Надзвичайна подія сталася на горі Високий Верх (с. Волосянка) поруч зі Славським. На канатно-крісельному підйомнику, що належить туристичній базі «Захар Беркут», зламався двигун підйомника. Лижники, які у цей момент піднімалися на гору, повисли над землею і просиділи на холоді близько 6 годин.
Деякі туристи в паніці намагалися самотужки спуститися, однак це вдалося не всім – висота «канатки» місцями досягає 15 м. Частину відпочивальників вдалося зняти, коли «канатка» під власною вагою спускалася донизу. Тих, хто опинився низько над землею, рятували за допомогою мотузок та драбин. Серед постраждалих було багато дітей, для яких перебування на морозі «між небом і землею» стало не лише фізіологічним, але й психологічним шоком.
«Тріснув вал редуктора лебідки, який ми придбали півроку тому, – пояснив заступник директора турбази Василь Нагорний. – Він виготовлений київським заводом, на нього є гарантія. Перед запуском підйомника відповідальний із техніки безпеки дефектів не виявив. Редуктор відправили на експертизу. Канатно-крісельну дорогу тимчасово закрили».
Втім, опитані Тижнем гірськолижники, які регулярно відвідують Славське, стверджують: проблеми з крісельним підйомником на Високому Верху виникали постійно. Як правило, тоді, коли «кріселка» була перевантажена під час значного напливу туристів. Саме це сталося в день аварії.
Взагалі, нинішнього гірськолижного сезону спостерігається ажіотажний попит на послуги вітчизняних турбаз. Та причина не в якіснішому сервісі (тут все з точністю до навпаки) – після розширення Шенгенської зони кілька популярних серед гірськолижників країн опинилися за «візовим бар’єром».
Показово, що аварія сталася у розпал рекламної акції «Закохані у сніг», яка мала привернути увагу західних туристів до гірськолижних курортів України. З держбюджету на створення та розміщення друкованої та відеореклами було витрачено 8,5 млн грн. Втім, НП на Високому Верху ще раз підтвердила очевидне: кликати іноземців зараз просто нікуди. Гірськолижна інфраструктура Карпат вкрай нерозвинена, і за рівня цін, що вже майже сягнули закордонних, пропонує значно нижчий рівень послуг. Для порівняння: доба перебування на турбазі в Закопане (Польша) коштуватиме в середньому €110–140 на добу в той час, як в тому ж таки «Захарі Беркуті» близько 700 грн.
Наслідки передбачити неважко: українці, які цього сезону через проблеми з візами на власному досвіді відчули «принади» карпатського сервісу, наступного року скористаються очікуваним візовим спрощенням і повезуть свої гроші до Польщі чи Словаччини. А отже, у сніг виявляться закопаними не лише кошти на іміджеву рекламу українських гірськолижних курортів на Заході, але й надії на прибутки від «своїх» туристів.