій війні не можна бути «посередині». Водночас те, що компанія Ердоганового зятя Сельчука Байрактара дарує Україні однойменні БПЛА, які зробили вже чимало для перемоги України, говорить про те, що певний сенс у словах колишнього турецького дипломата таки є. Сам Ердоган під час прес-конференції наголосив: «Туреччина з одного боку докладає зусиль для завершення цього конфлікту дипломатичним шляхом, з іншого – ми завжди будемо з нашими друзями». Питання лише у тому, хто справжній друг Анкари. Разом з тим, під час зустрічі були підписані домовленості щодо повоєнного відновлення Харкова і Туреччина готова відновлювати це українське місто.

 

У пошуках відповідальності та здорового глузду

З огляду на заяви політиків під час прес-конференції, ключовими під час зустрічі у Львові були три теми: 1) продовження дії зернової угоди (усі три спікери відзначили, що вона дозволила вивезти понад 20 суден зернових із України та зменшити ціну на пшеницю); 2) ситуація на Запорізькій АЕС; 3) розслідування російських злочинів в Оленівці.

«Територію ЗАЕС треба демілітаризувати. Будь-яке військові дії коло ядерного обʼєкта – це самогубство», – наголосив у своїй підсумковій промові генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. Ердоган так само зауважив, що його країна «не хоче пережити ще один Чорнобиль»

 

Читайте також: Зерно на папері, санкції на думці. Угоди про розблокування експорту посилюють політичні ризики для України

 

Важлива ремарка, про яку згадав у Львові Генсек ООН Антоніу Гутерріш – це створення спецільної місії, для встановлення фактів щодо того, що відбувалося у в’язниці у тим часово окупованій Оленівці. Там Росія 29 липня вбила понад 50 українських захисників. Саме в Оленівці утримувалися виведені із «Азовсталі» українські військові.

За словами Гутерріша, місію має очолити бразильський військовий Карлос Альберто дос Сантос Крус. «Генерал Сантос Крус — шанований офіцер з 40-річним досвідом роботи у сфері національної та міжнародної безпеки, з військовим досвідом. Він був командувачем миротворчих операцій ООН». – зазначив Генсек. Як зазначає бразильська служба американського каналу CNN, Сантос Крус очолював миротворчі місії ООН на Гаїті та в Демократичній Республіці Конго. Відставний генерал вже прокоментував своє призначення, зазначивши, що для нього це велика честь. Як пише видання, таку місію було створено на запит українського та російського урядів, порядок проведення операції та склад команди, яка цим займатиметься, повідомлять Україні та РФ.

Карлос дос Сантос Крус з січня до червня 2019 року також обіймав посаду міністра-секретаря в бразильському уряді вже за президентства Джаїра Болсонару (Бразилія – президентська республіка, а отже президент є водночас і главою уряду). Водночас як пише бразильське видання G1 Globo, Болсонару звільнив Сантоса Круса у червні 2019 року, після того як він став «мішенню для так званого ідеологічного крила уряду». З того часу відставний генерал критичний щодо уряду Болсонару у своїх заявах і ставив під питання використання ним війська із політичною метою. У 2019 році Болсонару погрожував, що у випадку якщо ліві протести розпочнуться також і в Бразилії (на той час активні протести були у Чилі та Колумбії), він вдасться до застосування військової сили проти них.

Окрім розслідування теракту в Оленівці, Володимир Зеленський згадував про зусилля щодо створення міжнародного трибуналу для розслідування російських злочинів. Ця ремарка вкрай важлива, адже про такий трибунал йде мова ще від початку повномасштабного вторгнення. Мабуть найбільш вдалим підсумком зустрічі у Львові буде те, що таких зустрічей буде ще чимало. Ми ж тепер знаємо їх постійний склад учасників.

96