Через позицію Угорщини Брюссель досі не може погодити надання Україні 90-мільярдного кредиту, перші транші якого мали надійти вже в квітні. Наскільки критичною буде для нас зупинка фінансування? Чи зможе Україна компенсувати нестачу коштів своїми силами?
Дочекатися угорських виборів
12 квітня 2026 року має стати справжнім судним днем для України й усієї Європи. Саме тоді відбудуться чергові парламентські вибори в Угорщині, після яких партія «Фідес» та Віктор Орбан можуть втратити владу вперше за 16 років. Якщо вірити Politico, перевага опозиційної партії «Тиса» на кінець березня становить 12 пунктів (вона може набрати 51 % проти 39 % у «Фідес»).
Лише після поразки Орбана, як сподіваються у Брюсселі, ЄС зможе нарешті одностайно ухвалити фінальне рішення про надання Україні 90 млрд євро кредиту. Саме Угорщина є країною, що застосовує офіційне вето, тоді як Словаччина лише висловлюється проти, не задіюючи правових механізмів.
Так чи так, промосковська позиція угорців поставила Україну на межу надскладної фінансової ситуації. За оцінкою Bloomberg, за відсутності допомоги ми вже через два місяці почнемо відчувати гостру нестачу коштів. Особливо прикрою така ситуація є на тлі того, що Росія паралельно отримує значні вигоди з огляду на підвищення цін на енергоносії внаслідок війни на Близькому Сході.
Орбан і труба — російська спецоперація?
Рішення про 90 млн «кредиту, який не потрібно повертати» (згідно з текстом документа, це треба буде робити з майбутніх російських репарацій) було тріумфально ухвалене наприкінці 2025 року. Позаяк Україна мала достатньо накопичень для фінансування своїх видатків у першому кварталі 2026-го (кредит МВФ, залишки від програм ERA G7 та Ukraine Facility), початок виплат від ЄС планувався на квітень.
Однак Угорщина, що спочатку погодилася з наданням кредиту, заблокувала рішення 20 лютого після історії з нафтопроводом «Дружба». Складно позбутися думки, що все це було сплановано кремлівською спецурою: ударом по власній трубі не тільки позбавити Україну фінансування, а й дати в руки Орбану інструмент передвиборчої пропаганди.
Оскільки про зміну позиції Будапешта не йдеться щонайменше до набрання чинності новим урядом, у квітні ми точно не отримаємо цих коштів. За оптимістичного сценарію перші надходження будуть здійснені у червні. Катастрофічний сценарій — збереження влади Орбаном — відтермінує надання кредиту ще більше.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн переконує, що кошти будуть надані в будь-якому разі: «Кредит заблокований, оскільки один лідер не дотримується свого слова. Але повторю те, що казала у Києві: ми виконаємо свою обіцянку так чи інакше».
Однак уже зараз нам потрібно готуватися до складного проміжку часу, коли накопичені кошти закінчаться, а нові ще не надійдуть.
Бюджетні інструменти пожежогасіння
Утім, підстав для паніки поки немає. Варто одразу нагадати, що нікуди не подінуться власні надходження українського бюджету, коштом яких фінансується трохи менше половини всіх видатків.
У такій ситуації держава має два фіскальні (бюджетні) інструменти.
- Перший — скорочення видатків (секвестр бюджету). Наприклад, через тимчасове заморожування капітальних проєктів, затримування виплат працівникам бюджетної сфери чи соціальної підтримки населення.
- Другий — підвищення податків. Саме зараз уряд намагається пролобіювати через Верховну Раду масштабні зміни податкового законодавства, нібито потрібні для продовження підтримки Міжнародного валютного фонду. Йдеться про оподаткування доходів від цифрових платформ, скасування пільг на безмитне ввезення посилок, запровадження ПДВ для ФОПів та закріплення ставки військового збору на рівні 5 % після завершення дії воєнного стану.
Підвищення податків завжди є ударом по національній економіці, тим паче в умовах великої війни. Такі заходи, як ПДВ для ФОПів, загрожують фактичним знищенням спрощеної системи оподаткування, завдяки якій українські малий та середній бізнес можуть якось виживати. Парадоксально, але МВФ і партнери нібито хочуть допомогти нам кредитами, але натомість просять знищити власну економіку.
Відповідно, податковий інструмент є небажаним, малоефективним і просто шкідливим. Варіант із тимчасовим зменшенням видатків бюджету є привабливішим, особливо якщо затримка з фінансуванням не буде тривалою.
Друкарський станок, ОВДП та інші заходи
Найочевидніший з-поміж способів пережити складний період — грошова емісія (друк грошей). Голова Нацбанку Андрій Пишний в інтерв’ю для Bloomberg нещодавно казав, що НБУ готовий збільшити кредитування Міністерства фінансів у разі зупинки міжнародної допомоги.
Емісія є найшвидшим способом отримання коштів, проте вона надзвичайно небезпечна через загрозу зростання інфляції. НБУ був змушений «друкувати» гривню у 2022 році, що в підсумку розігнало інфляцію до понад 26 %. Зрозуміло, що повернення до такої практики є максимально небажаною, однак цілком реалістичною перспективою.
Ще одним заходом може стати активізація внутрішніх запозичень через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Уряд може спробувати залучити більше грошей від банків і громадян, підвищуючи ставки за ОВДП. Однак, враховуючи, що ці ставки вже й так перебувають на надзвичайно високому рівні (14–17 %), невідомо, наскільки ще може зрости попит на облігації після чергового підвищення.
Зрештою, завжди існує варіант залучення кредитів або грантів від окремих партнерів. Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, країни Скандинавії, інші наші послідовні партнери можуть надати кошти поза межами загальноєвропейського бюджету, якщо наша ситуація буде справді катастрофічною. Їм не повинно бути складно знайти потрібні нам щомісяця додаткових 4–6 млрд євро. Про це казав і президент Зеленський: «Вони знайдуть варіанти, як частково нас фінансувати. Я вважаю, що в будь-якому випадку, навіть знаходячи альтернативні, тимчасові кроки, в ЄС повинні знайти вихід».
Запас міцності до кінця літа
Критична тривалість відсутності фінансування — 2–3 місяці після вичерпання накопичень у червні. Тобто якщо кошти від ЄС не почнуть надходити до вересня, можна буде говорити про апокаліптичний сценарій. Тоді Україна ризикує зіткнутися з девальвацією гривні та втратою економічної стабільності, яку так старанно вибудовували протягом чотирьох років.
Варто розуміти: запас міцності в українського бюджету є щонайменше до кінця літа. На цьому запасі, разом із комплексом описаних вище заходів, Україна має дочекатися, поки 90 млрд євро будуть розблоковані.
Знову ж таки, багато чого стане зрозуміло вже в ніч на 13 квітня, коли будуть оприлюднені перші результати угорських виборів.
