Заощаджувати vs витрачати

Уряди країн світу останнім часом намагаються відродити попит – це потрібно, щоб зберегти наявну економічну модель. Модель, яка ґрунтується на споживанні, що постійно зростає, і надширокому використанні реклами. Так, маркетингові витрати найуживаніших побутових товарів на кшталт пральних порошків у кілька разів перевищують витрати на їх фізичне виробництво. 

 

Отже, на рекламні заклики не слід вестися взагалі, особливо в умовах, коли грошей стає менше, – про споживання у старих обсягах краще забути. Нинішні непрості часи в економіці – чудовий шанс привчитися купувати лише необхідні товари. Якщо раніше для обмеження неконтрольованих імпульсів «купити негайно» бракувало самодисципліни, то тепер на допомогу приходить худий гаманець.

 

Для періоду «ломки», коли придбати щось дуже хочеться, але потрібно думати і про заощадження, раджу дотримуватися простого правила: відкладіть купівлю дорогих речей на потім. Дайте собі на кожних $100 ціни один додатковий день на роздуми. Тобто, перш ніж придбати чергові джинси за 100 баксів, краще день подумайте. Про мобільник за 500 у. о. подумайте зайвих 5 днів: чи справді він вам так потрібен, коли стара перевірена трубка ще зможе працювати кілька років. 

 

Купувати приходьте із заготовленим списком потрібних речей і в жодному разі не виходьте за його межі! Робота супермаркетів, їх оформлення та розташування товарів, напрямок вашого руху і навіть музика спрямовані на те, щоб змусити вас зробити непотрібні закупівлі.

 

Обов’язково тримайте суму, що дорівнює вашому місячному доходу, як «аварійний фонд» – це мінімум, що пом’якшить несподівані удари долі. Ще краще накопичити резервний фонд у розмірі 4–6 ваших місячних зарплат – такий буфер допоможе пережити навіть втрату роботи і дасть змогу спокійніше і на значно вигідніших умовах знайти нову.

 

Лише після того, як ви накопичили такий фонд, можна подумати і про витрати. Але не на купівлю речей, а на інвестиції! Так, щоб ваші гроші працювали і приносили дохід.

 

Є ще один цікавий момент. Надмірне споживання, постійне придбання речей обмежують, а не збільшують свободу. За останніми психологічними дослідженнями, надто велика кількість варіантів (більш ніж 5–7), по-перше, паралізує людину і позбавляє її внутрішнього комфорту, змушуючи постійно відповідати на запитання: а чи правильний вибір я зробив? Крім того, вибір із великої кількості варіантів приносить людям менше щастя, ніж із невеликої: у першому випадку цінність кожного з них розмивається. Отже, купуйте менше, живіть щасливіше!

Споживча активність у світі знижується, обсяг продажу найрізноманітніших товарів, від лимонаду до автомобілів, суттєво зменшується, іноді навіть на десятки відсотків. І що, є сенс у ситуації, коли більшість відмовляється від покупок, давати пораду робити навпаки?

 

Саме так. Найуспішніший і найбагатший інвестор у світі Воррен Баффет так сформулював базовий принцип своєї діяльності: я купую, коли інші продають, і продаю, коли інші купують. Цю саму сентенцію у дещо перефразованій формі можна застосувати і до споживання: витрачайте, коли інші заощаджують, і заощаджуйте, коли інші витрачають. Це дасть змогу обміняти гроші, які
є – і про це не слід забувати – лише еквівалентом матеріальних цінностей, на ці матеріальні цінності з максимальною вигодою.

 

Економічний бум, який світ і ми разом із ним спостерігали ще півроку тому, – це період, коли грошей було не просто багато, а забагато. А коли їх забагато, гроші стають дешевшими. Населення в цей час активно витрачало: справді, а навіщо собі в чомусь відмовляти, завтра матимемо ще. Понад те, активно купували і на гроші, «позичені з майбутнього»: банки і торговельні заклади ледве за поли не хапали, пропонуючи «легкі» кредити, які можна отримати за кілька хвилин фактично без підтвердження платоспроможності.

 

Побічним наслідком такої дешевизни грошей стало немотивоване зростання цін майже на всі групи товарів. Пам’ятаєте у вересні яблука по 10–12 грн чи кавуни по 2 грн за кілограм, а продавець і не думав торгуватися? Але підвищена споживча активність давала змогу малювати на цінниках завищені цифри: не купиш ти, то купить хтось інший. Якщо не за готівку, то у кредит.

 

Зате нині ситуація змінилася на протилежну. Грошей поменшало, і їхня вартість зросла. Відповідно ринок продавця став ринком покупця – людина з грішми в кишені визначає правила гри.

 

Показово, що, попри інфляцію, яка перевищила 20% за підсумками 2008 року, ціни протягом останнього місяця відчутно не зросли. Звісно, це стосується не всіх товарних груп: деякі комерсанти намагаються компенсувати спад продажу підвищенням ціни на товар: мовляв, куплять мало, але дорого. Проте ця тактика є однозначно програшною, адже внаслідок того, що протягом кількох останніх років обсяг споживання в Україні стрімко зростав, бізнес очікував на таку динаміку і надалі й відповідно нарощував виробництво та імпорт. Зараз ці накопичені і непродані товари, не кажучи вже про виробничі ресурси та торговельну інфраструктуру, – мертвий вантаж. І власник намагається його якнайшвидше продати. Понад те, насправді ніхто не знає, наскільки завищеною була ціна, яку ми платили влітку, і якою була собівартість для продавця. Втім, усе це теорія, а на практиці холодильник чи телевізор можна купити дешевше, ніж він коштував улітку. Якщо і не тієї самої моделі, то іншого виробника з такими самими споживчими характеристиками.

 

Окреме питання – ціни на послуги. Тим, хто планував ремонт у квартирі, але відклав його внаслідок неможливості знайти кваліфікованих робітників за прийнятні гроші, слід поцікавитися ситуацією зараз. Те саме стосується і будматеріалів. Кілька днів тому автор цих рядків купував керамічну плитку і був здивований тим, що вказана в чеку ціна виявилася нижчою, ніж на вітрині. Знижка була запроваджена по факту, і покупець про неї навіть не підозрював.

 

Певна річ, заклик витрачати не означає бездумного тринькання грошей на непотріб. І, звісно ж, купувати «на останні» також не слід. Але «скиртування» коштів у ситуації, коли на них можна придбати справді потрібний вам товар, – не найвигідніша споживча стратегія. Зараз людина з готівкою – король ситуації. І не соромтеся питати про знижку: в більшості випадків вам підуть назустріч.