Інцидент із підривом спостерігачів ОБСЄ на окупованій бойовиками частині Луганщини, який трапився 23 квітня, знову актуалізував тему озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. СММ із нинішній мандатом не має можливості себе захищати і не може відвідувати всю окуповану територію через спротив збройних формувань. До того ж, спостерігачі неодноразово стикалися з перешкоджаннями і навіть погрозами бойовиків.
Автомобіль СММ ОБСЄ, який 23 квітня підірвався на міні в окупованій частині Луганської області
Зокрема, після трагічного випадку з патрулем про актуальність розгортання озброєної місії заявило постійне представництво України в міжнародних організаціях у Відні.
"Нинішній трагічний інцидент доводить необхідність істотного посилення міжнародної присутності на Донбасі, зокрема, шляхом розгортання озброєної поліцейської місії ОБСЄ з належним мандатом", – відповіли в місії на запитання Української правди.
У місії додали, що Україна на регулярній основі та в різних форматах, у тому числі в рамках ОБСЄ, порушує питання щодо розгортання міжнародної поліцейської місії в Україні з метою стабілізації безпекової ситуації на Донбасі, викликаної російською агресією.
Ще на початку квітня 2016 року президент України Петро Порошенко на прес-конференції у Вашингтоні повідомив, що Україна веде переговори з міжнародними партнерами щодо розміщення на Донбасі збройної поліцейської місії ОБСЄ.
За його словами, для проведення виборів на Донбасі на базі українського законодавства потрібно повністю забезпечити безпеку в регіоні. Поліцейська місія, на його погляд, може забезпечити таку безпеку.
Уже 22 квітня цього ж року Порошенко заявив, що така місія з’явиться на Донбасі найближчим часом.
«У результаті моїх переговорів, найближчим часом я очікую впровадження нової збройної поліцейської місії ОБСЄ для забезпечення контролю над режимом припинення вогню», – сказав він.
Через кілька днів в інтерв’ю українським телеканалам президент запевнив, що Росія погодилася на такий формат роботи місії.
"Я дуже радий, що ця тверда позиція української сторони зараз підтримана нашими партнерами в "нормандської форматі", партнерами в США і нарешті ми бачимо, що Росія погоджується на цей формат. Думаю, що у нас це повинно вийти", – сказав Порошенко.
Втім, на початку травня генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр сказав, що наразі немає жодних конкретних пропозицій щодо впровадження поліцейської місії на сході України, проте організація відкрита для дискусії.
"У нас є мандат на місію в Україні. Це мандат неозброєної цивільної місії. Функції місії було розширено, тому що ми контролюємо і сприяємо впровадженню угод, досягнутих у Мінську. Ми чули заяви про поліцейську місію, але на даний момент немає конкретних пропозицій ОБСЄ з цього питання. Там є ідеї, зокрема, щодо поліцейського контингенту, є пропозиції озброїти моніторингову місію в контактній зоні, тому я дуже відкритий до обговорення", – сказав генсек. Заньєр підкреслив, що ОБСЄ має потенційну можливість проведення "більш посилених операцій", але для цього потрібна згода всіх країн-учасниць організації.
Порошенко запевнив, що міжнародні партнери підтримали ідею України про введення збройної миротворчої місії.
"Я хочу нагадати, що ми питання збройної місії або миротворців під егідою Ради Безпеки ООН, або збройної місії ЄС, або збройної поліцейської місії ОБСЄ піднімали рік тому. І я хочу нагадати, як тоді скептично все ставилися до цих пропозицій України. На сьогоднішній день головний результат, який у нас є, що і ОБСЄ, і наші партнери з Німеччини і Франції, і абсолютна більшість країн ОБСЄ, і вчора була заява міністра оборони Туреччини – всі чітко підкреслюють, що підтримають позицію України щодо розміщення збройної поліцейської місії", – сказав він .
- Читайте також: Чому сепаратисти бояться поліцейської місії ОБСЄ
На початку червня міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров заявив, що Росія готова погодитися на те, щоб група спостерігачів ОБСЄ на лінії розмежування на Донбасі і біля місць зберігання озброєння отримала право носити особисту зброю. Він уточнив, що має на увазі пістолет для особистої охорони. Втім, він зазначив, що на таку пропозицію не погоджуються більшість членів ОБСЄ, оскільки беззбройні спостерігачі, як правило, більш захищені, ніж озброєні.
