Андрій Лаврик редактор відділу "Розслідування"

Закупорка телечастот

ut.net.ua
11 Червня 2010, 00:00

У медіа-колах не стихають скандали, по­­в’язані з наступом на свободу слова. Услід за демаршем журналістів «1+1» та СТБ, які заявили про цензуру на своїх телеканалах (див. Тиждень, № 20, 2010), днями під удар потрапили ТВі та «5 канал». 8 червня Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення Нацкомісії з питань телебачення і радіомовлення про виділення цим ЗМІ частот, датоване 27 січням цього року. Прикметно, що ухвалу було винесено за позовом групи телеканалів «Інтер», що належить родині голови СБУ Валерія Хорошковського. Тобто фактично за утисками незалежних ТБ-каналів стоїть провладний медіа-холдинг. Варто нагадати, що «5 канал» у 2004-му був чи не єдиним рупором Майдану, адміністрація Кучми всіма правдами і неправдами намагалася викинути його з ефіру. Справу Леоніда Даниловича зараз продовжує Віктор Федорович.

«За вашою спиною відбуваються спроби чинного голови СБУ, члена Вищої ради юстиції та відомого бізнесмена Валерія Хорошковського, якого пов’язують із телеканалами групи «Інтер», знищити «5 канал», – заявили журналісти «п’ятого» у відкритому листі на ім’я… Віктора Януковича. Журналісти ТВі взагалі звинуватили Валерія Хорошковського у перевищенні службових повноважень і закликали відсторонити його від виконання службових обов’язків голови СБУ. Демократична громадськість б’є на сполох і говорить про знищення незалежних ЗМІ. Навіть київські таксисти обурюються «бєспрєдєлом донецьких».

Однак за прискіпливішого вивчення ситуації справа видається не такою вже й однозначною. Адже насправді про цілковите зникнення «5 каналу» і ТВі з ефіру не йдеться. 27 січня Нацрада з питань телебачення і радіомовлення за результатами конкурсу надала цим каналам відповідно 17 і 33 частоти (більшу частину з виставлених на конкурс). Простіше кажучи, телеканалам дали право на використання малопотужних передавачів, що покривають 50 здебільшого невеликих міст районного значення. Щойно рішення суду набере чинності, зазначені передавачі припинять ретранслювати «5 канал» і ТВі. Але з облцентрів, низки райцентрів, кабельних мереж і супутникового ефіру вони нікуди не подінуться.

Інший нюанс полягає в тому, як згадані телеканали отримали конфліктні частоти. Навіть незалежні медіа-експерти зазначають, що січневе рішення Нацради про розподіл частот ухвалювалося поспіхом і за відсутності кворуму. Останнє є очевидним порушенням законодавства. І, власне, зважаючи саме на це, адмінсуд виніс ухвалу, яку зараз розцінюють як наступ на свободу слова. Інша справа, що, за оцінками спостерігачів, дії суддів також не кришталево чисті – засідання проводилися ледь не вночі, клопотання відповідачів ігнорувалися тощо. Та суті це не змінює: ТВі та «5 канал» отримали право на конфліктні частоти за сумнівних обставин, що дає владі цілком законні підстави наступити на свободу слова конкретно цих двох телеканалів. Тож Януковичу, Хорошковському, Герман та іншим буде досить легко переконати суспільство й емісарів із Заходу, що в цій ситуації все у межах демократичного процесу і правового поля, а опозиція лише каламутить воду.

Інцидент із «5 каналом» і ТВі нагадує казку «Про Петрика і вовка»: хлопчик заради розваги гукав на допомогу, а коли хижак таки вийшов із лісу, на крики малого ніхто не прибіг – подумали, що знову «приколюється». Насправді «частотний скандал» – це передусім конфлікт комерційних інтересів, і апелювати до свободи слова тут не зовсім правильно. Але може статися, як у казці: коли справжній вовк вийде з лісу, нам не повірять і рятувати не прийдуть.