Належними до Православної Церкви України вважаються себе 58% українців, що на 10% більше порівняно з червнем 2020 року. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке проходило 25-28 червня.
Читайте також: Свято чи "празнік"
Так, переважна більшість українців (73%) продовжують вважати себе православними. Ще 9% вважають себе греко-католиками, а 7% – атеїстами. Водночас вважають себе належними до Української Православної Церкви (Московський Патріархат) 25% (проти 21.5% у червні 2020 року). Крім цього, 12% таких респондентів вважають себе просто православними, без конкретизації Патріархату (проти 23% у червні 2020 року).
Серед трьох найбільших Церков України найбільше респондентів позитивно ставляться саме до Православної Церкви України – 52% українців, порівняно з червнем 2020 року цей показник зріс на 10%.
Відповідно серед предстоятелів трьох найбільших Церков України найбільше респондентів позитивно ставляться до Епіфанія – 45% українців, нейтрально – 38%, негативно – 6%. При цьому, порівняно з червнем 2020 року, стало більше тих, хто ставиться позитивно – показник зріс з 34% у червні 2020 року до 45% у червні 2021.
Читайте також: Христос і контркультура
У коментарі Тижню релігієзнавиця, докторка філософських наук, завідувачка Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Людмила Филипович зазначила, що кількість вірних ПЦУ надалі збільшуватиметься за умов правильної політики, яку буде провадити держава, а також – суспільство і церква.
"Держава надає гарантії вільного релігійного вибору, відповідно до Конституції. Нам би хотілося, щоб держава, можливо, була більш проукраїнською, і це було під час президентства Петра Порошенка. Зараз ми бачимо, що держава намагається зберігати нейтралітет. Але інколи її, як то кажуть, “закидає” в бік іншої православної церкви. Громадянське суспільство теж має певні запобіжники, які, без сумніву, необхідно масштабувати та розвивати, щоб пояснювати українцям: національна ідентичність прямо пов’язана з релігійним вибором. Це також робиться наукою, освітніми закладами, медіа, громадськими організаціями, які пояснюють історію православ’я в Україні, а також історію греко-католиків, римо-католиків, протестантів – усього конфесійного різноманіття сучасної України. Третій компонент – це церква. Якщо предстоятель церкви буде їздити, скажімо, на майбаху, довіра до нього падатиме. А якщо предстоятель церкви простий, комунікує з народом, їздить на відкриття храмів, відспівує козаків на козацьких могилах, тобто включений в національні процеси, довіра до такої людини, без сумніву зростатиме", – зазначила релігієзнавиця.
Людмила Филипович підкреслила, що сьогодні можна порівнювати позицію і стратегію двох православних церков: ПЦУ і УПЦ. ПЦУ демонструє принципи відкритого православ’я, комунікує з суспільством та владою. УПЦ ж, переконана релігієзнавиця, капсулюється, ізолюється, слабо реагує на трансформації, які є в українському суспільстві.
"Збільшення вірних ПЦУ на 10% якраз є показником правильної стратегії, яку обрав нинішній предстоятель ПЦУ Епіфаній. Він є прихильником так званої політики м’якої сили. Мені здається, що ця стратегія дає свої плоди. Треба чесно робити свою справу, що Епіфаній разом зі своїми священниками намагається реалізувати. Це і капеланство, адже найбільша кількість капеланів – це представники ПЦУ. Це так само і волонтерство. Я знаю, що священники ПЦУ постійно їздять на фронт, возять не лише фарбовані яйця і пасочки, але також тепловізори, обладнання. Вони дуже активні не лише в наданні послуг духовного характеру, а й підтримують військо фінансово, матеріально", – додала Филипович.
Опитування проводилось 25-28 червня методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1003 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.
У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.