Законопроєкт про перехідний період відкликали як умову участі РФ у зустрічі “нормандської четвірки”, хоча в ОП це й заперечують

Суспільство
25 Січня 2022, 15:00

Міністерка реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила, що Кабінет Міністрів відкликав законопроєкт про перехідний період для допрацювання. За словами Ірини Верещук, закон не потрапив жодного разу до порядку денного через низку критичних зауважень від Венеціанської комісії та недостатню підтримку поточної редакції проєкту з боку депутатів. 

"Дійсно, в ході консультацій і народні депутати, і наші міжнародні партнери висловлювались на користь доопрацювання закону. Безсумнівно, такий закон нам потрібен, бо це базовий закон, до якого прив’язано прийняття низки інших нормативних актів щодо колаборантів, амністії, конвалідації тощо. Але, очевидно, що в поточній редакції законопроєкт дещо "буксує", – повідомила міністерка. 

Тиждень писав про вчорашню відеоконсультацію світових лідерів та Європейської Ради, Єврокомісії та НАТО. На ній країни дуже обережно говорили про конкретні санкційні дії, які можуть чекати на Росію, але говорили про необхідність консолідації та обговорювали майбутні візити до України. Серед іншого, обговорили і зустріч радників голів країн, що входять до "нормандської четвірки".

Читайте також: Правозахисники не задоволені оновленим законопроєктом “Про державну політику перехідного періоду”

На консультації заявили, що відкликання на вимогу Кремля законопроєкту про перехідний період зробили задля участі російських дипломатів, проте немає певності, що Росія долучиться. Зустріч має відбутись 26 січня у Парижі.

24 січня видання "Європейська правда", посилаючись на власні джерела, також повідомила, що відкликання закону – умова для участі в зустрічі нормандської четвірки на рівні радників лідерів, а позачергове засідання Кабміну скликалося для обговорення лише цього питання.

Голова Офісу Президента України Андрій Єрмак в ефірі ток-шоу "Свобода слова" заявив, що відкликання законопроєкту ніяк не пов'язане із зустріччю радників лідерів нормандської четвірки, а інформація, яку поширюють українські ЗМІ – фейк. "Ця влада приймає лише вимоги українського народу: основна сьогодні вимога українського суспільства…Жодних попередніх умов щодо проведення зустрічі у нормандському форматі не було", – сказав Єрмак.

Як зазначила адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова у коментарі для Центру, цей законопроєкт мав радше деклараційний характер і за формою, і за суттю, та містив мінімум норм, які не прописані до кінця.

Венеціанська комісія раніше розкритикувала законопроєкт через низку неточностей та розмитих формулювань. Зокрема, за висновками комісії, закон посилається на ще не розроблені законопроєкти. Також йдеться про те, що він містить визначення термінів, які не завжди відповідають міжнародному публічному праву, зокрема йдеться про саме визначення "перехідне правосуддя" та "перехідна справедливість".

Поміж іншого, комісія заявила про неврахування консультацій з іншими національними та міжнародними "зацікавленими сторонами" та про просування українського історичного наративу, "таким чином виключаючи різні наративи".

Зазначимо, що законопроєкт "Про засади державної політики перехідного періоду" №5844 зареєстрували у серпні минулого року і в пояснювальній записці до нього йдеться про неможливість "домовленостей" з агресором: 

"Існує потреба визначити конкретний перелік заходів, які здійснює держава в процесі деокупації та реінтеграції. При цьому не може бути зроблено жодних поступок державі-агресору в питаннях територіальної цілісності та державного суверенітету України. Необхідно окреслити загальні засади («червоні лінії») щодо таких чутливих, але важливих питань перехідної юстиції, як обмеження права бути обраним та призначеним на певні посади, визначення критеріїв, за якими має бути здійснена амністія (звільнення від відповідальності), конвалідація (визнання дійсними) вчинених на тимчасово окупованих територіях правочинів, які зараз вважаються нікчемними тощо".

За місяць після його реєстрації з'явились ще два альтернативні закони – один (5844-1) від депутатів ОПЗЖ, інший (5844-2) – від нардепів "ЄС". Проєкт закону від депутатів Опоплатформи відрізняється тим, що в ньому наголошують на реінтеграції спочатку громадян з непідконтрольних території, а потім самої території.

Читайте також: Перехідне правосуддя нашвидкуруч

Також відмовилися від “конфліктогенних” ідей урядового законопроекту й пропонують вирішувати питання декомунізації, нібито заборони амністії тощо вже після реінтеграції непідконтрольних територій через референдум та розширити можливу дію амністії у випадках кримінальних правопорушень. 

Проєкт від "Європейської солідарності" пропонував серед заходів з реінтеграції підтримку вивчення української мови, історії України, корінних народів та національних меншин. Також в ньому розширили обмеження для людей, що співпрацювали з окупаційною владою, займати державні посади та балотуватись на виборах. 

читати ще

показати ще