Рішення Нацбанку про обов’язкове пред’явлення фізичними особами паспортів під час обміну валюти (постанова НБУ № 278. – Ред.) стало для мене, як і для багатьох українців, повною несподіванкою. Але ще більше здивувало посилання регулятора на декрет Кабміну про систему валютного регулювання й валютного контролю, яким це рішення було обґрунтоване. Нібито НБУ справді необхідно з’ясовувати, чи є громадяни резидентами України! Я особисто був автором цього декрету і нічого подібного в змісті документа не пригадую. Нацбанку має бути абсолютно все одно, резидентом якої країни є фізособа, яка прагне обміняти валюту. Так, можуть бути певні нюанси у випадках із юридичними особами. Згоден! Але налякавши громадян абсолютно непотрібною формою контролю, НБУ, схоже, вирішив перестрахуватися (від спекуляцій в умовах можливого дефіциту валюти, зокрема) і зробив це дуже незграбно. Ви бачите, як розгортаються події в Білорусі, влада якої взагалі заборонила купівлю-продаж ВКВ? Проблеми, пов’язані з ажіотажем на готівковому валютному ринку, упродовж останніх днів спостерігаються і в Росії. Пам’ятаючи про курсові сплески 2008–2009 років в Україні, наші хлопці вирішили зіграти на випередження – хотіли як краще, а вийшло як завжди.
Ще одне пояснення, яке дає регулятор: мовляв, нововведення пов’язане з виконанням рекомендацій FATF – Міжнародної організації з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. У деяких країнах справді застосовують системи персоніфікації людей, які міняють валюту. Наприклад, поміняти бодай €10 в Іспанії чи Португалії без документів не вдасться. Але ж згадаймо, чому уряди і банки цих країн зважилися на такий крок? У Іспанії, наприклад, це була спроба перекрити наркотичний трафік через Гібралтар. Крім того, будь-який обмінний пункт у цих країнах обладнаний спеціальним робочим місцем, де касир вносить дані про клієнта в комп’ютер, а звідти вони надходять на загальний центральний сервер. Така інформація концентрується, є секретною і навіть банки не мають доступу до неї… Більшість пунктів обміну валют в Україні працюють за агентськими угодами. Це не банки, а якісь ТОВ, що в багатьох випадках узагалі не комп’ютеризовані. Про яку систему персоніфікації за таких умов ідеться?
Днями я поставив експеримент: попросив свого водія поміняти €50. Без паспорта, але з водійським посвідченням. Йому всюди відмовляли, але конвертувати валюту він усе-таки зміг. У знайомому пункті, де часто проробляє цю операцію. Євро йому обміняли, але квитанції не видали. Таким чином, якщо раніше маржа від обміну валюти йшла в банк, який сплачував податки (бодай якась користь державі), то зараз дельта лишилася в кишені касира. І кому, вибачте, від нововведення НБУ погіршало?..
Суто теоретично можна припустити, що влада в такий спосіб готується обраховувати доходи громадян за непрямими ознаками, аби виявити неплатників податків. Але – знову ж таки – пройдіться біля обмінників, навіть у центрі Києва. Побачите щасливих бабусь, готових надати паспорти для проведення валютних операцій. Бідним бабцям перестали давати гречку, що подорожчала, але дали змогу заробляти на конвертації. Це по-перше. А по-друге, уявіть, як збиратимуть інформацію, якщо одна й та сама фізособа обміняла долари США чи євро у 20 пунктах, не обладнаних комп’ютерами? Крім того, ані Податковий кодекс, ані будь-який інший закон не передбачає адміністративної чи тим більше якоїсь кримінальної відповідальності за самим фактом обміну великих сум готівкової валюти. Так, інформація про факт обміну (якщо його вдасться задокументувати), наприклад, $1 млн суто теоретично може потрапити до контролюючих інстанцій. Припустимо, що за фізособою після цього встановлять стеження. Якщо вона торгує наркотиками – її впіймають і відішлють до в’язниці. І правильно! Але ж якщо ви підприємець і працюєте в тіні, а до вас прийдуть із неприємними запитаннями (звідки гроші?), чому б не відповісти спокійно, що вони отримані у спадок?..
Загалом резонансне рішення НБУ – як мертвому припарка. Для власників великого чи середнього бізнесу, які працюють із готівкою і не хочуть ділитися нею з владою та наближеними до неї, воно справді може бути небезпечним. Для нелояльних до влади політиків – це взагалі труна з музикою: ось спіймає якийсь регіональний міліціонер депутата якоїсь облради, який отримує зарплатню в гривні, а міняє тисячі євро, – «доброзичливці» відразу знайдуться й почнуть копати. Але громадянам, які оперують незначними сумами, навряд чи варто особливо непокоїтись.
АРГУМЕНТИ НБУ
За даними НБУ, обсяг готівкової валюти поза банками в сумі становить близько $70 млрд. За словами директора генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олени Щербакової, платіжний баланс демонструє постійне збільшення обсягу готівки поза банками впродовж 2008–2011 років. Це свідчить про зростання тіньового сектора економіки. В НБУ стверджують, що посилення правил обміну готівкової валюти спрямоване саме на боротьбу з цією негативною тенденцією.