Уже півтора року в Україні можна через Інтернет придбати квиток на залізничний потяг. І хоч спершу систему зробили за принципом «низьких технологій» – бронюєш через сайт, а потім однаковойдеш до каси, все ж двісті тисяч квитків було продано саме так. Бо це принаймні гарантувало бронювання квитка. За віртуальну послугу споживач переплачував в залежності від відстані, але не менше 10 гривень.
Тепер же з’явилась можливість за трохи більші гроші полегшити собі життя ще більше: сплативши через Інтернет, роздрукувати собі квиток на будь-якому принтері. Поки що ця система працює лише для одного потягу «Київ-Дніпропетровськ», але найближчими тижнями пошириться Україною.
Для держав загниваючого капіталізму – це звична історія. Україна лише додала до європейського бізнесу свій звичний колорит. У нас додаткові гроші за квитки отримує приватна фірма неформального куратора «Укрзалізниці» – регіонала Василя Хмельницького.
Кожен, хто бронював квиток на потяг, легко може помітити, що кошти він сплачує такому собі ТОВ «Експрес-2». Із залізницею воно пов’язане хіба що назвою.
Засновником фірми виступає «Експрес-банк». За часів Кирпи ця структура була у ролі кишенькового банку Мінтрансу та особисто міністра. Після його смерті банк продали. За офіційними даними банк дістався власникам «Запорожсталі» – так званим групам Шнайдера та запорізького «Індустріалбанку». Василя Хмельницького та його партнера Андрія Іванова у зв’язку з цим придбанням якось не згадували. Бо вони саме в той час продавали свій пакет акцій «Запоріжсталі». А даремно.
Ще за помаранчевих часів Хмельницький, який тоді був нардепом від БЮТ, домігся розширення свого впливу на «Укрзалізницю». Перейшовши до лав Партії регіонів під час першої хвилі тушкування у 2007 році, він став генеральним спонсором блоку Литвина і отримав половину фракції «нормальних». Однак те, що він не забрав литвинівців до коаліції з «регіоналами» після дострокових виборів, змусило Юлію Тимошенко віддячити олігарху, віддавши «Укрзалізницю» у спільне володіння «регіонало-литвинівцю» Хмельницькому та бютівцю Миколі Ковзелю, бізнес-партнеру Кирпи.
Новому президенту Хмельницький також зробив подарунок, миттєво змусивши Литвина піти до нової коаліції та у якості спікера парламенту виконувати найодіозніші забаганки «регіоналів» (згадати бодай, як навесні він провів питання про формування коаліції за допомогою тушок, чим і дозволив змінити владу в Раді). Янукович віддячив Хмельницькому посадою цілого міністра транспорту, яку обійняв юний Костянтин Єфіменко, один із менеджерів імперії залізничного олігарха (ВАТ «Трібо» та ін.).
Саме на ці часи припала зміна акціонерів «Експрес-банку». Залишковий пакет акцій «Укрзалізниці» у розмірі 18% зменшується вдвічі. А понад 75% переводиться на запорізьке ТОВ «Експресінвест», засновником якого виступає швейцарська фірма «Експрес бетайлігунген АГ».
Якраз з «Експресінвесту» і починаються прямі зв’язки з Хмельницьким. Директорка ТОВ Наталя Прудка окрім того, що входить до ревізійної комісії «Експрес-банку», цього року стала членом спостережної ради банку «Хрещатик». Мабуть, усім відомо, як компанія Василя Хмельницького «Укрфінком» за допомогою Леоніда Черновецького три роки тому технічно приватизувала муніципальний банк столиці. Також Прудка входить до ревізійної ради ЗАТ «Зап-екоресурс», що знаходиться за адресою м.Київ, вул. Турівська, 13. Це саме те приміщення, яке Хмельницький подарував/продав під штаб БЮТ.
Ну а далі прямолінійний вихід на залізничників. За даними ДЦКБФР, минулого року членом спостережних рад «Хрещатику», «Експрес-банку» та «Індастріалбанку» став Лазня Артем Васильович, заступник гендиректора «Укрзалізниці». І саме він опікується створенням на державній залізниці створенням системи електронного продажу квитків. Тож питання, яким чином саме ця приватна структура без тендеру уклала угоду з «Укрзалізницею» про монополію на доїння просунутих пасажирів відпадає саме собою.
І про ціну питання. Залізничники офіційно повідомили, що з березня 2009 року до цієї осені вони продали через інтернет 200 тисяч квитів. Мінімальна плата 10 грн, максимальна – близько сотні. Тобто доходи Хмельницького склали не менше 2 млн грн. І це дуже легкі гроші. Оскільки внесок приватної фірми у становлення цієї системи дуже мізерний – вони просто створили сайт, який коштує не більше кількох тисяч доларів.
Усі інші видатки, як то – оплата роботи касирів, до яких приходить пасажир, лягають на державну «Укрзалізницю». Відтак можна резюмувати. Дякуючи своєму впливу на керівництво держпідприємства, завбачливий олігарх зайняв суперперспективний напрямок видобутку грошей просто з повітря. Тобто з наших кишень.