ГУР на порталі War&Sanctions оприлюднив чергову порцію інформації про використання західних компонентів при виробництві російських безпілотників. Цього разу дослідили FPV-крила «Молнія» та аналог Орлану «Фенікс». В їхньому нутрі українськими фахівцями знайдено не лише начинку китайського походження, що вже нікого й не дивує, але й компоненти вироблені у Швейцарії, США та Нідерландах.
Чому так відбувається? Чому країни, які допомагають Україні протистояти агресору, водночас дозволяють постачати тому ж агресору, деталі зі своїх підприємств – питання, на яке немає однозначної відповіді, та й не може бути. З одного боку, країна терорист робить усе можливе і не можливе, щоб правдами й неправдами здобути те, що їй потрібно, аби вбивати українців. З іншого боку, для когось бізнес – це лише бізнес, хтось ухвалює санкції, проте не переймається контролем їхнього дотримання. Одним словом – проблеми індіанців шерифа не надто турбують, то ж про проблему треба говорити, кричати і навіть тикати в неї носом.
«Молнія» – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 кілометрів та бойову частину до 5 кілограмів, що в десять разів менше за «шахідівську».
Окрім полювання на військові цілі, Росія використовує «Молнії» для терору мирного населення у наближених до лінії фронту містах та районах. У листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка та торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді було поранено кількох людей. Враховуючи те, що БПЛА керується та направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю атаки. Раніше Росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.
«Молнія» має доволі просту конструкцію та дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролеру, камери та більшості електронних компонентів відповідає китайським виробникам – FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.
Проте, китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon.
«Фенікс» – розвідувальний БПЛА, який його розробник – російське ООО «ТАИП» називає «розвитком Орлану-10». «Начинка» містить компоненти з маркуванням виробників з пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів та Тайваню. Найбільше – 7 компонентів – мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу.
Нагадаємо, раніше на порталі War&Sanctions було опубліковано компонентну базу інших «новітніх» російських БПЛА – С-70 «Охотнік», «Пародія» та «Гербера».