Поглянувши на основні, найбільш поширені позиції, пропоновані в Донецьку «офіційно», можна побачити таке. Медицина — одна з найпроблемніших галузей у «республіці»: відплив тут стабільний. Мова передусім про районні поліклініки, де медсестри й терапевти дедалі частіше звільняються через збільшення «паперової» роботи й невеликий оклад. Центр зайнятості пропонує лікарю середній заробіток близько 4500 руб. (2200 грн). Це стосується посад онколога, нарколога, спеціаліста з функціональної діагностики. Найбільша зарплата тут у лікаря невідкладної допомоги — 9200 руб. (4300 грн). Прикметно, що за вакансією «двірник» у Донецьку відкрито аж 36 позицій із зарплатою 3500 руб. (близько 1600 грн), що лише на 1 тис. руб. менше за середню зарплату лікаря в «ДНР».
Учителі та викладачі можуть знайти себе на донецькому ринку праці за 4500 руб. (2100 грн). Щоправда, попит на них значно зменшився в самому Донецьку і зріс у містечках на кшталт Харцизька, де географію часто мусять викладати математики. Однак є попит і на більш високооплачувану роботу. Наприклад, водій трамвая в Донецьку отримає 10 тис. руб. (трохи менше ніж 5 тис. грн), а тролейбуса — 8900 руб. (близько 4200 грн). У великих торговельних мережах на кшталт місцевого «Амстору» та інших супермаркетів оклади вже на порядок вищі. Так, у колишньому «Варусі», що зветься тепер «Парус», кваліфікованому бухгалтерові пропонують 13 тис. руб. (понад 6 тис. грн). У касира торгової зали зарплата буде 7 тис. руб. (близько 3400 грн). А ось у касира «центрального республіканського банку» (таких вакансій тільки в Донецьку відкрито 10) ставка буде 10 тис. руб. (близько 5 тис. грн).
Читайте також: Без шансів
Зовсім сумна картина зберігається в шахтній галузі, котра є візитною карткою регіону. На сайті того ж таки центру зайнятості «ДНР» практично неможливо знайти жодної гірничої вакансії. Це і зрозуміло: рудники, що опинилися після блокади під «зовнішнім управлінням», у кращому разі заморожують видобуток, не припиняючи відкачувати воду й відправляючи людей у відпустки. У гіршому (що відбувається частіше) гірників скорочують, а шахту просто затоплюють. У поодиноких місцях, де за кілька тижнів устигли перезапустити виробництво, обнуляється український трудовий стаж, а зарплата стає істотно меншою, як і сам персонал. Тому надій у шахтарів на трудовому ринку в ОРДіЛО немає.
Днями поспілкувався з гірником макіївської шахти «Щегловська-Глибока», який детально описав ситуацію: «Тут неподалік є (чи вже була) шахта «Бутовська». Певний час вона просто стояла, там навіть вояки господарювали. Коли шахтарі повернулися, бракувало багато чого. Тиждень тому слюсар-сусід спускався туди: води під стовбуром уже по пояс, утоплено все обладнання, не дали нічого вивезти. Шахту «Чайкине» теж гасять, але звідти видають усе обладнання й кріплення. Звідти вода теж потече до нашої: нас сполучає виробка завдовжки понад 5 км. Більшість із нас чекає, коли блокада закінчиться: одиниці розуміють, що торгувати з ворогом — абсурд, але коли нічим годувати дітей, політика відходить далеко на другий план. Зарплату нам не видали ще за січень, хоча отримуємо її в гривнях через Укргазбанк. Нещодавно дружини гірників приїжджали до директора шахти й вимагали грошей. Їм сказали, що коштів немає, і на цьому все закінчилося».
Читайте також: «Порєшаєм»
З’явилися в Донецьку й оголошення, які часто можна було бачити до війни. Це абстрактні «потрібні активні та комунікабельні працівники» або ж «офісна робота» без трудового досвіду. Зателефонуєте на вказаний там номер — вас запросять прийти на співбесіду для роботи в торгівлі. Деталі обіцяють уточнити вже на місці. По суті, мова про торговельних представників та мережевий маркетинг, який у «ДНР» тільки-но починає відроджуватися. Є і більш нестандартні оголошення, коли підприємець реєструє ремонтну компанію, набирає персонал через той-таки центр зайнятості (зазвичай вантажників та слюсарів) і пропонує свої послуги населенню у вигляді оголошення «чоловік на годину». Ідеться про сантехнічні роботи, ремонт квартир або перевезення вантажів.
Останнім часом можна знайти себе і в культурній царині. У донецьких театрах та філармонії є попит як на гардеробників з окладом 6 тис. руб. (близько 3 тис. грн), так і на костюмерів та навіть промоутерів, зарплати яких варіюються від 8 до 10 тис. руб.
Не забуваймо і про те, що однією з найпоширеніших «професій» залишається робота найманця, коли рядовому бойовику, який підписав контракт, платитимуть 15 тис. руб. (трохи більше ніж 7 тис. грн).