Автор відзначає, що рішення Київради, яке перекреслило надії власників кіосків на укладення з містом хоча б договорів сервітуту (права обмеженого землекористування), було ухвалено рік тому. Тоді в КМДА вперше здогадалися в обмін на дозвіл на розміщення кіоску вимагати від підприємців сплати пайових внесків.
Такі внески, згідно з висновками науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В. М. Корецького, як постійний платіж власниками конструкцій незаконні. Неправомірно навіть вимагати одноразову їх сплату від тих із них, хто раніше мав чинні договори оренди на ділянку під своєю конструкцією і досі вносить за неї плату або земельний податок.
«Брати участь у такому «лохотроні» більшість кіоскерів відмовляються. Як наслідок – торік замість запланованих столичною владою 150 млн грн до міського бюджету від сплати пайових внесків надійшло 6–8 млн грн.», – йдеться у статті.
Автор відзначає, що дозвіл КМДА на розміщення торгової точки, виданий на основі сплати пайового внеску, не є законною підставою для встановлення кіоску. Тому 2011-го міськбюджет поповнили гроші лише за розміщення близько 3 тис. конструкцій. І, як зазначає голова Асоціації власників малих архітектурних форм Києва, Тетяна Петренко, при цьому бізнесмени платили переважно тільки за самовільно встановлені під час дії мораторію на розміщення нових кіосків точки, щоб мати підстави для легалізації цих споруд.
Детальніше про це читайте у статті «Гра у кіоски» у №12 Тижня.