П’ять років тому все почалося з проблем кількох великих фінустанов: Промінвестбанку, Надра Банку, Родовід Банку та Укрпромбанку, який у результаті збанкрутував. Натомість 2013-го з труднощами наразі зіткнулися лише невеликі банки, більшість із яких не входять навіть до першої сотні за розміром активів. Ще одна відмінність: НБУ сьогодні дивним чином не поспішає захистити права вкладників проблемних фінустанов, просто не помічаючи їх. Постраждалі припускають: це може бути пов’язано з тим, що до банків, яким вони довірили свої гроші, мають стосунок наближені до влади персоналії.
Відсотки як принада
Як і напередодні кризи 2008 року, в часи фінансового голоду, зараз чимало банків (переважно середніх та дрібних) залучають депозити під 23–27%. І це в умовах офіційної нульової інфляції! Зазвичай, якщо в одній фінустанові одночасно пропонуються ставки за депозитами понад 20% та непідйомні для позичальника умови для отримання кредиту, отже, вона вкрай потребує готівки й не збирається найближчим часом нікого кредитувати, принаймні якщо це не наближені до неї компанії та особи. Щось подібне нині відбувається в ПрАТ «Комерційний банк «Даніель», стверджують його клієнти. «На початку 2013 року я вирішив вкласти гроші в «Даніель», адже він пропонував дуже привабливу ставку – 25%, – розповідає підприємець Олександр С., один із членів ініціативної групи вкладників цього банку, які нині намагаються повернути свої кошти. – Оформив три вклади: на себе, на дружину й відкрив рахунок для власної фірми». Але коли у вересні захотів забрати гроші, почалися проблеми. «Як виявилося, багато вкладників такі негаразди відчули ще з кінця 2012 року, з приходом нового інвестора, – пригадує Олександр. – Коли я прийшов уперше у відділення на Саксаганського, 3а, тоді воно було центральним, на прохання видати гроші мені заявили, що це можна зробити тільки у відділенні на вулиці Ковпака, 17. Але коли приїхав туди, то побачив кілька сотень людей, які буквально штурмували офіс. Особливо вразили юрби пенсіонерів, що намагалися забрати свої пенсійні вклади».
Читайте також: Вичерпуючи запас міцності: у банківській системі може статись колапс
За словами ошуканих вкладників, починаючи з листопада 2012-го, після зміни власника, «Даніель» став відчувати гостру проблему з ліквідністю і заморозив майже всі платежі з поточних рахунків юридичних осіб, а також припинив видавати депозити, термін дії яких сплив. При цьому і далі активно залучав кошти фізичних осіб. Понад те, став змушувати клієнтів переоформляти договори на нові терміни й увів обмеження на виплату грошей. Уже з березня діє ініціативна група вкладників, які борються за повернення своїх коштів, до якої входить кілька сотень людей. «На жаль, поки що ми досягли мізерних результатів, – розповідає Олександр С. – Якщо щось і виплачується, то це смішні суми, спочатку 200 грн щотижня, тепер 1000 грн. І все це в одному відділенні на Ковпака, де вже із сьомої ранку не проштовхнутися, у приміщенні постійно перебувають із півсотні клієнтів, дихати важко, особливо літнім людям. Зрозуміло, що більшість тих самих підприємців не мають часу та бажання вистоювати величезні черги, тому просто пролонгують свої депозити в надії на Фонд гарантування вкладів. Я не хочу називати прізвище, бо боюся, що тоді не отримаю своїх грошей, оскільки мало вірю, що справа дійде до введення Нацбанком у цій фінустанові тимчасової адміністрації та чесного повернення коштів».
Недієздатний регулятор
«У випадку «Даніеля» йдеться щонайменше про 5 тис. вкладників і приблизно 500 млн грн, – каже Віталій Черняховський, правозахисник, керівник громадянської кампанії «Форум порятунку Києва». – Проблема з невиплатами депозитів є не тільки в столиці, а й у всіх містах, де діє ця установа, зокрема Одесі, Хмельницькому, Броварах тощо». Вкладники стверджують, що керівництво банку щомісяця обіцяло, мовляв, ще трохи – і гроші почнуть виплачуватися в нормальному режимі. Але цього так і не сталося. Тоді люди перейшли до відкритих протестів – спочатку під «Даніелем», потім уже під НБУ. Однак їхні сподівання на адекватну реакцію регулятора виявилися марними. «25 вересня, після акції вкладників під стінами Нацбанку, заступник директора департаменту пруденційного нагляду НБУ Наталія Чаус пообіцяла, що буде проведена перевірка банку, – розповідає Віталій Черняховський. – Однак жодних її результатів, як і офіційних коментарів, досі немає. 16 жовтня, під час ще одного протесту, до нас уже ніхто не вийшов. Я не маю жодних сумнівів, що в таких діях Нацбанку має місце корупційна складова. До того ж на рівні керівництва, адже як можна не бачити речей, які кояться в тому самому «Даніелі» після кількох акцій протесту, де вже навіть юридичним особам, чиї гроші не захищені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, просто не видають їхніх поточних коштів. Тобто вони не можуть вести нормальну операційну діяльність. Є вже кілька судових рішень на користь вкладників про арешт майна банку, але тут спливає цікава ситуація: майже ніякого рухомого та нерухомого майна, взагалі активів у «Даніеля» немає. Навіть свої офіси він орендує, тобто арешт накладати фактично ні на що. І всього цього просто не бажає бачити НБУ. Таке враження, що «Даніелю» дають час (на що саме, наразі не зрозуміло), принципово не вводячи тимчасової адміністрації».
