Обласна прокуратура Донеччини звітує про кілька резонансних проваджень, розпочатих впродовж останнього місяця. Зокрема, це справа Михайла Желтякова, який з червня 2015 року займав посаду «міністра культури ДНР» та сприяв фактичній забороні української культури, мистецтва і кінематографії.
За його вказівками під виглядом боротьби з екстремізмом, з бібліотечного фонду вилучаються твори українських авторів, а культурна спадщина Донеччини позиціонується як частина історії РФ. Крім того, через підконтрольні «міністерству» установи зловмисник формує у місцевих мешканців думки про легітимність окупаційної влади. За це “міністру” світить строк від п’яти до 15 років.
Також заочно судитимуть представника НЗФ РФ, який воював проти ЗСУ в районі селища Бетманове Ясинуватського району. У січні 2015 року бойовик здійснював відеозйомку поранених військовослужбовців ЗСУ, які потрапили до полону НЗФ та не надав останнім медичну допомогу.
Ще п’ятьох учасників злочинної озброєної організації заочно судитимуть на Донеччині за розбійні напади на підприємства та адмінбудівлі. Крім того, терористи викрали начальника кримінальної міліції та начальника сектору карного розшуку Краснолиманського МВ ГУМВС України, завдали їм тяжких тілесних ушкоджень, погрожували родині та викрали їхню зброю. Їх судитимуть за вісьмома статтями, наразі всі злочинці знаходяться в розшуку.
Заочно повідомили про підозру бойовику НЗФ РФ, який з травня 2014 року воював проти ЗСУ в районі Слов’янська та Дебальцеве. Ним є заступник командира однієї з розвідувальних рот «Крим» 3 окремої мотострілецької бригади 1 Армійського корпусу Народної міліції «ДНР».
Читайте також: Нестрашний суд. Як українська Феміда карає сепаратистів
Усі справи відкриті заочно, тобто без прямої участі підозрюваних. Суд діє у такий спосіб у випадку, якщо підозрюваний переховується та ухиляється від відповідальності. Факт відкриття справ є однозначно позитивним, однак виникають сумніви щодо доцільності застосування спеціального судового провадження до колаборантів та терористів у ОРДЛО.
Як пояснила юристка-аналітикиня Східноукраїнського центру громадських ініціатив Юлія Чистякова у коментарі Тижню, Інтерпол не займається екстрадицією військових злочинців. Відповідальність падає на державу, де знаходиться розшукувана особа: “В більшості випадків ми розуміємо, що це Російська Федерація і тут на добру волю не слід сподіватись”.
Ефективність заочного судочинства, з однієї сторони, хоч якийсь інструмент впливу на судовий процес та спосіб не допускати його буксування та винести вирок. Однак на практиці самі судді неохоче використовують ці механізми, оскільки особи, яких викликають до суду не з’являються. “Відкривається певна техніка, яка дозволяє якомога більше затягувати строки провадження і це погано впливає на процес притягнення до відповідальності. Крім того, це негативно впливає на постраждалих, які бачать, що їхні справи без кінця тягнуться в часі”, – пояснила Юлія Чистякова.
Загалом, якщо брати загальну тенденцію, то “пацієнт скоріше мертвий, ніж живий”, стверджує Юлія Чистякова. Серед вироків, які все ж винесли в рамках спеціального судового провадження за останній час щодо військових злочинів, наводить лише вирок Лисичанського міського суду від 26.02.2018, Димитровського міського суду від 16.09.2019 р. та Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31.05.2019 р.
Також юристка зазначає, що важливим є момент щодо ухвал про застосування механізму спеціального судового провадження (заочних вироків) – такі ухвали не можна оскаржити у суді вищої інстанції. Тому якщо суд не задовольняє клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, вона не підлягає апеляційному оскарженню.