Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроект, згідно з яким припиняються повноваження складу Конституційного Суду України, котрий ухвалив рішення 27 жовтня яким визнав неконституційними повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з контролю і перевірки декларацій.
Проект закону №4288 "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" зареєстровано на сайті парламенту 29 жовтня.
Президент України пропонує визнати рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів" (стаття 1 законопроекту "неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах").
Глава держави в законопроекті запропонував повернути редакцію закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу, що діяли до рішення КС від 27 жовтня 2020 року.
У статті 2 законопроекту "Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян" зазначається, що "повноваження складу Конституційного Суду, діючого на момент прийняття рішення КС від 27 жовтня 2020 року у справі №1-24/2020 (393/20), припиняються з дня набуття чинності цим законом".
Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
У пояснювальній записці зазначається, що цілями і завданнями законопроекту є "забезпечення дотримання конституційного ладу в Україні та недопущення узурпації влади суддями Конституційного Суду України".
Наголошується, що ухвалення закону сприятиме: "забезпеченню дотримання конституційного ладу в Україні; забезпеченню незворотності європейського та євроатлантичного курсу України, закріпленого Конституцією України; забезпеченню національної безпеки України; забезпеченню дієвого та ефективного запобігання корупції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підвищення доброчесності публічних службовців; зміцненню авторитету України на міжнародній арені".
У пояснювальній записці серед характеристик та основних положень закону також зазначено: "Забезпечити добір та призначення суддів Конституційного Суду України у порядку, встановленому Конституцією України та законом України "Про Конституційний Суд України".
Водночас, згідно зі ст.149-1 Конституції України, повноваження судді КС припиняються в разі: закінчення дев'ятирічного терміну його повноважень, досягнення ним 70-річного віку, виходу з українського громадянства або набуття ним громадянства іншої держави, набуття чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним, набуття законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину, смерті.
Підставами для звільнення судді КС за посадою є: нездатність виконувати свої повноваження за станом здоров'я; порушення ним вимог щодо несумісності; вчинення ним суттєвого дисциплінарного проступку, грубе або систематичне нехтування своїми обов'язками, несумісного зі статусом судді КС, або виявлена його невідповідність обійманій посаді; подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Водночас рішення про звільнення з посади судді КС має ухвалювати не менше ніж двома третинами від його конституційного складу (12 з 18).
Згідно зі ст.149 Конституції, незалежність і недоторканність судді КС гарантуються Конституцією і законами України, а вплив на суддю КС у будь-який спосіб забороняється.
Крім того, згідно зі ст.148, суддя КС не може брати участі у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької або творчої.
Нагадаємо, Конституційний суд України визнав неконституційною кримінальну відповідальність за неправдиві дані в деклараціях та скасував низку повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції. Внаслідок цього рішення НАЗК закрило реєстр е-декларацій. Також, тепер неможливо призначити обраних осіб на посади в органах місцевого самоврядування після місцевих виборів – оскільки НАЗК не може провести необхідної спеціальної перевірки.
Крім того, стало відомо, що рішення КСУ бентежать Євросоюз і можуть стати підставою для призупинення безвізу (однак згодом віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила: безвізовий режим можливо врятувати).
Суд ухвалив рішення за поданням 47 народних депутатів (абсолютну більшість яких становлять депутати «Опозиційної платформи – За життя»). Подання стосувалося конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу – мова йде про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Двоє суддів – Сергій Головатий та Василь Лемак – рішення КСУ не підтримали.
Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони. Він заявив, що попри рішення КСУ, система електронного декларування в Україні буде працювати.
За словами очільника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, рішення КСУ фактично блокує антикорупційну реформу.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив про загрозу національній безпеці.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що рішення КСУ створює проблеми у відносинах з міжнародними партнерами.
Посли країн G7 заявили, що стривожені зусиллями скасувати антикорупційні реформи, що відбулися після Революції Гідності.
У посольстві США зауважили, що Україна втілить прагнення Революції Гідності, тільки коли спільний інтерес переважатиме над інтересами корисливих осіб.
Згодом Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов'язав відновити доступ громадянам до реєстру декларацій чиновників та забезпечити механізм їхньої спецперевірки.