Читайте також: Банківське ложе для обраних
«Якщо в цього банку склад акціонерів змінюється кожен місяць-два, субборг становить, за отриманою під час нашого особистого розслідування інформацією, близько 40 млн грн, він постійно змінює адресу центрального офісу, в регіонах відділення взагалі мертві, зрештою, що головне, не видаються гроші тисячам вкладників, то які ще потрібні докази для НБУ, щоб увести тимчасову адміністрацію й почати повертати гроші людям через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб?» – обурюється Олександр С.
Тижню так і не вдалося дістати коментарі від самого «Даніеля»: за всіма зазначеними на офіційній сторінці установи та підказаними ініціативною групою телефонами ніхто не відповідав. Натомість на його сайті нещодавно було розміщено повідомлення такого змісту: «56,4 млн грн виплатив «Даніель» клієнтам – фізичним особам починаючи з 23 вересня по 18 жовтня 2013 року включно – термін функціонування Програми стабілізації виплат. Програму розробили фахівці банку з метою усунення проблеми затримки платежів, яка утворилася через дефіцит ліквідності. Наразі, відповідно до умов Програми, вже налагоджені своєчасні соціальні виплати, у тому числі й пенсійні. Сьогодні менеджмент банку і його акціонери докладають максимум зусиль щодо нормалізації життєдіяльності банку в цілому. Нагадаємо, що Програма стабілізації виплат діє з 23 вересня 2013-го і розрахована на півроку. Основна її мета – систематизація усіх виплат клієнтам». Тиждень натомість очікує відповіді від НБУ на наш запит щодо ситуації навколо «Даніеля».
Високий дах?
Віталій Черняховський стверджує, що така ситуація склалася ще в кількох невеликих фінустановах, зокрема Експобанку та Західінкомбанку. «В Експобанку вкладників, які вимагали видачі грошей, старалися залякати та втримати від проведення акцій протесту під НБУ, – розповідає правозахисник. – Ця установа насамперед має проблеми з поточними рахунками. І хоча вже навіть є кримінальна справа, процес майже не рухається. Кажуть, що в керівництві банку – люди нардепа-регіонала Юрія Іванющенка».
Нещодавно в ЗМІ потрапила інформація, що Західінкомбанк уже протягом п’яти років не повертає своїм вкладникам депозити в повному обсязі. Прикметно, що він ще в 2009-му, за старого власника депутата Луцької міської ради Василя Гаврилишина, потрапив у скрутне становище, й тоді НБУ запровадив там тимчасову адміністрацію. Однак 2012-го вона була виведена, а банк змінив господарів. Зокрема, тепер, за офіційними даними, співвласником Західінкомбанку через офшорну компанію є Арсен Іванющенко, син Юрія Іванющенка. До речі, з останнім віднедавна деякі ЗМІ пов’язують і Родовід Банк. «Даніель», за інформацією джерел Тижня, 2012-го був проданий невідомим донецьким бізнесменам. Натомість ошукані вкладники переконують, що віднедавна до цієї фінустанови має стосунок вельми впливова особа.
«Відомо, що одночасно до кількох проблемних банків зараз має причетність одна людина чи її оточення. І це аж ніяк не випадково, – на умовах анонімності розповів Тижню член правління однієї з фінустанов. – Тут може діяти досить проста схема. Ще з кінця 2011 року ця людина почала скуповувати проблемні маленькі банки. З позичальників вибивають борги, паралельно збирають депозити під фантастичні відсотки, а потім ці гроші виводять через кредити своїм фірмам, користуючись тим, що НБУ всього того не помічає. Далі можна очікувати банкрутство згаданих фінустанов».
Сам факт зухвалої поведінки проблемних банків і брак адекватної реакції НБУ цілком можуть свідчити про те, що ці фінустанови мають впливових покровителів на високих посадах. Та якщо в ситуацію не втрутиться держава, вона цілком може набути широкого резонансу і, як це сталося 2008 року, спровокувати паніку вже не лише серед вкладників малих банків. А це вже становить серйозну загрозу стабільності всієї банківської системи країни.