Згодом президент Росії Владімір Путін заявив, що згоден з Порошенком в тому, що можна посилити місію ОБСЄ на Донбасі особистою стрілецькою зброєю.
«Потрібно якнайшвидше провести політичні перетворення, які ляжуть в основу остаточного врегулювання і у сфері безпеки. Деякі речі потрібно робити паралельно. Згоден з Петром Олексійовичем Порошенком з приводу того, що потрібно посилити місію ОБСЄ, аж до того, щоб дозволити спостерігачам місії ОБСЄ мати при собі стрілецьку зброю», – сказав він.
У липні постійний представник США при ОБСЄ Денієл Байєр заявив, що розгляд питання введення поліцейської місії ОБСЄ на Донбас можливий лише за умови стійкого режиму припинення вогню на сході України. Він додав, що чинна Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, згідно зі своїм мандатом, є цивільною місією з неозброєними спостерігачами і має такою залишатися.
"Очевидно, одним із варіантів, який обговорюється, є поліцейська місія, присутність сил безпеки певного роду, а СММ продовжить бути неозброєною місією", – сказав він.
У вересні генсек ОБСЄ Ламберто Заньєр повідомив, що жодна суттєва дискусія щодо направлення на Донбас поліцейської місії ОБСЄ наразі не ведеться. Він зазначив, що у ОБСЄ хочуть перш за все побачити, чи будуть проводитися вибори на окупованих територіях Донбасу, і якщо будуть, то коли, а після цього Бюро демократичних інститутів і прав людини має оцінити рівень безпеки у регіоні.
"Тоді ми зможемо оцінити, який міжнародний контингент потрібен для подальшої допомоги. Далі ми почнемо працювати над тим, щоб вибори відбулись належним чином і щоб міжнародні спостерігачі змогли їх безпечно відвідати", – повідомив генсек ОБСЄ.
У жовтні прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков ще раз підтвердив, що Путін в цілому погодився на розміщення збройної місії ОБСЄ на Донбасі. Проте наприкінці листопада Лавров заявив, що російська сторона не підтримує введення озброєної місії.
«Такої необхідності немає, ніяких воєнізованих місій ні ОБСЄ, ні будь-якої іншої структури, про що періодично говорять в Києві, не буде, ніхто навіть про них не думає», — сказав Лавров за підсумками переговорів голів МЗС у Мінську.
На початку 2017 року Порошенко обговорив розміщення озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі вже з новим головою організації Себастіаном Курцом у Києві. Перед цим Курц розповів про намір австрійського головування посилити технічні можливості СММ ОБСЄ, які допомагають контролювати дотримання режиму припинення вогню.
«Вітаю намір австрійського головування посилити технічні можливості СММ ОБСЄ. Це має важливе значення для контролю за дотриманням режиму припинення вогню та фіксування фактів постачання російських озброєнь та військовослужбовців на Донбас. Важливо продовжувати започатковану Німецьким головуванням роботу над питанням розміщення озброєної поліцейської місії ОБСЄ в регіоні», – сказав Порошенко.
Після цього Курц провів зустріч з міністром закордонних справ Росії Сєрґєєм Лавровим, під час якої виступив за розширення діяльності спеціальної моніторингової місії на нічний час. У свою чергу, Лавров підтримав пропозицію розширити таку діяльність спостерігачів та дозволити їм носіння стрілецької зброї. При цьому Лавров заявив, що введення поліцейської місії ОБСЄ суперечило б Мінським домовленостям.
Уже після інциденту з автомобілем патруля у квітні перший заступник голови СММ ОБСЄ Александр Хуг на прес-конференції в Києві заявив, що рішення про розгортання озброєної місії організації на Донбасі має приймати Постійна рада ОБСЄ. «На ухвалення таких рішень має повноваження Постійна ради ОБСЄ, яка може або змінити наш мандат або створити іншу місію», – заявив він.
Крім того, в день трагедії Петро Порошенко провів телефонну розмову з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном, під час якої запропонував активізувати розгляд питання про розміщення на Донбасі міжнародного миротворчого контингенту під егідою ООН.