Саломе Зурабішвілі, яка виграла президентські вибори в Грузії, не вважає, що зараз відповідний час для співпраці з Росією. Про це йдеться в інтерв'ю російській службі BBC.
"Не думаю, що, поки Росія веде себе так, як зараз, з урахуванням того, що відбувається на лінії окупації, де викрадають людей, і ця лінія рухається вглиб нашої території, все ближче до Тбілісі… з урахуванням того, як Росія зараз веде себе щодо України, не думаю, що все це означає, що ми можемо прямо зараз перейти до співпраці", – зауважила вона.
За її словами, Грузія займає проєвропейську позицію, і у випадку, якщо Європа і США почнуть діалог з Росією, тоді, звичайно, Грузія не залишиться осторонь.
Наголошується, що ЦВК Грузії в четвер опублікувала дані другого туру президентських виборів після підрахунку 100% голосів. Зурабішвілі набирає 59,52% голосів.
Нагадаємо ,за даними з 99.87% виборчих дільниць, що надійшли до Центральної виборчої комісії Грузії, Саломе Зурабішвілі – незалежний кандидат, підтриманий "Грузинською мрією", отримала 59.54% голосів виборців.
Раніше Зурабішвілі заявила, що в соціальних мережах отримала погрози на свою адресу, а також на адресу своїх дітей. "В останні дні, 9,10, і 11 листопада на адресу її дітей – Теймураза та Кетеван, а також їй особисто були відправлені короткі текстові та звукові повідомлення, в яких явно простежується загроза життю. За її словами, були чітко сказані слова "продірявлю лоб", "вашу кров вип'ю". Кандидат в президенти зауважила, що загроза реальна, і стверджує, що автори повідомлень ідентифіковані як "колишні військові, виходячи зі своїх статусів, пов'язані з ЄНР ("Єдиний національний рух", – Ред.) і їх керівниками".
Своєю, МВС Грузії розпочало розслідування за фактом погроз на адресу Зурабішвілі та членів її сім'ї. Наголошується, що слідство ведеться за фактом несанкціонованого проникнення у комп'ютерну систему та погрози. Порушення передбачено статтею 284 Кримінального кодексу Грузії та частиною першою статті 151 Кримінального кодексу Грузії. Наразі ведуться слідчі дії.
Сьогоднішні вибори президента Грузії востаннє пройдуть шляхом прямого загального голосування. Відповідно до змін до конституції, з 2024 року обрання глави держави стане прерогативою спеціальних виборників, яких призначатиме парламент. Виборцям належить обрати главу держави терміном на шість років. Згідно з поправками до конституції, які вступлять в силу одразу після інавгурації, повноваження новообраного президента будуть обмежені. Президент залишиться главою держави і головнокомандувачем, однак буде узгоджувати свої дії з урядом.