Губенко Дмитро редактор відділу "Світ"

Завжди готові

ut.net.ua
22 Травня 2009, 00:00

 

19 травня у Радянському Союзі відзначали День піонерії. Саме цього дня у 1922 році на Всеросійській конференції комсомолу було засновано піонерську організацію. Спочатку вона носила ім’я Спартака і лише після смерті Владіміра Лєніна 1924 року отримала ім’я вождя світового пролетаріату. На відміну від скаутського руху, радянська піонерія була державною організацією і мала на меті ідеологічну індоктринацію молодого покоління. З часом піонери все далі відсувалися від свого скаутського коріння, аж доки піонерські табори не перетворилися на звичайні санаторно-розважальні комплекси.
 
Агонія радянської системи позначилася на її молодіжній політиці. У 1990–1991 роках піонерська організація поступово припинила своє існування в Україні, спочатку – в західних регіонах, а після розпаду СРСР – практично повсюдно. На арену вийшли десятки нових дитячих та молодіжних рухів. Тиждень спробував розібратися, до яких організацій можуть долучитися нині українські діти.
 
 
 [1331]
 
Генеральний секретар Світової організації скаутського руху Люк Паніссо розповів Тижню про те, як скаутинг бореться із суспільною кризою.
 
 Питання «що робити з дітьми?» було завжди актуальним, а в умовах кризи стало аж надто важливим. Ризик втратити роботу породжує у родинах стрес, що особливо позначається на дітях. Батьки, заклопотані турботами про хліб насущний, не приділяють достатньо уваги своїм дітям, яких вони і в часи добробуту часто залишають напризволяще. Як ці проблеми сучасного суспільства вирішує скаутинг, Тижню розповів генеральний секретар Світової організації скаутського руху Люк Паніссо.
 Люк Патерсон
 
У. Т.: Чим скаутський рух відрізняється від інших молодіжних рухів?  
 
– Скаутинг – це рух, що намагається допомогти молодим людям цілковито розкрити свій потенціал: фізичний, емоційний, духовний, інтелектуальний. Для цього ми маємо традиційні унікальні методи: лідерство через діяльність, життя в природі та систему малих груп. Але сьогодні дещо все ж таки змінюється: ми намагаємося дати відповідь кризі, що є не лише фінансовою, а й суспільною.
 
У Франції ми несемо скаутинг у передмістя Парижа, де живуть діти емігрантів, про яких ніхто не дбає. А вони мають бажання співати, танцювати, спілкуватися, і ми заохочуємо їх до цього. Звісно, це буде не оперний спів чи балет, а реп і техно. Але діти займатимуться цим у групах, структуровано. Оскільки такі пісні часто є дуже агресивними, вихователь спілкується з дітьми, запитує, що вони мають проти поліції чи родини. За допомогою цього діалогу ми намагаємося налаштувати дітей та підлітків на менш провокативний настрій.
 
У країнах, що розвиваються, скаути організовують майстер-кла­­си, на яких молодь може набути навичок роботи з деревом, металом, на швейній машинці. Хлопців та дівчат забирають після школи, з вулиць і вчать працювати разом. На вихідні ж вони виїжджають таборувати на природу. Дехто з цих дітей ніколи не виїжджав за межі міста! Це теж експеримент – як жити разом. Ми формуємо групи з шести – восьми осіб і кожному даємо просте завдання: підтримувати чистоту, шукати дрова… І вони усвідомлюють: якщо хтось із них не впорається зі своєю маленькою ділянкою роботи, страждатиме вся група. Так вони дізнаються про взаємозалежність людей, командну роботу, взаємодопомогу.
 
Зараз ми багато працюємо із сучасни­­ми технологіями: інтернетом, соціальними мережами. Та замість того, щоб привернути молодь до ком­п’ютерів, ми просто вчимо їх, що таке комп’ютер, інтернет, кілобайт, USB-порт. Якщо врешті-решт вони схочуть просто грати у ком­п’ютерні ігри – нехай, але вже матимуть комп’ютерну освіту.
 
Наша програма має бути привабливою, адже у нас багато конкурентів. У багатьох країнах батьки створюють для своїх дітей дуже щільний графік: зранку вони йдуть до школи, потім на футбольну секцію, після цього на заняття з піаніно… Але якщо ви поїдете до Африки, то побачите, що за межами великих міст скаутинг – це єдина молодіжна організація (іноді є ще церква). І скаути там беруть на себе навіть освіту дорослих, поширюють інформацію про СНІД, особисту гігієну тощо.
           
У. Т.: З часу заснування скаутингу в 1907 році лордом Робертом Бейденом-Пауелом цей рух мав також потужну релігійну складову. Що зараз є ідеологічною основою скаутингу?
 
– Духовний вимір у скаутингу завжди був фундаментальним. Та коли я веду мову про духовність, не маю на увазі релігію. Релігія може бути продовженням духовності. Але принциповим є те, що кожна молода людина, стаючи скаутом, приймає присягу – обіцяє поважати Бога і свою країну.
 
У. Т.: У країнах колишнього соц­­табору досі з недовірою ставляться до дитячих організацій скаутського типу, згадуючи про політичну складову піонерського руху. Яким чином подолати цю недовіру?

– Ще покоління тому тут дуже важко сприймали скаутинг. У піонерській організації навчали, як бути добрим членом партії. У скаутингу вчаться розвивати себе. Якби у радянські часи ви сказали, що хочете навчитися дбати про себе, думати про свою долю, вам відповіли б, що в цьому немає потреби, про вас піклується держава. Тому було складно пояснити людям, що це вони, а не держава відповідальні за своє майбутнє. У радянських словниках скаутинг описували як «буржуазну організацію молодих людей західного світу». Якщо людей так виховали, то важко змінити їхній менталітет. Але ми досягнули великого прогресу. Молоде покоління набагато відкритіше до скаутингу.  

 
Дитячі організації

 

 
 
КОЗАЧАТА
Рух дитячих громадських організацій, заснований на козацьких традиціях та вихованні патріотизму і національної свідомості. Організації козачат не об’єднані на національному рівні й переважно базуються у школах, де їхню роботу координують учителі народознавства та історії. До козачат приймають учнів середнього шкільного віку, в молодшій школі аналогом козачат нерідко є барвінчата.
 
НЕОПІОНЕРИ
Всеукраїнська піонерська організація імені В.І. Лєніна діє з 2002 року і, як і її радянська попередниця, ставить за мету комуністичне виховання молоді та пробудження у пролетарських дітях класової свідомості. Відновлена піонерія діє у зв’язці з Ленінською комуністичною спілкою молоді України (ЛКСМУ), членом Союзу комсомольських організацій – Всесоюзним Ленінським комуністичним союзом молоді (СКО-ВЛКСМ).
 
СКАУТИ
Національна організація скаутів України (НОСУ) – сформована в 2007 році всеукраїнська громадська організація, що представляє Україну у Всесвітній організації скаутського руху. НОСУ утворили три найбільші скаутські організації України: Національна скаутська організація України «Пласт», Всеукраїнська організація «СІЧ» та Всеукраїнська молодіжна громадська організація «СПОК». 
 
СПОРТИВНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 
Численні дитячі організації навчають молодь спорту, пропагуючи здоровий спосіб життя. Наприклад, Дитячий альпійський рух України організовує змагання з альпінізму, гірських лиж, тощо.

Екологічну свідомість у молоді намагаються формувати такі організації, як Всеукраїнська дитяча спілка "Екологічна варта", Українська молодіжна екологічна ліга тощо.